Ухвала суду № 79551035, 01.02.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/685/19

№ 1-кс/183/260/19

01 лютого 2019 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., секретар судового засідання Нікітіна К.Є., розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Чайковського С.П., погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Козловим С.Г., про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 31.01.2019 року до ЄРДР за № 12019040350000191, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Дніпропетровська, громадянину України, з середньоюосвітою, не працюючому, не одруженому, що має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора Козлова С.Г.,

захисника Тафінцева К.В.,

підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно до вимог ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Чайковський С.П. звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 31.01.2019 року приблизно об 11.00 годині ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 знаходилися біля будинку АДРЕСА_3. В цей момент ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 вступили у злочинну змову, направлену на таємне проникнення до однієї із квартир вищевказаного будинку, з метою викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 31.01.2019 року приблизно об 11.30 годині ОСОБА_3, діючи спільно з ОСОБА_5, зайшли до приміщення під'їзду 3 будинку АДРЕСА_3, де, перебуваючи на першому поверсі, шляхом підбору ключів відчинили вхідні двері квартири 111, після чого таємно проникли до приміщення вказаної квартири, звідки таємно викрали ноутбук марки «Lenovo IdeaPad Z575», 6 ременів, два зарядних пристрої, електронні часи, парфуми «Chanel Platinum» 50ml, золотий ланцюг 585 проби, вагою 6 грам, золотий ланцюг 585 проби, вагою 3 грама, золоту печатку 585 проби, дві срібні обручки, срібний ланцюг.

Після чого, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 погрузили викрадене майно в автомобіль «ВАЗ 21104», державний номер НОМЕР_1 та з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 8.000 гривень.

31.01.2019 року ОСОБА_3 затримано за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в порядку ст. 208 КПК України.

31.01.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення, підтверджується тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого, корисливого кримінального правопорушення. У останнього відсутній стабільний матеріальний дохід, відсутні стійкі соціальні зв'язки, тому існує реальна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від покарання у виді реального позбавлення волі за скоєння вказаного злочину.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3, обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжкого, відповідальність за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та в якому підозрюється ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Також прокурор зазначив, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатніми та недоцільними, оскільки вони не можуть забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Захисник Тафінцев К.В. в судовому засіданні просив застосувати його підзахисного інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки він перебуває у незареєстрованому шлюбі, на його утриманні знаходяться неповнолітні діти, офіційно не працює, однак займається суспільно-корисною працею, має стійки соціальні зв'язки. Крім того вважає, що на теперішній час досудовим розслідуванням не доведена вина його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_3 вину в скоєнні кримінального правопорушення не визнав, просив не позбавляти його свободи, оскільки хворіє на тяжкі невиліковні хвороби, має на утриманні неповнолітніх дітей.

Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, слідчий суддя прийшла до таких висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке віднесено законом до категорії тяжких, виходячи з наявних доказів, а саме: витягу з ЄРДР про внесення 31.01.2019 року відомостей про кримінальне правопорушення за № 12019040350000191; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_6; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 31.01.2019 року; протоколів огляду місця події від 31.01.2019 року; протоколу обшуку від 31.01.2019 року; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, згідно якого 31.01.2019 року о 12.20 годині затримано ОСОБА_3

При розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому існують всі підстави вважати підозру ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обґрунтованою.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_3, слідчий суддя враховує, що існує ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні злочину, який віднесено до категорії тяжких, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Слідчому судді стороною захисту не було надано доказів того, що ОСОБА_3 має стійкі соціальні зв'язки, оскільки тільки наявність співмешканки та неповнолітньої дитини не може бути підставою для твердження про наявність таких зв'язків. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_3, розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що у ОСОБА_3 відсутні будь-які офіційні джерела доходів. Так останній ніде не працює, зі слів останнього, він займається ремонтами квартир, що нічим, крім його слів не підтверджується. Тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 може продовжувати скоювати інші кримінальні правопорушення.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, однак не одружений, осіб похилого віку на утриманні не має, ніде не працює, тому офіційні джерела доходів в нього відсутні, підозрюється в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Вирішуючи питання щодо твердження самого підозрюваного ОСОБА_3 про наявність у нього тяжких невиліковних хвороб, слідчий суддя вважає, що вказане твердження не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки ні самим підозрюваним ОСОБА_3, ні його захисником Тафінцевим К.В. не було надано слідчому судді будь-яких медичних документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 хвороб. Крім того, не було також надано слідчому судді медичних висновків щодо неможливості знаходитися ОСОБА_3 в умовах ізоляції. Тому слідчим суддею твердження підозрюваного ОСОБА_3 не може бути прийнято до уваги під час вирішення питання щодо застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час судового розгляду підозрюваний ОСОБА_3 повідомив слідчого суддю про те, що вказане кримінальне правопорушення він не скоював. Захисник Тафінцев К.В. зазначив, що на теперішній час відсутні докази щодо причетності його підзахисного до скоєння даного кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому слідчий суддя вважає, що питання доведеності вини підозрюваного не відноситься до компетенції слідчого судді та не може впливати на вирішення питання щодо застосування до нього запобіжного заходу.

Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_3, ніж тримання під вартою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним обрати щодо підозрюваного найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.

Крім того, у відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

У відповідності з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3; майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були проаналізовані раніше, слідчий суддя вважає, що розмір застави у вигляді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб повинний достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного ОСОБА_3 повинні бути покладені обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Дніпропетровська, громадянину України, - застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 березня 2018 року включно.

Визначити розмір застави у відношенні ОСОБА_3 у виді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 115.260 грн.

У разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 застави, покласти на останнього наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду на кожний виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, а саме з сел. Слобожанського Дніпровського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.

Копію ухвали направити для виконання начальникові Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокуророві Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та начальникові Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.П. Крохмалюк