Рішення № 79550293, 31.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6559/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (місцезнаходження: вул. Кишинівська, 46, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (місцезнаходження: пл. Бориса Дерев’янка, 1, м. Одеса, 65104), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.11.2018 року у виконавчому провадженні № 57789097, якою стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 30 січня 2019 року учасники справи та/або їх представники не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.53, 54)

28.01.2019 року електронною поштою до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, вхід. № ЕП/685/19, в якому останній просить справу розглядати без участі позивача. 30.01.2019 року представником відповідача подано заяву, вхід. № 3507/19, у якій останній просить справу № 420/6559/18, призначену на 30.01.2019 року, розглядати в порядку письмового провадження. (а.с.74, 75)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно змісту адміністративного позову та заяви щодо усунення недоліків позовної заяви (а.с.4-8, 37-40), позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 18, 26, ч. 9 ст. 27, ст. 63, п. 9 ч. 1 ст. 37, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 47, ч.ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 87, п.п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, п. 7 Положення Пенсійного фонду України, п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, із зазначенням таких фактичних обставин:

- рішення суду, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, виконано позивачем в добровільному порядку до моменту винесення постанови про відкриття ВП № 57789097. Виконавчий лист № 500/4810/17, виданий 05.11.2018 року, яким зобов’язано позивача поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті, частково виконано, адже ОСОБА_1, починаючи з квітня 2017 року поновлено виплату пенсії та нараховано грошову суму, яку виплатити позивач не може у зв’язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету, тобто такі кошти повинні надійти від Пенсійного фонду України;

- 29.08.2018 року на адресу позивача надійшло рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2018 року зі штампом про набрання чинності. В вересні 2018 року позивачем опрацьовано рішення суду, а саме поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- 05.11.2018 року на адресу позивача надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 500/4810/17, виданого 05.11.2018 року, та була додана постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. ВП № 57789097;

- судове рішення по справі № 500/4810/17 виконане в тій мірі, як це дозволяло повноваження позивача відповідно до діючих норм законодавства, тобто здійснено поновлення раніше призначеної пенсії, перерахунок її розміру та включено у відомості на жовтень для виплати пенсії, місячний її розмір та борг донарахований, починаючи з квітня 2017 року. Також було включено нараховані для виплати суми коштів у відомість на листопад та грудень 2018 року;

- для стягнення виконавчого збору державний виконавець повинен був вчинити виконавчі дії щодо вирішення питання чи дійсно позивачем не було виконано рішення суду, а не тільки винести постанову. За виконавчим листом № 500/4810/17 порядок його виконання залежить не тільки від позивача, а й від фінансування з боку Державного Бюджету на 2018 рік;

- пенсія з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року була нарахована позивачу і буде виплачена при відповідному фінансуванні Пенсійним фондом України. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період обліковуються в органі, що здійснює виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного КМУ;

- своїми неправомірними діями державний виконавець негативно впливає на роботу позивача, а виносячи оскаржувану постанову здійснює значне фінансове навантаження на бюджет фонду, що призводить до порушення бюджетного законодавства;

- відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 року № 8 пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежується у часі. Позивач підтверджує витягом з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії, протоколом боргу по 46-й статті, що управлінням добровільно виконано рішення суду та здійснено поновлення виплати пенсії ОСОБА_1, нараховані суми включено у відомості на здійснення виплати пенсії, які подаються до Ощадбанку, розмір місячного нарахування пенсії за грудень 2018 року ОСОБА_1 отримала на свій пенсійний рахунок, а не на рахунки ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області. Тобто, всі ці дії проведені управлінням добровільно і до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, будь-яких примусових дій проведено не було. Також на підтвердження доказів вчинення управлінням дій на отримання фінансування для виконання судового рішення позивач надав з особового рахунку ОСОБА_1 супровідні відомості на зарахування пенсії у січні 2019 року;

- покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виконані позивачем в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління. Тобто, рішення суду виконано позивачем до відкриття виконавчого провадження, тому підстав для стягнення з управління виконавчого збору не має;

- виплату пенсії внутрішньо переміщеним особам було призупинено у зв’язку із надходженням до управління з ГУ ПФУ в Одеській області списку пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб, по яких надано інформацію згідно інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»), про відсутність на підконтрольній території понад 60 днів до дати перевірки, де значиться ОСОБА_1 За таких обставин, часткове невиконання рішення суду Ізмаїльським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду Одеської області з незалежних від нього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні ст.ст. 63, 75 Закону №1404. При цьому, стягнення виконавчого збору у такому випадку жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів.

Згідно змісту відзиву на позовну заяву (а.с.55-58), відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на ст. 19 Конституції України, ст.ст. 18, 26, 27, ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», із зазначенням таких фактичних обставин:

- на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 27.11.2018 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 500/4810/17, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 05.11.2018 про зобов'язання Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті;

- 27.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з позивача. 11.12.2018 року до відділу надійшов лист позивача щодо проведеного нарахування пенсії стягувачу та повідомлення про те, що заборгованість, станом на грудень 2018 року складає 19009,35 грн. Однак, вказану заборгованість стягувачу не виплачено, що є невиконанням рішення суду у повному обсязі. Таким чином, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі. Крім того, здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі;

- законом чітко визначено стягнення виконавчого збору одразу з відкриття виконавчого провадження. Пред’явлення виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження, вже означає примусове виконання;

- статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», містить виключний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується. Тобто, державним виконавцем виконавчі дії проведено у чіткій відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року у справі № 500/4810/17, яке набрало законної сили 25.06.2018 року, зокрема, зобов’язано Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті. (а.с.16-18)

05.11.2018 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі № 500/4810/17, відповідно до якого, суд вирішив (присудив): зобов’язати Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті. (а.с.61-62)

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 57789097 від 27.11.2018 року (а.с.63-64) старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 500/4810/17, виданого 05.11.2018 року Ізмаїльським міськрайонний судом Одеської області про зобов’язання Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті.

27.11.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, керуючись ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 57789097, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі: 14892,00 грн. (а.с.66-67)

Не погоджуючись з постановою від 27.11.2018 року у виконавчому провадженні № 57789097 про стягнення виконавчого збору, позивач оскаржив її у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії документів, на підтвердження часткового виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення усіх можливих дій для отримання фінансування для виконання рішення суду. (а.с.14-29, 42-43, 50-51)

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, представником відповідача суду також надано копії матеріалів виконавчого провадження номер за АСВП: 57789097 (а.с.59-71).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1 та 3 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – ЗУ № 1404-VIII) (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі – Інструкція № 512/5).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з ч. 4 ст. 27 ЗУ № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до абз.абз. 1, 2, 3, 4 п. 8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 27 ЗУ № 1404-VIII виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 ЗУ № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

1. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року у справі № 500/4810/17, яке набрало законної сили 25.06.2018 року, зокрема, зобов’язано Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті.

Тобто, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року у справі № 500/4810/17, яке набрало законної сили, зокрема, зобов’язано Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 57789097 від 27.11.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 500/4810/17, виданого 05.11.2018 року Ізмаїльським міськрайонний судом Одеської області про зобов’язання Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки в її виплаті.

Пунктом 1 частини 5 статті 27 ЗУ № 1404-VIII, на який посилається позивач щодо правового обґрунтування заявлених позовних вимог, передбачено, зокрема, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

З огляду на встановлені в цій справі обставини, суд дійшов висновку, що судове рішення, на виконання якого видано виконавчий лист у справі № 500/4810/17, є зобов'язального характеру, оскільки вказаний у його резолютивній частині спосіб захисту порушеного права не є тотожним такому способу як «стягнення» визначеної судом суми за певним видом платежу. Відповідно, положення пункту 1 частини п'ятої статті 27 ЗУ № 1404-VIII у цій ситуації не застосовуються.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 08.11.2018 року по справі № 805/3133/17-а (адміністративне провадження № К/9901/5131/17).

2. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 57789097, змісту заяв по суті справи та наданих сторонами документів, виконавче провадження № 57789097 не закінчено.

Відповідно, немає підстав й для застосування в даному випадку вищенаведених положень ч. 9 ст. 27 ЗУ № 1404-VIII.

При цьому слід зазначити, що, керуючись ч. 1 ст. 73, п. 2 ч. 4 ст. 246 КАС України, суд відхиляє посилання позивача на доводи та надані на їх підтвердження докази щодо часткового виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тощо, як такі, що не містять інформацію щодо предмета доказування за змістом норм, які регулюють спірні правовідносини.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, позивач суду не навів та не надав.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- позиція позивача зі спірних питань – є помилковою;

- підстав для скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 27.11.2018 року у виконавчому провадженні № 57789097, – немає.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 157, 194, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (місцезнаходження: вул. Кишинівська, 46, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600; ідентифікаційний код юридичної особи: 37743414) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (місцезнаходження: пл. Бориса Дерев’янка, 1, м. Одеса, 65104), про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.11.2018 року у виконавчому провадженні № 57789097, якою стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн., – відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду можуть бути подані в поряду, передбаченому ч. 6 ст. 287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя М.Г. Цховребова

.