Рішення № 79550578, 31.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. № 400/2527/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,55200 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.06.2018 року № 0594413-1301-1408,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач або Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2018 № 0594413-1301-1408 про визначення позивачу зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік в сумі 25 000 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що автомобіль BMW 7-Series 2014 року випуску з об'ємом двигуна 2993 см.куб. (дизель) не є об'єктом оподаткування, так як його вартість становить 1332997 грн. 52 коп., є меншою ніж 375 розмірів мінімальних заробітних плат, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 19) Управління зазначило, що нарахування податку було здійснено у відповідності зі статтею 267 Податкового кодексу України, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням від 14.06.2018 № 0594413-13-1301-1408 (надалі - Рішення, арк. спр. 8) Управління визначило суму податкового зобов'язання позивача з транспортного податку за 2018 рік в сумі 25 000 грн.

Як вказано у відзиві на позовну заяву, Рішення було прийнято на підставі статті 267 Податкового кодексу України, а об'єктом оподаткування транспортним податком є належний позивачу легковий автомобіль марки BMW 7-Series 2014 року випуску з об'ємом двигуна 2993 см.куб. (дизель).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Пунктом 4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (надалі - Методика), визначено, що інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Як вказано у пункті 13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (надалі - Перелік), який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Автомобіль позивача (арк. спр. 11) є в Переліку (позиція 97, об'єм двигуна - 3000 см.куб.), тому суд визнав, що Управління діяло відповідно до норм Податкового кодексу України. Той факт, що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, об'єм двигуна дорівнює 2993 см.куб., не є обставиною, що звільняє власника від сплати транспортного податку, оскільки відповідний показник, згідно з правилом математичного округлення, прирівнюється до найбільшого цілого значення.

Таким чином, позивач мав сплатити транспортний податок за 2018 рік в сумі 25 000 грн.

Суд визнав безпідставними доводи позивача про те, що, згідно з розрахунком вартості станом на 01.10.2018 (арк. спр. 9), середньоринкова вартість належного йому транспортного засобу складає 1 332 997,52 грн., що є менше, ніж 375 мінімальних заробітних плат ( 3 723 грн. станом на 01.01.2018). Визначення середньоринкової вартості не входить до повноважень Управління. Функцією контролюючого органу є визначення суми податкового зобов'язання, при цьому використовується інформація, що міститься у Переліку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що при прийнятті Рішення Управління діяло відповідно до норм Податкового кодексу України, в зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 55200, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна