Ухвала суду № 79552657, 30.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/906/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П., прокурора Кавка Ю.І., захисника - адвоката Піца М.М., підозрюваного - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області радник юстиції Точок І.Й., відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гусне Турківського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, пенсіонера за віком, зі слів страждає на захворювання серцево судинної системи, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.3 ст.191 КК України, -

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом прокуратури Закарпатської області проводиться досудове розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.3 ст.191 КПК України, відомості про яке 24.04.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018070000000153.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, працюючи на посаді начальника складу палива ВСП «Локомотивне депо Мукачево» ФР «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», вступив в позаслужбові корупційні стосунки з ОСОБА_2 та за попередньою змовою з останнім у період з 05.10.2018 по 28.01.2019 вчинив умисний корупційний злочин проти власності, при наступних обставинах. Так, начальник складу палива ВСП «Локомотивне депо Мукачево» ФР «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4, будучи службовою особою та матеріально відповідальною особою за прийняття, облік та відпуск товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. паливно-мастильних матеріалів), з корисливих мотивів та метою свого протиправного збагачення, діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_2, 05.10.2018 під час виконання своїх посадових обовязків, перебуваючи за місцем роботи роботи - на території складу палива ВСП «Локомотивне депо Мукачево» РФ «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за адресою м. Мукачево, вул. Крилова, 1 Закарпатської області у період часу між 13.00 та 17.00 год. безпідставно та без оформлення будь-яких товаросупровідних чи інших документів привласнив вугілля у кількості близько 10 (десяти) тон, яке перебувало на зберіганні на складі палива шляхом навантаження його на причеп транспортного засобу марки ЗІЛ модель 130 із д.р.н. НОМЕР_1, який фактично перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_2, та на якому останнім вивезено вказане вугілля за межі території депо та в подальшому реалізовано громадянці ОСОБА_5 за 19600 (девятнадцять тисяч шістсот) гривень. В подальшому, 28.01.2019 аналогічно ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, як службова та матеріальна відповідальна особа, з корисливих мотивів та метою свого протиправного збагачення, діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_2, у той самий спосіб як і 05.10.2018, під час виконання своїх посадових обовязків, перебюуваючи за місцем роботи роботи - на території складу палива ВСП «Локомотивне депо Мукачево» РФ «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за адресою м. Мукачево, вул. Крилова, 1 Закарпатсьокї області у період часу між 14.00 та 15.00 год. безпідставно та без оформлення будь-яких товаросупровідних чи інших документів привласнив вугілля у кількості близько 5 (п'яти) тон, яке перебувало на зберіганні на складі палива шляхом навантаження його на причеп транспортного засобу марки ЗІЛ модель 130 із д.р.н. НОМЕР_1, на якому ОСОБА_2 вивезено вказане вугілля за межі території депо в с. Нове Давидково Мукачівського району Закарпастької області, де реалізовано громадянці ОСОБА_5 за 13750 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень. Таким чином, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 у період часу з 05.10.2018 по 28.01.2019 здійснив привласнення 15 тон вугілля, що перебувало у його віданні як начальника складу палива, з подальшою його реалізацію за 33350 (тридцять три тисячі триста п'ятдесят) гривень У зв'язку з вищевказаним ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.3 ст.191 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: пособництво у привласненні службовою особою шляхом зловживання службовим становищем чужого майна, яке було ввірене ввірено особі чи перебувало в її віданні, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В клопотанні прокурор зазначає, що 29.01.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.3 ст.191 КК України. 28.01.2019 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, одразу після вчинення злочину. Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у інкримінованому йому злочині підтверджується показами ОСОБА_5, протоколом огляду місця події - території (подвір'ї) виробничої бази Мукачево ПАТ «Компанія Райз» за адресою м. Мукачево, вул. Петра Дорошенка, 21 Закарпатської області, де виявлено та затримано ОСОБА_2, який є пособником вчинення злочину, та транспортний засіб марки ЗІЛ із д.р.н. НОМЕР_1, за допомогою якого здійснювалось транспортування привласненого вугілля, в ході чого у ОСОБА_2 окрім іншого виявлено та вилучено наступне грошові кошти в сумі 13800 гривень від реалізації 28.01.2019 5 тон вугілля та вантажний транспортний засіб марки ЗІЛ модель 130 із д.р.н. НОМЕР_1 (засіб вчинення злочину), протоколами ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів, іншими матеріалами кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який належить до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою направлення органу слідства на хибний шлях. Зокрема, з огляду на те, що чинним кримінальним кодексом України у корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом, орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені та допитані як свідки працівники ВСП «Локомотивне депо Мукачево» ФР «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та інші особи щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні, а також вирішується питання щодо призначення та проведення судових експертиз (експертиз речовим і матеріалів судово-хімічної експертизи), а тому сторона обвинувачення не виключає можливості, що ОСОБА_2 безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб, а також вчиняти такі спроби стосовно свідка ОСОБА_5, а також на іншого підозрюваного - ОСОБА_4 А тому, з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_2 будь-яку з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_2 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення. Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків у кримінальному провадженні - ОСОБА_5, працівники ВСП «Локомотивне депо Мукачево» ФР «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та інших осіб-очевидців, які ще не встановлені та не допитані у даному кримінальному провадженні, а також на іншого підозрюваного у даному провадженні - ОСОБА_4, стосовно ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти вказаним ризикам та не буде сприяти досягненню завдань кримінального провадження, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному 30.01.2019 року.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, щоОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.3 ст.191 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до восьми років, у зв»язку з чим з огляду на те, що чинним Кримінальним кодексом України у корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків ОСОБА_5, працівників ВСП «Локомотивне депо Мукачево» ФР «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та інших осіб-очевидців, які ще не встановлені та не допитані у даному кримінальному провадженні, та іншого підозрюваного - ОСОБА_4, а застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 просив суд обрати відносно нього більш м»який запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт, пояснивши, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду немає, і фізично цього не зміг би зробити, оскільки перебуває в похилому віці, пенсіонер, має хворе серце, а також хвору дружину, яка потребує догляду. Також не має наміру впливати на будь - кого з свідків чи ОСОБА_4

