Рішення № 79554378, 23.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.01.2019

Справа № 320/9484/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання окремої частини договору купівлі-продажу недійсною,

за участі представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить поновити строк для звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання окремої частини договору купівлі-продажу недійсною та визнати пункт 4 договору купівлі-продажу квартири від 29 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Мозгіною О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 190, недійсним в частині суми продажу та визнати, що вказаний продаж вчинений за 228 000 грн. Свій позов мотивує тим, що між нею та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири. Напередодні укладення договору з метою забезпечення майбутнього правочину ОСОБА_3 надала їй завдаток в розмірі 1500 доларів США, а позивач, в свою чергу, надала їй розписку про отримання завдатку. При цьому, сум, вказана в договорі купівлі-продажу, є тільки залишковою сумою, яка залишилась до сплати після отримання позивачем завдатку, а не реальна ціна договору, тому фактична загальна сума вартості квартири з урахуванням завдатку в розмірі 1500 доларів США, яка станом на 29.01.2014 за курсом НБУ дорівнювала 12000 грн, становить 228000 (12000 грн + 216000 грн = 228000 грн). При укладенні договору купівлі-продажу позивач вважала, що продає квартиру за 22800 грн, тобто помилялась щодо правових наслідків договору і це є підставою для визнання договору в частині його вартості - недійсним.

Позивач в судове засідання не з'явилася, її представник в судовому засіданні пояснив, що при укладенні договору купівлі-продажу в договір не була включена сума завдатку, сплачена відповідачем позивачу напередодні укладення договору у сумі 1500 доларів США. Відповідач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї цієї суми, за результатом розгляду якого постановлено рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 22.01.2018, яким позов задоволено в повному обсязі. Проте постановою Запорізького апеляційного суду дане рішення скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено. В матеріалах справи наявна розписка, яка підтверджує отримання позивачем суми завдатку з метою забезпечення укладення майбутнього договору купівлі-продажу. Також просив поновити строк для звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання окремої частини договору купівлі-продажу недійсною у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав, коли отримала позовну заяву від ОСОБА_3 про стягнення суми завдатку.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, її представник у відзиві на позов зазначив, що позов не визнає повністю, пояснення представника позивача про встановлення ціни квартири у 228000 грн не відповідає дійсності, оскільки реальна ціна квартири зазначена у договорі купівлі-продажу та підтверджується доказами оплати. Твердження про інше є голослівними та не підтверджуються будь-якими доказами, у т.ч. належними і допустимими. Вважає, що відсутні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку позовної давності, оскільки ОСОБА_1 впродовж майже 5 років була обізнана про зміст договору купівлі-продажу квартири, але свідомо не зверталася до суду за захистом свого порушеного права.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами докази, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно наданої копії договору купівлі-продажу від 29.01.2014 ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 /а.с.8-9/.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Мозгіною О.П., зареєстрований в реєстрі за № 190.

П.4 означеного договору встановлює, що продаж вчинений за 216000 грн. Зазначену суму продавець одержала повністю до підписання цього договору, будь-яких матеріальних претензій, які б стосувалися розрахунків за продану квартиру, продавець до покупця не має.

Судом встановлено, що напередодні укладення вказаного договору купівлі-продажу між сторонами було укладено попередній договір застави в усній формі, згідно якого ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1500 доларів США в якості завдатку у рахунок належних з неї платежів за майбутнім договором купівлі-продажу на підтвердження зобов'язання укласти цей договір, про що написана розписка, що міститься в матеріалах справи /а.с.7/. Відповідач, в свою чергу, не заперечує щодо дійсності існування даної розписки та факту передачі зазначених грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Як зазначає позивач, договірна сума купівлі-продажу квартири складала 228000 грн, в рахунок якої входили: сплачена сума завдатку, що складала в національній валюті 12000 грн та залишкова ціна договору в сумі 216000 грн.

Тобто ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу вважала, що продає квартиру за 228000 грн, помиляючись щодо правових наслідків договору, що є обставиною, яка має істотне значення і є підставою для визнання договору в частині суми продажу недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з наданої стороною позивача копії постанови Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року ОСОБА_3 зверталася до Веселівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів як безпідставно набутих. Предметом даного позову стала саме грошова сума у розмірі 15000 доларів США, яка згідно розписки була передана ОСОБА_3 ОСОБА_1 в якості завдатку перед здійсненням майбутнього правочину. Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 22.01.2018 позов задоволено в повному обсязі. Проте постановою Запорізького апеляційного суду дане рішення скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду встановлено, що між сторонами існували правовідносини, які виникли з правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, а саме щодо зазначеного сторонами як завдаток від 20 січня 2014 року та договору купівлі-продажу від 29 січня 2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як видно з вищезазначених норм матеріального права, для договору купівлі-продажу умова про ціну є істотною.

Згідно ч. 4 ст. 213 ЦК України якщо немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки про порушення свого права ОСОБА_1 дізналась лише в лютому 2017 року, коли отримала від Веселівського районного суду Запорізької області позов ОСОБА_3 до неї про стягнення коштів, тому суд вважає за можливе поновити строк для звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання окремої частини договору купівлі-продажу недійсною.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати пункт 4 договору купівлі-продажу квартири від 29 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, недійсним в частині суми продажу та визнати, що вказаний продаж вчинений за 228 000 грн.

Окрім того, відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн.

На підставі ст.ст.202-211, 213, 229, 261, 546, 570, 638, 655, ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 77-83, 89, 127, 141, 259, 265,280-284 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання окремої частини договору купівлі-продажу недійсною - задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання окремої частини договору купівлі-продажу недійсною.

Визнати пункт 4 договору купівлі-продажу квартири від 29 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Мозгіною О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 190, недійсним в частині суми продажу та визнати, що вказаний продаж вчинений за 228 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на сплату судового збору, у сумі 640 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.

Суддя: