
Справа № 560/3805/18
РІШЕННЯ
іменем України
01 лютого 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, в якій просить суд:
1. Визнати протиправними та незаконними дії працівника Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області в частині складання акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2018 та розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №363 від 30.10.2018.
2. Визнати незаконним та скасувати акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2018.
3. Визнати незаконним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №363 від 30.10.2018.
4. Судові витрати стягнути з відповідача.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог п. 22.5 "Правил дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є власником автомобіля марки DAF модель XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач вказує, що відповідно до договору оренди транспортного засобу від 02.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу - Лаврентьєвим Ю.В., автомобіль передано в оренду ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності в сфері автомобільного перевезення вантажів на території України.
Позивач стверджує, що 30.09.2018 на трасі "Старокостянтині - Хмельницький - 50 км." автомобіль, за кермом якого перебував водій - ОСОБА_5, зупинено посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області для проведення габаритного вагового контролю з метою запобігання перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Позивач стверджує, що відповідно до товарно-транспортної накладної, орендованим автомобілем здійснювалось перевезення щебеню з м. Старокостянтинів - вантажовідправник ПрАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" в м. Хмельницький - вантажоодержувач - ТОВ "Глобо ЛТД". Згідно договору перевезення від 05.07.2018 перевізником виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_4.
Позивач вказує, що вона не являється автомобільним перевізником та зазначає, що загальна вага вантажу становила 39,750 тон, при допустимій вазі - 40,000 тон. За результатами зважування проведеного працівниками Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2018 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.10.2018, відповідно до яких повна маса транспортного засобу становила 39.750 тон, а навантаження на осі складало: 1 вісь - 6,3, 2 вісь - 9,05, 3 вісь - 8,15, 4 вісь - 8,1, 5 вісь - 8,15.
Позивач зазначає, що на підставі акта та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю складено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №363 від 30.10.2018, відповідно до якого позивачеві нарахована плата за проїзд великовагового транспортного засобу в розмірі 81 євро.
Позивач вважає дії працівника Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області в частині складення акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2018, довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів протиправними, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача 20.12.2018 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що оскаржувані дії та рішення відповідача, вчинені за результатами здійснення габаритно-вагового контролю є законними. А тому, з підстав викладених у відзиві, просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 є власником автомобіля марки DAF модель XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 24.04.2018 серії НОМЕР_3
Відповідно до договору оренди транспортного засобу від 02.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу - Лаврентьєвим Ю.В., автомобіль марки DAF модель XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 передано в оренду ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності в сфері автомобільного перевезення вантажів на території України (арк. спр. 15-18).
Посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області 30.10.2018, на підставі направлення на рейдову перевірку №003842 від 29.10.2018 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області у період з 29.10.2018 по 04.11.2018 проведено рейдову перевірку, а саме автомобіль, що належить позивачеві, зупинено посадовими особами відповідача для здійснення габаритного вагового контролю з метою запобігання перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Відповідно до товарно-транспортної накладної, орендованим автомобілем здійснювалось перевезення щебеню з м. Старокостянтинів - вантажовідправник ПрАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" в м. Хмельницький - вантажоодержувач - ТОВ "Глобо ЛТД" (арк. спр. 14).
Згідно з договором перевезення від 05.07.2018 перевізником виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (арк. спр. 19).
Загальна вага вантажу становила 39,750 тон.
За результатами зважування проведеного працівниками Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0022363 від 30.10.2018 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0010481 від 30.10.2018, відповідно до яких повна маса транспортного засобу становила 39.750 тон, а навантаження на осі складало: 1 вісь - 6,3, 2 вісь - 9,05, 3 вісь - 8,15, 4 вісь - 8,1, 5 вісь - 8,15.
На підставі акта та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю складено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №363 від 30.10.2018, відповідно до якого позивачеві нарахована плата за проїзд великовагового транспортного засобу в розмірі 81 євро.
Підставою для нарахування позивачеві плати за проїзд слугувала та обставина, що загальна вага на строєну вісь 3-4-5 становила 24,4 тони при допустимій вазі - 22 тони.
Дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2018, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, обов'язковою ознакою рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду фізичними чи юридичними особами, є створення ними негативних юридичних наслідків у формі порушення прав, свобод або законних інтересів таких осіб.
Однак, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів є лише матеріальною формою фіксації результатів перевірки, відображенням висновків, які зроблено перевіряючими особами під час габаритно-вагового контролю та слугує підставою для розгляду питання про складення розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, у зв'язку чим його не можливо визнати рішенням суб'єкта владних повноважень, яке тягне за собою певні негативні наслідки для особи, відносно якої такий акт складено.
Враховуючи, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0022363 від 30.10.2018 не містить приписів обов'язкового характеру, не встановлює прав та обов'язків для позивача, не змушує останнього до будь-яких дій, що можуть викликати порушення його прав, свобод або законних інтересів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2018 є такими, що не підлягають задоволенню.
Предметом оскарження в даній справі є також розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №363 від 30.10.2018. У позовній заяві позивач вказує на протиправність даного розрахунку, акцентуючи увагу на тому, що позивач не є автомобільним перевізником, при розрахунку тоннажу на осі автомобіля, посадовою особою Укртрансінспекції у Хмельницькій області не враховано специфіку вантажу - щебеню, який являється сипучим та має властивість рухатися при русі автомобіля та те, що водієві не було повідомлено про назву вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль.
Надаючи оцінку вищевказаним твердженням позивача, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" N 2344-III (надалі - Закон N 2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є: визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 34 Закону N 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Відповідно до акта № 0022363 перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2018 року, суб'єктом, що перевірявся, зазначена саме ОСОБА_1.
В спростування вказаного, позивач, зазначив, що документами на підтвердження факту передачі належного їй на праві власності автомобіля у тимчасове користування іншому суб'єкту господарювання є договір оренди транспортного засобу від 02.07.2018, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу - Лаврентьєвим Ю.В., відповідно до умов якого, автомобіль передано в оренду ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності в сфері автомобільного перевезення вантажів на території України.
Згідно з ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною 2 статті 29 Закону "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Закону N 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (надалі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Суд встановив, що 30.10.2018 здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного транспортного засобу, що належить позивачу, та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із Розрахунком з підстав того, що здійснення габаритно-вагового контролю здійснено ваговим пристроєм, інформація про який не доведена до водія, а також стверджує, що водієві не надано свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП "Укрметртестстандарт" на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника.
Пунктом 13 Порядку №879 передбачено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Суд зазначає, що представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано також сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А №00506 від 21.11.2017; свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №34-00/1777 від 14.06.2018; паспорт вимірювальної техніки KEMEK ENGINEERING-UKREINE.
Натомість, твердження позивача про неознайомлення водія з технічною документацією на ваговий пристрій, як на порушення посадовими особами відповідача вимог законодавства є хибним, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку посадових осіб відповідача, щодо ознайомлення з документацією про повірку вимірювального та вагового обладнання. Судом також взято до уваги, що водієм, документи, що складені за результатами проведеного габаритно-вагового контролю підписані без зауважень.
Враховуючи вищевикладене, оскільки договір оренди транспортного засобу від 02.07.2018, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу - Лаврентьєвим Ю.В., ОСОБА_1 не є перевізником, в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №363 від 30.10.2018 підлягає скасуванню.
Судом також враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача було здійснено перевірку відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням порядку державного контролю на автомобільному транспорті, були з'ясовані всі обставини, які мали значення для складення правильного розрахунку плати за проїзд, однак задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд виходить з того, що водієм та перевізником не виконано вимоги, що визначені вищевказаними нормативними актами. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А тому позивач не може нести відповідальність, за порушення законодавства, що допущені водієм та перевізником.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №363 від 30.10.2018.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Судове рішення № 79551084, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 01.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/3805/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: