Рішення № 79552612, 29.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/6623/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Пазяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500, упродовж липня 2015 - грудня 2017 року споживачем ОСОБА_1 за адресою споживання: м. Ужгород, вул. Легоцького, 76/17, здійснювалося фактичне споживання природного газу, про що свідчить, зокрема, фінансовий стан споживача, копія відомостей по обходу населеного пункту, якими зафіксовано показник лічильника природного газу. Також доказом того, що між позивачем та відповідачем відбувалися цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг є виставлені на оплату рахунки за спожитий природній газ, наявність у відповідача особового рахунку, проведення відповідачем оплати за надані послуги. Нарахування за надані послуги з газопостачання здійснювалися відповідно до показників лічильника газу та встановлених цін на газ.

Вказує, що відповідач не зверталася до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявами про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ «Закарпатгаз Збут», а фактично користувався послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов’язків, що з них випливають. Таким чином, розрахунок за надані послуги з газопостачання здійснюється відповідно до показників лічильника та встановлених цін на газ. Такі дії відповідача свідчать про прийняття ним умов договору про надання послуг з газопостачання, що повністю узгоджується із нормами ст. ст. 641, 642 ЦК України.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що ТОВ «Закарпатгаз Збут», як постачальник природного газу свої зобов’язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов’язань та не сплачувала вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ.

За твердженням позивача, заборгованість за спожитий природний газ за вищевказаною адресою станом по 11.06.2018 року складає 10035,10 грн.

Зазначає, що заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача (основний борг + 3 % річних + втрати від інфляції), згідно з проведеним позивачем розрахунком у позовній заяві, становить 10035,10 грн. – основна заборгованість, 1287,40 грн. – інфляційні втрати за період з 01.01.2017 року по 11.06.2018 року, 334,56 грн. – 3 % річних за період з 01.01.2017 року по 11.06.2018 року.

Оскільки відповідачем оплата боргу в добровільному порядку не здійснюється, позивач змушений звертатися в суд для стягнення боргу в примусовому порядку

З посиланням на викладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» основний борг у розмірі 10035,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 1287,40 грн. та 3 % річних у розмірі 334,56 грн., а також судовий збір у розмірі 1762 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, при цьому представник ТОВ «Закарпатгаз Збут» – адвокат ОСОБА_2 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначила, що з моменту подання позову до початку розгляду справи по суті споживачем ОСОБА_1 за адресою споживання природного газу: м. Ужгород, вул. Легоцького, 76/17, сплачено суму основного боргу. Із врахуванням викладеного та на підставі ст. ст. 43, 49 ЦПК України просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» суму інфляційних втрат в розмірі 1287,40 грн., суму 3 % річних – 334,56 грн. та судовий збір в розмірі 1762 грн. В якості додатків до заяви долучено копію фінансового стану та копію доказу направлення заяви про зменшення позовних вимог відповідачу ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не подала, про причини неявки суд не повідомила та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів, упродовж липня 2015 - грудня 2017 року споживачем – відповідачем ОСОБА_1 за адресою споживання: м. Ужгород, вул. Легоцького, 76/17, Закарпатської області, здійснювалося фактичне споживання природного газу, що підтверджується фінансовим станом споживача, відомістю по обходу населеного пункту: Ужгород – дільн. № 30, згідно з якими зафіксовано показник лічильника природного газу, актом про порушення № 1325, складеним 28.12.2017 року представниками ПАТ «Закарпатгаз».

Матеріалами справи також встановлено, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» зверталося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.04.2018 року відмовлено у видачі судового наказу за вказаною заявою ТОВ «Закарпатгаз Збут».

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 758 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», на виконання ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу із спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів є ТОВ «Закарпатгаз Збут».

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та п. 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Пунктом 2 Розділу II Правил № 2496 визначено, що за договором постачання природного газу постачальник зобов’язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до п. 4 Розділу І Правил № 2496 та п. 1.3 Типового договору № 2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов’язками – і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті Закарпатської обласної ради і обласної державної адміністрації «Новини Закарпаття» № 144 (4461) від 22.12.2015 року, а також розміщено на офіційній веб-сторінці ТОВ «Закарпатгаз Збут».

Доказом того, що між позивачем та відповідачем відбувалися цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг є виставлені на оплату рахунки за спожитий природній газ, відомості про їх оплату та наявність у відповідача особового рахунку № НОМЕР_1. Розрахунки за надані послуги з газопостачання здійснювалися відповідно до показників лічильника газу та встановлених цін на газ. Відповідач не зверталася до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявами про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ «Закарпатгаз Збут», а фактично користувалася послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак, взаємних прав та обов’язків, що з них випливають. Наведені дії відповідача свідчать про прийняття нею умов договору про надання послуг з газопостачання, що узгоджується із положеннями ст. ст. 641, 642 ЦК України.

У відповідності до п. 14 Розділу 3 Правил № 2496 розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п’яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку.

ТОВ «Закарпатгаз Збут», як постачальник природного газу свої зобов’язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу, однак відповідач не виконує взятих на себе зобов’язань та не сплачує вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення у нього заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ.

Станом на 11.06.2018 року заборгованість ОСОБА_1 за спожитий природній газ за адресою м. Ужгород, вул. Грушевського, 76/17, Закарпатської області, становить 10035,10 грн.

У відповідності до ст. 526 ЦПК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з п. п. 4.5, 4.6 публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП № 2500, розрахунки споживача за цим договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки постачальника. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника про сплату послуг за цим договором має бути здійснена споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п’яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка.

За змістом ст. ст. 67, 68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованість відповідача ОСОБА_1 за спожитий природній газ станом на 11.06.2018 року становить 10035,10 грн. – основна заборгованість, 1287,40 грн. – інфляційні втрати за період з 01.01.2017 року по 11.06.2018 року, 334,56 грн. – 3 % річних за період з 01.01.2017 року по 11.06.2018 року.

З копії фінансового стану відповідача, наданого представником позивача, вбачається, що станом на січень 2019 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за спожитий природній газ.

Згідно з поданою заявою про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 1287,40 грн. та суму 3 % річних в розмірі 334,56 грн.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що позивачем доведено порушення та невиконання споживачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань щодо сплати вартості споживчого природного газу станом на 11.06.2018 року, суд вважає, що позовну слід задовольнити повністю та з урахуванням зменшених позивачем позовних вимог з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача суму інфляційних втрат в розмірі 1287,40 грн. та суму 3 % річних в розмірі 334,56 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1762 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 526, 610, 625 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 з урахуванням зменшених позовних вимог про стягнення заборгованості за спожитий природний газ – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» суму інфляційних втрат в розмірі 1287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) гривень 40 коп. та суму 3 % річних в розмірі 334 (триста тридцять чотири) гривні 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», код ЄДРПОУ 39582749, що знаходиться за адресою: вул. Погорєлова, 2, м. Ужгород, Закарпатська область.

Відповідач: ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 29 січня 2019 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_3