Рішення № 79553773, 17.01.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

17.01.2019

Провадження № 2/331/41/19

ЄУН 331/8809/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2019 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Антоненко М.В.

за участю секретаря Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 про стягнення сум страхових виплат, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПрАТ СК «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.09.2016р. близька 05-30 год. водій ОСОБА_2 – відповідач по справі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснюючи рух на проїзній частині вулиці Набережній магістралі, здійснив зміну напрямку руху керованого автомобіля вліво відносно напрямку дороги, в результаті чого здійснив виїзд на роздільний газон та нерухому перешкоду - опору рекламного щиту. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_1 були спричинено ушкодження здоров'я, які виразилися у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому пірамідки скроневої кістки, лінійного переламу сосцевидного відростку ліворуч та інші серйозні ушкодження, що за висновком судово-медичної експертизи № 4593 від 28.11.2016р. кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки для життя.

За результатом досудового розслідування, водію ОСОБА_2 (відповідачу) було повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та в подальшому затверджений обвинувальний акт переданий до суду для розгляду по суті.

На стадії досудового розслідування, пасажир ОСОБА_1 була визнана потерпілою.

Відповідно до приписів статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичйої особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

ОСОБА_3 з ч. 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положенням статті 1195 ЦК України визначено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодуват додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У зв'язку із довготриваючим лікуванням ушкодженого в результаті дорожньо транспортної пригоди здоров'я, потерпілою ОСОБА_1 були понесені витрати на медичне лікування та придбання ліків, проведення діагностування та інші медичні маніпуляції щодо відновлення здоров'я на загальну суму, яка складає 21 635, 10 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять п'ять гривень 10 коп.), що підтверджується документально.

У зв'язку із спричиненням шкоди здоров'ю потерпілій ОСОБА_1 в результаті ДТП, винуватцем якої є відповідач ОСОБА_2, позивачем було спричинено моральну шкоду, яка виражається у спричиненні неподобств та душевних страждань в момент спричинення та в період реабілітації, який триває по даний час.

Після ушкодження здоров'я нею було змінено сталий уклад життя, навички та круг спілкування, крім того, за медичним показами лікарів їй заборонено вагітніти протягом значного періоду, що також спричинило відмовитися та скорегувати заплановані заходи народження дітей з її чоловіком та є істотно вразливим для неї як жінки. Зазначене свідчить про те, що вона зазнала моральних страждань та моральне потрясіння, які оцінює у розмірі 50000,00 гривень.

Оскільки на момент спричинення дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, в якому знаходилась потерпіла (пасажир) ОСОБА_1 був забезпечений договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на підставі полісу № АЕ 5561514, та відповідно цивільна відповідальність водія щодо спричинення шкоди здоров'ю, в тому числі відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого підлягає відшкодуванню за рахунок страхових виплат, які слід стягнути зі страхової компанії - відповідача СК «Арсенал Страхування».

ОСОБА_3 з приписами статті 24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою,лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Натомість відповідно до приписів статті 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Враховуючи вказане, заявлений розмір моральної шкоди дорівнює 10000,00 гривень, які необхідно стягнути з відповідача - СК «Арсенал Страхування» та 40000,00 з відповідача ОСОБА_2

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПО 33908322 вулиця Борщагівська,154 м.Київ 03056) на користь ОСОБА_4 (69000, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, 16/96) суму моральної компенсації у розмірі 10000, 00 гривень та суму матеріальної шкоди у розмірі 21635,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 вулиця Хортицьке шосе 12/86 м. Запоріжжя 69000) на користь ОСОБА_4 (69000, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, 16/96) суму моральної компенсації у розмірі 40000,00 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позов підтримали, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснив, що покладається на розсуд суду.

Представник відповідача ПрАТ СК «Арсенал Страхування» в судовому засіданні позов визнав частково, вважав, що страхова компанія відповідно до положень ст. ст. 9, 24-1, 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинна виплатити позивачу підтверджені витрати на лікування в розмірі 4644,88 грн. та відшкодувати моральну шкоду відповідно до полісу № АЕ 5561514 в розмірі 232,24 грн. Надав суду письмовий відзив на позов та акти дослідження медичних документів.

Суд заслухавши думку учасників процесу, вивчивши надані письмові докази, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.08.2016 року між ПрАТ СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_5 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по страхуванню автомобіля DAEWO LANOS, д.н. BB 1781 ВР, що підтверджено полісом АЕ/5561514, строк дії полісу від 10.08.2016 року по 09.08.2017 року.

17 вересня 2016 року приблизно о 05-30 обвинувачений ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3 здійснював рух по проїжджій частині вулиці Набережної магістралі, рухаючись з боку вулиці Фортечної в напрямку вулиці Глісерної в місті Запоріжжі. Позивач ОСОБА_6 тайого дружина ОСОБА_7 перебували на цей час в салоні вказаного автомобіля. Під час руху в районіелектроопори № 117 по вулиці Набережна магістраль водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого здійснив виїзд на роздільний газон та нерухому перешкоду - опору, рекламного щиту.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України встановлена вироком Жотвневого районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2017 р. (провадження № 1-кп/331/117/2017, 331/8593/16-к) та Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2011 р. (ЄУН № 331/8593/16-к, провадження № 11-кп/778/1030/17).

В момент вказаної ДТП ОСОБА_1 перебувала в салоні автомобіля у якості пасажира та постраждав в результаті ДТП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_1 були спричинено ушкодження здоров'я, які виразилися у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому пірамідки скроневої кістки, лінійного переламу сосцевидного відростку ліворуч та інші серйозні ушкодження, що за висновком судово-медичної експертизи № 4593 від 28.11.2016р. кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки для життя.

Частиною 1 статті 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

З положень п. 22.1 ст. 22, ст.23 Закону № 1961-ІV вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого

Відповідно до п.-п. 24.1, ст. 24 Закону № 1961-ІV, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я.

Позивачем ОСОБА_1 надано суду завірені належним чином копії виписних епікризів,розрахунково-платіжних документів, рахунків –фактур, товарних чеків, квитанцій, відповідно до якого нею сплачено суму в розмірі 21635,10 грн.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

ОСОБА_3 з частинами 1, 2 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вказує ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов"язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом не приймаються до уваги квитанції № 10799 на 400 грн., № 6477 на суму 850 грн., 0.0.92042042.3.1 на суму 850 грн., № 5265 на суму 650 грн., всього на 2750 грн., оскільки, згідно квитанцій, вказані суми були сплачені як «добровільне пожертвування».

Оцінюючи надані позивачем належні та допустимі докази, суд дійшов висновку про доведеність витрат на лікування на суму 18885,10 грн. (21635,10 – 2750 = 18885,10), витрачені потерпілою ОСОБА_1 на лікування та реабілітацію.

Судом не приймаються до уваги квитанції № 10799 на 400 грн., № 6477 на суму 850 грн., 0.0.92042042.3.1 на суму 850 грн., № 5265 на суму 650 грн., всього на 27550 грн., оскільки, згідно квитанцій вказані суми були сплачені як «добровільне пожертвування».

Відповідно до статті 26-1 Закону № 1961-ІV, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Відповідно, розмір моральної шкоди, яка підлягає до виплати позивачу ОСОБА_6 складає: 18885,10 Х 5% = 944,25 грн.

ОСОБА_3 №АЕ/5561514, ліміт відповідальності в грошовій сумі на одного потерпілого складає 1)за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 200 000,00 грн., 2)за шкоду, заподіяну майну, - 100 000,00 гривень. Тобто, сума заподіяної шкоди здоров’ю ОСОБА_1 та страхового відшкодування за завдану моральну шкоду знаходиться в межах ліміту, встановленого Полісом.

ОСОБА_3 зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями, 1167, 1168, 1177 ЦК передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Так, за п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності Відтак факт настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженні майна, власником якого є позивач, він повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя у вирішенні питань, пов'язаних з проведенням ремонту транспортного засобу.

Сам факт заподіяння шкоди здоров’ю спричиняє моральну шкоду, що узгоджується з положеннями ст. 23 ЦПК та не викликає сумніву.

Враховуючи стан здоров'я потерпілої ОСОБА_1, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважає стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 979, 1167, 1168, 1177, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 23, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 про стягнення сум страхових виплат, моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (69035, м. Запоріжжя, вул.40 Років радянської України, буд.57-В) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 18885,10 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (69035, м. Запоріжжя, вул.40 Років радянської України, буд.57-В) на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 944,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (69035, м. Запоріжжя, вул.40 Років радянської України, буд.57-В) на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, 12/86 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок.

В решті позовних вимог відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_3 п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя М.В. Антоненко