Рішення № 79553885, 30.01.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3561/18

Провадження № 2 /331/99/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.

за участю секретаря – Хащук В.Д.

позивача- Марусенко С.М.

представників відповідача –ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про стягнення суми шкоди заподіяної здоров»ю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30 травня 2018 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив наказ начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_4 від 14.02.2018 року № 14 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності скасувати; стягнути з відповідача в особі начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_4 суму шкоди заподіяної здоров»ю 1978,18 гривень; стягнути з відповідача в особі наказ начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_4 суму судового збору та судових витрат 200 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказала, що наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя від 14.02.2018 №114 року її було притягнуто до дисциплінарного стягнення (догана). Позивачка зазначила, що будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошення їй догани не має законного підґрунтя.

Вважає вказаний наказ № 114 від 14.02.2018 року незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів адміністрації- роботодавця та голови комісії -головного інженера ОСОБА_5 оскільки вона не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконувала всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією.

Також позивачка зазначила, що в результаті протиправних дій та психологічного тиску зі сторони адміністрації , стресової ситуації на роботі, примушування до звільнення, вона була госпіталізована з діагнозом « гіпертонічний криз, гіпертонічна хвороба», через що вважає, що відповідач зобов»заний їй відшкодувати витрати на лікування.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2018 року провадження по справі відкрито.

09 серпня 2018 року відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити з тих підстав, що притягнення економіста ОСОБА_6 за неналежне виконання посадових обов'язків щодо складання звіту ф.4/КЕУ, до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани є цілком законним, відповідає нормам чинного трудового законодавства .

22 серпня 2018 року позивачка ОСОБА_3 надала суду уточнену позовну заяву . До вказаної заяви про уточнення позовних вимог не надано доказів направлення копії такої заяви іншим учасникам справи, а тому відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

У вступному слові позивачка підтримала позовні вимоги , надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали з підстав викладених у відзиві.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи , дослідивши наявні в матеріалах справи докази , приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працює на посаді економіста виробничого відділення КЕВ м. Запоріжжя .

Згідно з п. 3.8 посадової інструкції економіста КЕВ м. Запоріжжя, затвердженої 20 березня 2017 року, з якою вона була ознайомлена 25 квітня 2017 року, економіст зобов'язаний опрацьовувати дані оперативного обліку та результати інвентаризації військових частин/установ для складання статистичного донесення 4/КЕУ , звітів 11/КЕУ та інших відповідно до Наказу Міністра оборони України від 07.04.2016 року № 188 « Про затвердження та введення в дію Табеля термінових донесень з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення військ (сил)» та ЗВДТ -2005.

У відповідності до п.4.1 Інструкції економіст має право вимагати від військових частин, установ, відділів КЕВ своєчасного оформлення прибутково-видаткових документів на майно номенклатури КЕС «ПЗ» та «НЗ» та надання для опрацювання по оперативному обліку .

Також у відповідності п. 6.1 Інструкції економіст виробничого відділення в межах службових повноважень взаємодіє з командирами військових частин , службами КЕС , начальниками структурних підрозділів КЕВ та матеріально-відповідальними особами.

Невідкладною телеграмою від Південно-Східного територіального КЕУ № 303/24/4/327 від 01.02.2018року на ім»я начальника КЕВ м. Запоріжжя підтверджено , що КЕВ м. Запоріжжя до Східного ТКЕУ не надано своєчасно звітності відповідно до встановлених форм 4/КЕУ , також у зазначеній телеграмі заявлено вимогу керівнику установи щодо проведення службового розслідування стосовно причин невчасного подання звітів.

Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя № 13 від 01.02.2018 ініційовано проведення службового розслідування за фактом несвоєчасного подання звіту за формою 4/КЕУ.

14 лютого 2018 року ОСОБА_3 надала пояснення , в яких зазначила, що нею 01.12.2017 року було надано розсилку всім військовим частинам Запорізького та Мелітопольського гарнізонів щодо порядку , строків та переліків документів щорічної звітності по казарменому майну та пожежному інвентарю. При цьому , у поясненнях ОСОБА_3 зазначила, що деякими військовими частинами донесення про інвентаризацію за встановленою формою було надано після 10 січня 2018 року . Також у поясненнях ОСОБА_3 вказала, що начальник КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_4 лише 20 січня 2018 року повернувся з відпустки , і в межах посадової інструкції вона йому доповіла про необхідність затвердження звіту , який був затверджений керівником лише 22.01.2018 року.

Актом про результати службового розслідування затвердженого начальником КЕВ м. Запоріжжя Р.І. ОСОБА_4 14 лютого 2018 року запропоновано за низьку виконавчу дисципліну, невиконання вимог наказу Міністерства оборони України від 07.04.2016р. №188 «Про затвердження та введення в дію Табеля термінових донесень з питань квартирно -експлуатаційного забезпечення військ (сил) у підпорядкованих установах», працівнику ЗСУ ОСОБА_3 оголосити « Догана ». В зазначеному акті службового розслідування визначено , що згідно посадової інструкції працівник ЗСУ ОСОБА_3 в межах своїх повноважень взаємодіє з командирами військових частин начальниками служби КЕС (п.6.1 посадової інструкції), та має право вимагати своєчасного оформлення документів на майно номенклатури КЕС «НЗ» та надання для опрацювання по оперативному обліку(п 4.1 п інструкції), однак зазначене не було останньою невиконане в термін до 10.01.2018р. , не було витребуване у військових частин звітів у встановлені терміни, що призвело до негативних наслідків.

Наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя № 14 від 14.02.2018 року , за результатами проведення службового розслідування , за невиконання посадових обов»язків , порушення строків здачі щорічної звітності (4 КЕУ) , згідно п. 4 розділу 8 Табелю термінових донесень з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення військ , ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та до неї застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Із зазначеним наказом ОСОБА_3 ознайомлена під підпис 16.02.2018 року .

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов'язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.

Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов'язки, зазначено у статті 147 КЗпП України.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

За змістом статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Відповідно до статті 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Також, статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає , що в ході розгляду справи було встановлено, що дисциплінарне стягнення до ОСОБА_3 застосовано органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника, згідно ст.147-1 КЗпП України, догана була застосована до позивача безпосередньо за виявленням проступку, не пізніше одного місяця з дня його виявлення, згідно ст.148 КЗпП України.

Перед тим, як застосовувати до позивачки догану, від неї були витребувані письмові пояснення. При обранні виду стягнення відповідачем було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, згідно вимог ст.149 КЗпП України.

Догана була оголошена позивачці в наказі і повідомлена працівникові під розписку 16.02.2018 року , у відповідності зі ст.149 КЗпП України.

Тобто , відповідачем було дотримано вимоги трудового законодавства , судом встановлено наявність порушення, що стало приводом для накладення стягнення, та додержання відповідачем передбачених ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Також , оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що КЕВ м. Запоріжжя були надані суду належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 на дотримання вимог п. 3.8, п. 4.1, п. 6.1 посадової інструкції економіста КЕВ м. Запоріжжя не були вжиті належні заходи для своєчасного складання статистичного донесення 4/КЕУ у строк до 10 січня 2018 року , не були вжиті заходи для своєчасного витребування від військових частин документів , необхідних для подання звіту, чим було знехтуване виконання посадових обов»язків .

Доводи позивачки про те, що начальник КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_4 перебував у відпустці станом на 10.01.2018 року , не спростовують висновків суду щодо доведеності факту вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, оскільки остання не надала суду доказів того, що нею були належним чином та своєчасно виконані обов»язки щодо здачі щорічної звітності у встановлені строки, а тимчасовий виконувач обов»язків начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_7 надані нею документи не затвердив.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування шкоди заподіяної здоров»ю , суд приходить до наступного.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки в ході розгляду справи не встановлено порушення з боку КЕВ м. Запоріжжя трудових прав ОСОБА_3 , позивачем не доведено причинно-наслідкового зв"язку між діями /бездіяльністю відповідача та виникненням у неї хвороби , необхідністю нести витрати на лікування , підстави для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1978,18 гривень відсутні.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»роз'яснив, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Встановлено, що ОСОБА_3 15 травня 2018 року звернулася до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про стягнення суми шкоди заподіяної здоров»ю. Тобто позов ОСОБА_3 було подано в межах строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16 травня 2018 року у справі № 331/3346/18 вказану позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху .

В подальшому , після перегляду справи в апеляційній інстанції , у відкритті провадження по справі було відмовлено, через те , що у провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа ЄУН № 331/3561/18 (провадження 2 /331/1052/2018) за позовом між тими самим сторонами про той самий предмет.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду , оскільки остання за захистом порушеного права звернулася в тримісячний строк, і зазначений позов ОСОБА_3 подано 30 травня 2018 року фактично в строки, які були визначені у ухвалі судді про усунення недоліків у справі № 331/3346/18 .

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог , однак вбачає наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду .

Питання про судові витрати судом вирішено на підставі ст. 141 ЦПК України , з урахуванням того, що ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2018 року позивача звільнено від сплати судового збору за подання вказаного позову в розмірі 1409,60 гривень.

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про стягнення суми шкоди заподіяної здоров»ю.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про стягнення суми шкоди заподіяної здоров»ю відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 31 січня 2019 року.

Суддя: О.Є. Жукова

30.01.2019