Рішення № 79550341, 31.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. № 400/2945/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини А2183, вул. Коротченко, 10-б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55212

про:визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини А0224 про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А2183 за період з 01.01.2016 року по 03.10.2018; зобов'язання провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А2183 за період з 01.01.2016 по 03.10.2018 року; зобов'язання при проведенні перерахунку та виплаті індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А2183 в період з 01.01.2016 року по 03.10.2018 року врахувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) за період роботи з 01.01.2016 року по 03.10.2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового доходу.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки проведення індексації перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. Відповідач є неприбутковою установою, а відповідними бюджетами не було закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення.

З врахуванням положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку.

Позивач у період з 01.08.1990 року по 03.10.2018 року проходив військову службу у військовій частині А2183.

Пунктом 24 наказу командира військової частини А0800 (по особовому складу) № 70 від 14.09.2018 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пп. "к" (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Наказом командира військової частини А2183 від 28.09.2018 № 220 капітана ОСОБА_1 28.09.2018 знято з усіх видів забезпечення, а з грошового з 04.10.2018 року, з 03.10.2018 року виключено зі списків особового складу військової частини.

При звільненні з військової служби позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 03.10.2018 року.

Листом № 350/174/308/1134/ПС від 22.11.2018 відповідач надав відповідь на заяву позивача від 12.11.2018 року щодо нарахування та виплати позивачу індексації за період з 01.01.2016 по 03.10.2018, в якій зазначив, що за вказаний період індексація грошового забезпечення у військовій частині А2183 не нараховувалась у зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань та кошторисних призначень за відповідні періоди, тому підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не було, тому відповідач не має можливості надати довідку про суми нарахованої та належної до виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 03.10.2018.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Тому позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 03.10.2018 слід задовольнити.

Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання при проведенні перерахунку та виплаті індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А2183 в період з 01.01.2016 року по 03.10.2018 року врахувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не обгрунтована.

Заява про зобов'язання відповідача надати звіт відповідно до ст.382 КАС України задоволенню не підлягають, оскільки вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов'язати або не зобов'язувати суб'єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов'язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Також не підлягає задоволенню заява про звернення рішення до негайного виконання відповідно до ст. 371 КАС України, оскільки судом не приймається рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати.

Тому позов належить задовольнити частково.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Військової частини А2183 (вул. Коротченка, 10-б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55202, ідентифікаційний код 07660998) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2183 (вул. Коротченка, 10-б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55202, ідентифікаційний код 07660998) щодо непроведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в період з 01.01.2016 року по 03.10.2018 року.

3. Зобов'язати Військову частину А2183 (вул. Коротченка, 10-б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55202, ідентифікаційний код 07660998) здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з 01.01.2016 року по 03.10.2018 року.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко