Ухвала суду № 79554339, 01.02.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/203/17

Провадження № 1-кс/280/164/19

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2019 року м.Коростишів

Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., при секретарі Кумечко С.М., за участі прокурора Прищепи І.В., представників ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» - адвоката ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, про арешт майна, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах,-

ВСТАНОВИВ :

До слідчого судді, за погодженням з прокурором Коростишівської місцевої прокуратури, який здійснює нагляд за проведенням досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, звернувся слідчий СВ Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна, обґрунтовуючи його наступним.

У провадженні слідчого відділення Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 14.12.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060190000914 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.1,2 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 12.12.2014 року між ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди №2 за умовами якого ДП"Коростишівський завод "Реммашторф" передав, а ФОП ОСОБА_4 приймав у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме виробниче обладнання, яке перебуває на балансі підприємства і знаходиться за адресою: м. Коростишів, вул. 19-та буддільниця. 02.12.2016 р. до Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області звернувся ОСОБА_4 по факту того, що невстановлена особа внесла завідомо неправдиві відомості до договору оренди № 2 від 12.12.2014 р., тим самим підробила офіційний документ. 14.12.2016 р. відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за №12016060190000914 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016060190000914 від 14.12.2016 р. допитаний ОСОБА_4 дав наступні показання, що у зв’язку з тим, що між ним та ДП було укладено договір оренди до грудня 2024 року, він за власний кошт здійснив ремонтні роботи із зміною вузлів та агрегатів орендованого обладнання, його реконструкцію та пусконалагоджувальні роботи. В якості підтвердження долучив відповідні копії документів на загальну суму понад 200 тисяч гривень. Перед укладенням договору оренди, обладнання ДП"Коростишівський завод "Реммашторф", було проведено оцінку майна Всеукраїнською оціночною компанією, що має відповідний сертифікат, за результатами якої встановлено, що станом на 05.12.2014 р. ринкова вартість об’єктів оцінки з ПДВ складала 19444 грн. Станом на теперешній час договір оренди обладнання № 2 від 12.12.2014 р. являється діючим, в установленому порядку законом порядку не розірваний ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.

Допитаний ОСОБА_5 дав наступні показання, що з метою здійснення підприємницької діяльності 03.05.2017 р. ним було укладено договір оренди № б/н з ДП "Коростишівський завод "Реммашторф" ( 05.05.2017 р. було підписано додаток № 2 до вказаного договору), за умовами якого завод передав, а він прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме виробниче обладнання згідно акту прийому-передачі орендованого майна до Договору оренди від 03.05.2017 р., яке перебуває на балансі ДП і знаходиться за його адресою : м. Коростишів, 19-та буд дільниця, в приміщенні гранітного цеху. При цьому, як зазначено в договорі, вартість вищевказаного обладнання для встановлення орендної плати визначено згідно Звіту про оцінку обладнання ТОВ "Всеукраїнська оціночна компанія" і становить 16203 грн. без ПДВ.

В ході співставлення акту прийому-передачі орендованого майна до договору оренди № 2 від 12.12.2014 року, укладеного між ДП та ФОП ОСОБА_4, з актом прийому-передачі орендованого майна до договору оренди від 03.05.2017 року, укладеного між ДП та ФОП ОСОБА_5 встановлено, що при діючому договорі оренди №2 від 12.12.2014 року, те ж саме виробниче обладнання було повторно передано в оренду.

23.01.2019 року у період з 10: 00 по 13:40 год. на підставі ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.01.2019 р. проведено обшук за місцем знаходження ДП "Коростишівський завод "Реммаршторф" за адресою: м. Коростишів, вул. 19-буддільниця, під час проведення обшуку в приміщенні гранітного цеху ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» було виявлено та вилучено виробниче обладнання, користування яким здійснював ФОП ОСОБА_5 на підставі договору оренди від 03.05.2017 року та акту прийому- передачі до вказаного договору, а саме: фрезувальний станок інвентарний номер 43, прес зеленого кольору інвентарний номер165, які не було включено до договору оренди від 03.05.2017 року та договору оренди № 2 від 12.12.2014 року і які, зі слів ФОП ОСОБА_4 належать йому на праві приватної власності на підставі накладної №198 від 17.02.2013 року. Вилучене майно передано на відповідальне зберігання охоронцю ДП "Коростишівський завод "Реммашторф" ОСОБА_6 Також вилучено копію договору № б/н від 01.01.2015 р. на 1 арк., копію договору 3/2 від 01.09.2015 р. на 1 арк., копію договору № б/н від 31.05.2017 р. на 1 арк., копію договору № 8/3 від 04.11.2015 р. на 1 арк., копію договору від 03.05.2017 р. на 1 арк.

26.05.2017 р. ТОВ "Всеукраїнська оціночна компанія", що має відповідний сертифікат, проведено повторну оцінку вказаного виробничого обладнання, за результатами якої встановлено, що станом на 26.05.2017 р. ринкова вартість об’єктів оцінки з ПДВ складала 416060 грн.

Крім того встановлено, що відповідно до витягу з єдиного Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 08.07.2015 за № 15418522 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВДВС Коростишівського РУЮ, державним виконавцем Лейченко О.Л., зареєстровано обтяження у вигляді арешту на все рухоме майно ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» терміном дії до 08.07.2020. Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру на нерухоме майно, 08.07.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 46708859 від 08.07.2015, зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ДП «Коростишівський завод «Реммашторф».

20.11.2017 р. матеріали кримінального провадження, яке 14.12.2016 р. внесено до ЄРДР № 12016060190000914 за ч. 1 ст. 358 КК України, що містять відомості про зловживання владою і службовим становищем посадовими особами ДП "Коростишівський завод "Реммашторф" на підставі ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 26.10.2017 р. про тимчасовий доступ до речей і документів було долучено до матеріалів кримінального провадження.

В ході досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на виявлене в ході проведення обшуку від 23.01.2019 р. виробниче обладнання, з метою запобігання його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження, та подальшого проведення експертною установою відповідної експертизи, яка встановить вартість вказаного виробничого обладнання на момент передачі його посадовими особами ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» в користування за умовами договору оренди від 03.05.2017 року і яке являється речовим доказом у кримінальному провадженні.

Виробниче обладнання до моменту вилучення знаходилось в приміщенні гранітного цеху ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» та використовувалось ФОП ОСОБА_5 за умовами договору оренди, укладеного 03.05.2017 року між останнім та ДП «Коростишівський завод «Реммашторф». Даний факт свідчить про належність частини вказаного виробничого обладнання саме ДП «Коростишівський завод «Реммашторф».

Вилучене виробниче обладнання являється речовим доказом у кримінальному проваджені, оскільки ФОП ОСОБА_4 за власний кошт здійснив ремонтні роботи із заміною вузлів та агрегатів орендованого обладнання, його реконструкцію та пусконалагоджувальні роботи, а також надав підтверджуючі документи щодо придбання ним полірувальних станків з двигунами, а також тельфера та яке може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на наведене, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів, проведення слідчих дій.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі , з підстав викладених в ньому та просив його задовольнити.

Представник ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» - адвокат ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні даного клопотання, вказане майно не може бути речовим доказом в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки предметом даного злочину є офіційні документи, а не виробниче майно. Обшук був проведений в слюсарному цеху, а не в гранітному , як зазначено в ухвалі про обшук, а вилучені копії договорів немають жодного значення для розгляду кримінального провадження. За виконавчим провадженням № 46708859 борг погашено, а ФОП ОСОБА_4 має значну заборгованість перед підприємством за рішенням судів.

Розглянувши зазначене клопотання, вислухавши доводи прокурора та пояснення представників ДП «Коростишівський завод «Реммашторф», дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотнні слідчого; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016060190000914 від 14.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.1,2 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України.

23.01.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.01.2019 р. проведено обшук за місцем знаходження ДП "Коротишівський завод "Реммаршторф" за адресою: м. Коростишів, вул. 19-буддільниця. Під час проведення обшуку в приміщенні слюсарного цеху ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» було виявлено та вилучено виробниче обладнання: фрезувальний станок інвентарний номер 43, прес зеленого кольору інвентарний номер 165. Вилучене майно передано на відповідальне зберігання охоронцю ДП "Коростишівський завод "Реммашторф" ОСОБА_6 Також вилучено копію договору № б/н від 01.01.2015 р. на 1 арк., копію договору 3/2 від 01.09.2015 р. на 1 арк., копію договору № б/н від 31.05.2017 р. на 1 арк., копію договору № 8/3 від 04.11.2015 р. на 1 арк., копію договору від 03.05.2017 р. на 1 арк.

Постановою слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 24.01.2018 р. вилучені речі , які зазначені в клопотанні визнано речовими доказами.

Слідчим в клопотанні, а прокурорм в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання не надано документи, які підтверджують право власності на майно, а також не вказано ідентифікуючих ознак виявленого виробничого майна, а також і гранітної продукції, що належить арештувати, не надано доказів подання цивільного позову для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, окрім того вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації, а також конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Також на думку слідчого судді стороною кримінального провадження зі сторони обвинувачення не доведено, що тимчасово вилучене майно під час обшуку, в тому числі і договора від 01.01.2015 р., 01.09.2015р, 31.05.2017 р., 04.11.2015 р. та від 03.05.2017 р. мають відношення до кримінального провадження № 12016060190000914 та охоплюються ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку .

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Отже, враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, про арешт майна , виявленого 23.01.2019 р. в приміщенні слюсарного цеху ДП «Коростишівський завод «Реммашторф» ( м. Коростишів, вулиця 19-буддільниця), а саме - фрезувальний станок інвентарний номер 43, прес зеленого кольору інвентарний номер 71, гранітна продукція різної товщини та розміру, бетонна конструкція інвентарний номер № 165, копію договору № б/н від 01.01.2015 р. на 1 арк., копію договору 3/2 від 01.09.2015 р. на 1 арк., копію договору № б/н від 31.05.2017 р. на 1 арк., копію договору № 8/3 від 04.11.2015 р. на 1 арк., копію договору від 03.05.2017 р. на 1 арк. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В.В.Янчук