Ухвала суду № 79550415, 31.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6647/18

УХВАЛА

31 січня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення за № 9981534 від 10.06.2015 року та запису № 9982473 від 10.06.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення за № 9981534 від 10.06.2015 року та запису № 9982473 від 10.06.2015 року.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та зобов’язано заявника протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали, надати до суду: обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які стали підставою для несвоєчасного звернення до суду; належним чином оформлений позов відповідно до вимог статей 94, 160, 161 КАС України, його копії та копії документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі в обґрунтування позовних вимог або обґрунтоване клопотання про неможливість надання витребуваних доказів з наданням відповідних доказів.

28.01.2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначає, про те що він не може зареєструвати право власності на земельну ділянку, яку отримав в спадщину, про що дізнався коли отримав довідку державного нотаріуса за № 2183/02/14 від 28.10.2016 року. Бажаючи вирішити питання мирним шляхом, і внести зміні до рішення реєстраційної служби, звернувся до ДП «Світанок Агро», у яких в оренді знаходився земельний пай ОСОБА_2, для того щоб надали інформацію про його проживання, однак повідомили, що на теперішній час ОСОБА_2 помер, а його син вступає в спадщину у судовому порядку. Також представники ДП «Світанок Агро» повідомили, що після вступу до спадщини спадкоємцем, при проведенні реєстрації речового права на земельну ділянку, яка належала померлому ОСОБА_2 буде проводитись реєстрація за присвоєним йому кадастровим номером. Однак після вступу до спадщини та проведення реєстраційних дій про право власності на земельний пай сином померлого, його земельну ділянку зареєстрували під кадастровим номером який був присвоєний с самого початку, але кадастровий номер 5120885200:01:002:0843 не звільнився, і на теперішній час в реєстрі речових прав закріплений за померлим ОСОБА_2

В вересні 2018 року, Позивач звернувся на гарячу лінію Головного територіального управління юстиції в Одеській області, де йому пояснили, що виправлення помилки при реєстрації можливо лише власником земельного паю, якому було присвоєно кадастровий номер, в іншому випадку внесення змін, або скасування рішення реєстраційної служби можливо лише в судовому порядку.

Після отримання цієї інформації Позивач вирішив звернутися до суду.

Дослідивши матеріали справи та заяву Позивача, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається із заяви про поновлення строку звернення до суду, Позивач не зазначає коли саме отримав довідку державного нотаріуса за № 2183/02/14 від 28.10.2016 року.

Судом встановлено із матеріалів, які додані до позову, а саме копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що на запит Позивача, ОСОБА_1, саме 28.12.2015 року ним було отримано інформацію щодо земельної ділянки, яка зареєстрована під кадастровим номером 5120885200:01:002:0843 та закріплена за ОСОБА_2, тобто Позивач дізнався про порушення своїх прав 28.12.2015 року.

Суд не приймає до уваги звернення Позивача до ДП «Світанок Агро», оскільки Позивачем жодних письмових доказів з цього приводу не надано, а також не надано жодних письмових доказів щодо звернення до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про виправлення помилки, яка була допущена при реєстрації права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5120885200:01:002:0843 та закріплена за ОСОБА_2

Також, суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов’язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов’язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Голдер проти Сполученого Королівства”).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа “Gradescolo S.R.L. проти Молдови”. У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов’язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов’язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Тобто, з сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з даними позовними вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що Позивачем не виконанні інші вимоги, які встановлені ухвалою суду від 26.12.2018 року, а саме не надано належним чином оформленого позову відповідно до вимог статей 94, 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі в обґрунтування позовних вимог або обґрунтоване клопотання про неможливість надання витребуваних доказів з наданням відповідних доказів.

За таких обставин, з урахуванням ст. 169 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід повернути Позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення з тотожним позовом.

Керуючись ст. 160-161, 169, 241-243, 293-295 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення за № 9981534 від 10.06.2015 року - повернути позивачу.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.