Рішення № 79551781, 28.01.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7332/16-ц

2/214/621/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 січня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря – Фастовець Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/7332/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту родинних відносин, визначення часток у спадщині та надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту родинних відносин, визначення часток у спадщині та надання додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, його мати ОСОБА_2, народилася 31.11.1938 року. ЇЇ матір’ю була ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 одружилася та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_4. Однак ні свідоцтво про народження ОСОБА_2, ні свідоцтво про її шлюб з громадянином ОСОБА_4 не збереглися.

22.10.1967 року народився він, позивач ОСОБА_1 В свідоцтві про його народження батьком записаний – ОСОБА_4, а матір’ю – ОСОБА_5

30.07.1993 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1, видане Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому. При цьому власність є спільною сумісною, без визначення частки кожного з співвласників.

08.12.2004 року ОСОБА_3, яка є його бабусею, померла. Про її смерть він дізнався лише з листа отриманого 02.06.2013 року. 05.04.2013 року померла його мати – ОСОБА_6 Він не знав, що його мати не прийняла спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3 Після смерті матері та бабусі відкрилася спадщина у вигляді часток квартири, яка знаходиться в м. Кривому Розі, по бульвару Вечірньому, 2/122.

З метою оформлення спадщини після бабусі ОСОБА_3, він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_7, для одержання Свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, постановою від 05.12.2016 року йому відмовлено у вчинені нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що неможливо встановити місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, що прийняли спадщину після померлої, та наявність заповіту посвідченого від її імені; відсутній факт прийняття спадкового майна (спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, не надав документів, які підтверджують постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), відсутній факт родинних відносин зі спадкодавцем.

В зв’язку з чим, позивач просив суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3, яка померла 08.12.2004 року та ОСОБА_6, яка померла 05.04.2013 року, а саме, що ОСОБА_3 доводиться ОСОБА_6 матір’ю. Визначити що частки ОСОБА_3, яка померла 08.12.2004 року та ОСОБА_6, яка померла 05.04.2013 року у спільній сумісній власності двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., кожної окремо, становили по 1/2 частки. Надати ОСОБА_1 додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, у вигляді, 1/2 частки двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017, яка набрала чинності 15.12.2017), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання ним чинності цією редакцією Кодексу.

За клопотанням представника позивача ОСОБА_8, в судовому засіданні 12.10.2018 року, допитано свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що з 1985 року по 1993 рік перебувала у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 Спочатку проживали з мамою чоловіка - ОСОБА_6 по вул. Космонавтів, в м. Кривому Розі. Потім переїхали до бабусі позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 за адресою: бульвар Вечірній, 2/122, в м. Кривому Розі. ОСОБА_3 була матір’ю ОСОБА_6 Відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були дуже добрі. З позивачем ОСОБА_1 у них є син ОСОБА_11, котрий спілкувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Вона знає, що ОСОБА_1 і зараз мешкає за адресою бульвар Вечірній, 2/122, в м. Кривому Розі.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_6 її колишня сваха, мати її зятя ОСОБА_1 ОСОБА_3 це бабуся ОСОБА_1 Син ОСОБА_3 – ОСОБА_12, забрав останню в Ізраїль. ОСОБА_1 з ОСОБА_6 жив за адресою: бульвар Вечірній, 2/122, в м. Кривому Розі, де раніше мешкала ОСОБА_3 Вона підтверджує, що ОСОБА_3 була матір’ю ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 до зали судового засідання не з'явились. Представник позивача ОСОБА_8 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача, Саксаганської районної у місті ради, до зали судового засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та прийняттям рішення на розсуду суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

20 липня 2017 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області провадження у цивільній справі зупинено в зв’язку з направленням компетентному органу м. Ашдод, Ізраїль, доручення про виконання окремих процесуальних дій.

22 листопада 2017 року на адресу суду надійшла частина документів в результаті виконання доручення.

20 серпня 2018 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області поновлено провадження по справі.

12 жовтня 2018 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання представника позивача ОСОБА_8 про витребування доказів задоволено, та витребувано у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3, яка помер 08.12.2004 року.

20 грудня 2018 року на адресу суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 щодо виконання ухвали про витребування доказів від 12.10.2018 року.

28.01.2019 року на адресу суду повернулися матеріали судового доручення.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову за таких підстав.

Відповідно свідоцтва про народження № 08760, ОСОБА_2 народилася 30.11.1938 року, її батьками вказані ОСОБА_13, ОСОБА_13 ОСОБА_14 Абрамівна (а.с. 26).

25.12.1960 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_15, та після реєстрації шлюбу їй присвоєне прізвище ОСОБА_15, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-УР № 923152 (а.с. 38).

Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ №602918, позивач ОСОБА_1 народився 22.10.1967 року, його батьками зазначені ОСОБА_15 та ОСОБА_5 (а.с. 4).

08.12.2004 року померла ОСОБА_3 в м. Ашдод, держава Ізраїль, що підтверджує завірений апостилем офіційний переклад свідоцтва про смерть, здійсненим нотаріусом ОСОБА_16 від 30.04.2013 року(а.с. 8, 9).

Згідно поштового штемпеля відправлення надісланого з держави Ізраїль відправником ОСОБА_12 адресату ОСОБА_1, останній отримав лист і з перекладом свідоцтва про смерть ОСОБА_3 – 02.06.2013 року (а.с. 10).

05.04.2013 року померла ОСОБА_6, актовий запис № 551, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 509920 (а.с. 7).

Згідно довідки ЖЕО № 35 від 15.04.2013 року № 518, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2 року була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б-р. Вечірній, 2/122 з 15.11.1988 року по день смерті – 05.04.2013 року. На день її смерті за даною адресою зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

За життя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_3, на підставі свідоцтва про право власності на житло № 8750 від 30.07.1993, виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому (а.с. 5).

Оскільки в свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1, прізвище його матері вказане як ОСОБА_1, а в свідоцтві про смерть як ОСОБА_6, то факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_6 встановлений рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 214/2900/13-ц від 30.07.2013 року. Згідно змісту резолютивної частини якого встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 та його матір’ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 11).

Встановивши факт родинних відносин з померлою матір’ю ОСОБА_18, позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.10.2016 року на належну спадкодавцю 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, б-р. ВечірнійАДРЕСА_4 (а.с. 43).

05.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини після смерті своє бабусі ОСОБА_3

Постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 від 05.12.2016 року відмовлено ОСОБА_1 у заведені спадкової справи та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 ОСОБА_14, громадянки держави Ізраїль, померлої 08.12.2004 року, оскільки неможливо встановити місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, що прийняли спадщину після померлої, та наявність заповіту посвідченого від її імені; відсутній факт прийняття спадкового майна (спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, не надав документів, які підтверджують постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), відсутній факт родинних відносин зі спадкодавцем (а.с. 16-16-зворот).

Як зазначено в листі приватного нотаріуса № 910/01-16 від 20.12.2018 року наданого на виконання ухвали про витребування доказів, спадкова справа до майна померлої 08.12.2004 року ОСОБА_3 не заводилась. За даними спадкового реєстру інформація про заведення нотаріусами спадкової справи до майна померлої відсутня. З заявою про прийняття спадщини за законом до майна померлої 08.12.2004 року ОСОБА_3 звернувся онук спадкодавця – ОСОБА_1 , якому відмовлено у заведені спадкової справи (а.с. 115).

Під час виконання судового доручення на адресу суду надійшла заява ОСОБА_12 від 16.07.2017 року, завірена апостилем, офіційний переклад якої, здійснений нотаріусом ОСОБА_19 від 16.07.2017 року. Згідно якої ОСОБА_12, будучи спадкоємцем після смерті його матері ОСОБА_3 ОСОБА_14 (ОСОБА_20), яка померла 08.12.2004 року, відмовився від спадщини як по заповіту, так і по закону, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_14 (ОСОБА_20), в тому числі від всіх прав на квартиру за адресою: б-р . ВечірнійАДРЕСА_4, м. Кривий Ріг. Спадщину в Ізраїлі не відкривав та відкривати не буде (а.с. 64, 64, 66).

Факт родинних відносин між ОСОБА_12 та померлою ОСОБА_3 ОСОБА_14 (ОСОБА_20 підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯВ №485058 (а.с. 67, 68).

В іншій частині судове доручення повернулося без виконання (а.с. 118-131).

Згідно ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

В зв’язку з втратою документів, які б підтверджували зміну прізвища бабусі позивача з ОСОБА_2 на ОСОБА_3, окрім судового захисту шляхом ухвалення відповідного рішення, неможливо документально підтвердити родинні відносини між померлою ОСОБА_14 Абрамівною та померлою ОСОБА_6. Відсутність документів, що підтверджують родинні зв’язки, перешкоджає позивачу в реалізації його права на спадкування.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин.

Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази:

1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);

2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;

3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підтверджується показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 допитаними в судовому засіданні, які кожна окремо, підтвердили, що померла 08.12.2004 року ОСОБА_3 є матір’ю померлої 05.04.2013 року ОСОБА_6, та відповідно бабусею позивача ОСОБА_1 Окрім показів свідків, факт родинних відносин між вище вказаними особами підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, з якого видно, що воно видане ОСОБА_6 та членам її сім’ї, а саме ОСОБА_3 Також, в свідоцтві про народження Чєпєплєвої (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) Л.П. матір’ю вказана ОСОБА_2 ОСОБА_14 Абрамівна. З аналізу свідоцтва про право власності та свідоцтва про народження слідує, що в обох документах співпадає ім’я та по батькові ОСОБА_14 Абрамівни, які вказані тотожно, різними є лише прізвища. Перелічені докази кожен окремо, та в співставленні з іншими доказами по справі, свідчать про спільне проживання та родинні зв’язки ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Суд також враховує, що свідоцтва про народження, про шлюб, про право власності на житло, заповнені як російською так і українською мовами, що впливає на написання прізвище ОСОБА_6

Встановлення даного факту позивачу необхідно для оформлення спадщини. В зв’язку з чим суд прийшов до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 в частині встановлення фату родинних відносин між померлою 08.12.2004 року ОСОБА_3, яка є матір’ю померлої 05.04.2013 року ОСОБА_6

Щодо позовної вимоги про визначення часток ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у спільній сумісній власності квартиру АДРЕСА_5, суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Разом з тим, відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Таким чином, в даній статті встановлюється презумпція рівності часток співвласників.

Крім того, згідно із положеннями ст. 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.

В судовому засідання під час дослідження матеріалів справи встановлено, що на підставі свідоцтва № 8750 про право власності на житло від 30.07.1993 року, яке видане органом Управління житлово-комунального господарства міськвиконкому ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_5 (а.с. 5).

Таким чином, суд вважає за можливе визначити, що частка ОСОБА_3 померлої 08.12.2004 року, у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_6 становить 1/2 частину вищезазначеної квартири.

При цьому суд враховує, що на 1/2 частку вказаної квартири, яка належала померлій ОСОБА_6, позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 43).

В зв’язку з чим, підстав для визначення частки у спільному майні померлої ОСОБА_6 суд не вбачає, оскільки її частка квартири успадкована позивачем з отриманням відповідного документа.

Розглядаючи вимогу про надання позивачу додаткового строку три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до норм ст. ст. 1218, 1220 ЦК України, внаслідок смерті особи, відкривається спадщина на усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1270 ч.1 ЦК України вказує, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців з часу її відкриття.

Стаття 1269 ЦК України вказує, що спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ОСОБА_21 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином, суд приймає до уваги твердження позивача, що 6-ти місячний строк для прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_3, яка померла 08.12.20004 року, було пропущено з поважних причин, а саме, в зв’язку з тим, що про її смерть він дізнавався після спливу цього строку, лише 02.06.2013 року, з листа отриманого від сина спадкодавця ОСОБА_12 відправленого з держави Ізраїль (а.с. 10).

Крім того, суд звертає увагу, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є мати позивача ОСОБА_6, яка померла 05.04.2013 року в зв’язку з чим, право на спадкування у позивача виникло лише після її смерті.

Також судовим розглядом встановлено, що позивач постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично вступив у володіння спадковим майном, сплачує нараховані за вказаною адресою комунальні платежі (а.с. 17, 27-32).

Враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення своїх позовних вимог, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд вважає за можливим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині надання додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити, та визначити останньому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його бабусі – ОСОБА_3, яка померла 08.12.2004 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 372, 1216, 1218, 1220, 1268, 1270, 1272 ЦК України, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 -319, 352, 354, 355, 356 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту родинних відносин, визначення часток у спадщині та надання додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3, яка померла 08.12.2004 року та ОСОБА_6, яка померла 05.04.2013 року, а саме, що ОСОБА_3 доводиться ОСОБА_6 матір’ю.

Визначити що частка ОСОБА_3, яка померла 08.12.2004 року у спільній сумісній власності - двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., становить 1/2 частку.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в 3 (три) місяці, після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, у вигляді 1/2 частки двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 48,3 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., після смерті ОСОБА_3, яка померла 08.12.2004 року.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешкає за адресою: б-р. Вечірній, буд. 2, кв. 122, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідач: Саксаганська районна у місті ради - місцезнаходження: вул. Володимира Великого, 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Суддя А.В. Ткаченко