Захисник підозрюваного адвокат Піца М.М. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що вказані прокурором ризики є безпідставними та нічим не підтверджуються. Зокрема, просив врахувати, що ОСОБА_2 є пенсіонером, особою похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується. Крім того страждає на захворювання серцево-судинної системи та здійснює догляд за хворою дружиною. Просив суд обрати відносно ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України, крім випадків передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.

Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером та особою похилого віку, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання та позитивно характеризується за місцем проживання. Зокрема, згідно характеристики Ракошинської сільської ради від 30.01.2019 року № 51/02-10 ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1, сусідам характеризується з позитивної сторони, в побуті спокійний, урівноважений, працьовитий, серед односельчан користується повагою, завжд готовий прийти на допомогу. Скарг на ОСОБА_2 в Ракошинську сільську раду не поступало.

Як вбачається з медичних документів - ультразвукового обстеження серця від 02.11.2018 року, у ОСОБА_2 встановлено дегенеративні зміни аорти. Гіпертрофію задньої стінки лівого шлунку. Також, за словами ОСОБА_2 його дружина важко хворіє та потребує догляду.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", зокрема зазначається що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов"язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

У своєму рішенні у справі "Хайредінов проти України" Європейський суд прийшов до висновку, що тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обгрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м"якого запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м"які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов"язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

За таких обставин, враховуючи, що прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені пунктом 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявність ризиків передбачених статтею 177 КК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК Україниі, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним прокурором ризикам, тому суд вважає, що в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за потрібне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 більш м"який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області радник юстиції Точок І.Й., про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гусне Турківського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, пенсіонера за віком, зі слів страждає на захворювання серцево судинної системи, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.3 ст.191 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 - без дозволу слідчого, прокурора або суду - у нічний період доби з 21 години 00 хвилин по 07 годину 00 хв.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов»язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає (АДРЕСА_1), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- не відвідувати територію та об'єкти, що відносяться до ВСП «Локомотивне депо Мукачево» ФР «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», розташовані за адресою м. Мукачево, вул. Крилова, 1 Закарпатської області;

- з метою уникнення будь-якого тиску на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та іншого підозрюваного ОСОБА_4 спілкуватися з такими лише з дозволу слідчого, прокурора та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Роз'яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - по 29 березня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.А. Придачук