Ухвала суду № 79552767, 01.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 лютого 2019 року м. Київ № 826/7882/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Стринадко О.Г., представника позивача Ониська М.М., представника відповідача й Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Трембача О.С., у відсутність представників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКАДУ», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКУДУ», про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

21.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» (ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України) в якому висловило прохання зобов'язати ДФС України, шляхом скасування реєстрації (вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних) податкових накладних №42 від 29.02.2016 на суму 999264,23 грн, №43 від 29.02.2016 на суму 957540,82 грн, №44 від 29.02.2016 на суму 889964,87 грн, №45 від 29.02.2016 на суму 1089272,10 грн, №46 від 29.02.2016 на суму 1097186,94 грн, №47 від 29.02.2016 на суму 866771,04 грн, збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 5900000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

10.10.2018 до суду надійшло клопотання ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що строк звернення до суду із даним позовом пропущено з поважних причин. В якості таких причин позивач зазначає, що починаючи з березня 2016 року вживав заходів як для відновлення своїх права так і для отримання необхідних доказів для звернення до суду із даним позовом.

Позивач вказує на необхідність перед зверненням до суду із даним позовом забезпечити себе, як сторони щодо якої вчинено злочин, доказами щодо вчинення підробки невідомими особами сертифікатів відкритих ключів електронних цифрових підписів, обставин незаконної реєстрації податкових накладних. Однак, незважаючи на те, що позивач 11.03.2016 звернувся до поліції, правоохоронними органами не вчинено ніяких дій, спрямованих на здобуття відповідних доказів.

Водночас, ДФС України на неодноразові звернення позивача не вчиняла заходів як для відновлення порушених прав позивача так і для встановлення дійсних обставин реєстрації податкових накладних, адже не провела позапланової перевірки ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКАДУ» (ТОВ «МІКАДУ»).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2018 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві та ТОВ «МІКАДУ».

23.11.2018 до суду надійшло клопотання ДФС України про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України).

В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду відповідач зазначає, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще 11.03.2016, про що свідчить його звернення до поліції та направлення листа до ДФС України. Відповідь на вказаний лист позивача надано ДФС України у листі від 21.03.2016.

Разом з цим, із даним позовом ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» звернулось 21.05.2018, тобто з порушенням строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

В ході судового засідання представник відповідача вказав, що строк звернення до суду пропущено позивачем з неповажним причин, просив суд залишити позов без розгляду.

Представник позивача просив суд вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк, забезпечивши право позивача на судовий захист.

Отже, визначаючись щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходить з наступного.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно частин першої - третьої статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма щодо строку звернення до суду імплементована законодавцем в нову редакцію КАС України, яка набула чинності з 15.12.2017.

Так, відповідно до частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 14 Податкового кодексу України платники податків мають право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Згідно підпункту 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Оскільки, Податковий кодекс України розмежовує процедури оскарження платником податку рішень контролюючих органів та дій (бездіяльності) контролюючих органів, та містить норми щодо встановлення спеціальних строків виключно для подання позову про визнання протиправними рішень контролюючих органів, то передбачений Податковим кодексом України не розповсюджується на строки подання позовів про оскарження дій (бездіяльності) контролюючих органів.

Отже, строк подання позовів про оскарження дій (бездіяльності) контролюючих органів є загальним, передбаченим КАС України, та становить шість місяців починаючи з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В обґрунтування позову, зазначено, що невідомими особами здійснено оформлення електронних документів на користь ТОВ «МІКАДУ», проведено незаконну реєстрацію податкових накладних №42 від 29.02.2016 на суму 999264,23 грн, №43 від 29.02.2016 на суму 957540,82 грн, №44 від 29.02.2016 на суму 889964,87 грн, №45 від 29.02.2016 на суму 1089272,10 грн, №46 від 29.02.2016 на суму 1097186,94 грн, №47 від 29.02.2016 на суму 866771,04 грн.

Необхідність вилучення вказаних податкових накладних з Єдиного реєстру податкових накладних та приведення у відповідність даних податкової звітності ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» зумовила звернення позивача до суду із даним позовом. Відповідачем у даній справі визначено ДФС України, адже даний суб'єкт владних повноважень допустив незаконну реєстрацію вказаних податкових накладних та на неодноразові звернення позивача не вчинив дії для захисту і відновлення порушених прав позивача.

Суд вважає, що про порушення своїх прав відповідачем позивач дізнався у березні 2016 року, про що свідчить: повідомлення позивача про вчинення злочину від 11.03.2016, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100070001822; лист ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» до ДФС України від 11.03.2016 №9 про анулювання реєстрації податкових накладних та відповідь ДФС України на даний лист від 21.03.2016 №6127/6/99-99-11-02-02-15.

Разом з цим, даний позов ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» подано 21.05.2018, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Необхідно зауважити, що після закінчення строку звернення до суду особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 123 КАС України.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, для поновлення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.

В якості причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач вказує на необхідність перед зверненням до суду із даним позовом забезпечити себе, як сторону щодо якої вчинено злочин, доказами щодо вчинення підробки невідомими особами сертифікатів відкритих ключів електронних цифрових підписів, обставин незаконної реєстрації податкових накладних. Однак, незважаючи на те, що позивач 11.03.2016 звернувся до поліції, правоохоронними органами не вчинено ніяких дій, спрямованих на здобуття відповідних доказів.

Також позивач зазначив, що починаючи з березня 2016 року вчиняв дії щодо відновлення своїх порушених прав та звертався до ДФС України щодо анулювання реєстрацій вказаних накладних, однак такі звернення залишились без задоволення. З метою доведення відсутності взаємовідносин з ТОВ «МІКАДУ» позивач просив ДФС України провести позапланові перевірки ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» та ТОВ «МІКАДУ», адже акт перевірки є носієм доказової інформації. Однак, ДФС України бездіяла, не надаючи своєю бездіяльністю можливості позивачу отримати відповідні докази, зокрема й у вигляді актів перевірок.

Визначаючись щодо поважності вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

За приписами статті 71 КАС України (в редакції станом на час виникнення спору) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Тобто, суд звертає увагу, що обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не передбачає надання до суду всіх можливих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог одразу при поданні позову.

Більше того, КАС України містить норми, які, враховуючи можливість виникнення складнощів при самостійному отриманні сторонами доказів, передбачають можливість витребування таких доказів судом.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності покладається саме на відповідача.

У випадку необхідності часу на отримання доказів, дослідження яких суд вважатиме важливим для вирішення спору, суд вправі зупинити провадження у справі. Однак у такому разі, а також до вирішення спору судом правовідносини між сторонами вважаються спірними, відсутні підстави вважати такі відносини визначеними та стабільними.

Таким чином, необхідність часу для самостійного отримання доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог одразу не може вважатись об'єктивною перешкодою для звернення до суду в межах відповідного строку.

Вказана позивачем бездіяльність ДФС України не може розцінюватись судом як обставина, що свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Так, вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач мав право звернутись до суду із позовом про визнання її протиправною, однак доказів оскарження бездіяльності ДФС України позивачем не надано.

Позивачем не надано інших доказів та обґрунтувань щодо наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали ТОВ «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» подати даний позов в межах встановленого строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суд не вважає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 та рішення у справі «Трух проти України» від 14.10.2003).

В рішенні у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004 Європейський суд з прав людини зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, з огляду на наведені обставини у сукупності та враховуючи відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Клопотання Державної фіскальної служби України задовольнити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЄВИД-ІНВЕСТ» до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено і проголошено в судовому засіданні 01.02.2019.

Суддя О.М. Чудак