Рішення № 79549741, 01.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6310/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій №0118201305 від 06.03.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить:

визнати противоправним та скасувати повністю вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.12.2017 року за №Ф-0205071305 ГУ ДФС в Одеській області зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 121047, 05 грн.;

визнати противоправним та скасувати повністю рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позов обґрунтовано наступним.

На підставі Акта від 04.12.2017 року за результатами фактичної перевірки фізичної особи-підприємця та Висновку про розгляд заперечень ГУ ДФС в Одеській області №8521/М/15-32-13-05-09 від 19.12.2017 року було винесено податкові повідомлення-рішення від 22.12.2017 року №0205001305, №0205031305, №0205011305, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.12.2017 року за №Ф-0205071305 та рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій.

Прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення були оскаржені ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду (справа №815/543/18). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 22.12.2017 року №0205001305, №0205031305, №0205011305 визнані протиправними та скасовані, також визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017 року №0205061305.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Головне управління ДФС В Одеській області наполягає на сплаті боргу (недоїмки) від 22.12.2017 року за Ф-0205071305 на суму 121047, 50 грн., мотивуючи тим, що вищевказану вимогу не було оскаржено в суді.

Проте, судовим рішенням по справі №815/543/18 встановлено, що не існувало порушень ФОП ОСОБА_1, найманих працівників в на час перевірки не було та не існувало не нарахованих та/або не сплачених платником сум, а тому, фіскальний орган не має права обчислювати суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовувати до ОСОБА_1 штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII Інструкції № 449.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження по справі представник відповідача Головного управління ДФС в Одеській області отримав 11.12.2018 року відповідно до розписки про отримання нарочно копії ухвали, судового рішення (а/с. 40).

26.12.2018 року за вх. №40469/18 через канцелярію суду представником відповідача (Поліщук М.О. - за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов, який обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 є платником єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону № 2464, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно п. З ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску до 01 січня 2015 року штраф у розмірі 5 відсотків, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

ФОП ОСОБА_1 порушені вимоги п.1 ч.2 ст.6, п.1 ст.7, ч. 5 ст.8 Закону №2464, а саме: не нараховано та не сплачено єдиний внесок на загальну суму 121047,50 грн., в результаті чого донарахована штрафна санкція відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону №2464 на суму 60523,75 грн.

Так, відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі коли у платника податків виник податковий борг.

Враховуючи наявність порушень, виявлених під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1, рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та податкова вимога від 22.12.2017 р. №Ф- 0205071305 є законними та винесені в рамках діючого законодавства.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем (ФОП ОСОБА_1 - далі), яка здійснює наступні види діяльності (за КВЕД) 93.21 Функціонування атракціонів та тематичних парків (основний вид економічної діяльності), 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 24.11.2017 року №6255 та направлення на проведення фактичної перевірки від 24.11.2017 року №9330/13-05, №9329/13-05, №9328/13-05, №9332/13-05, №93333/13-05, №9335/13-05 проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та складено Акт від 04.12.2017 року №1782/15-32-13-05/НОМЕР_2 (а/с. 27-36).

На підставі складеного Акта перевірки від 04.12.2017р. №1782/15-32-13-05/НОМЕР_2, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 22.12.2017р. №0205001305, №0205031305, №0205011305, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017р. №0205061305.

22.12.2017 року Головним управління ДФС в Одеській області винесена вимога №Ф-0205071305 про сплату боргу (недоїмки), за якою: «Відповідно до статі 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника, акта перевірки від 04.12.2017 року №1782/15-32-13-05/НОМЕР_2 Головне управління ДФС в Одеській області ВИМАГАЄ сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 121047,50». (а/с. 20).

17.01.2018 року та 23.01.2018 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргами до ДФС України щодо прийнятих податкових повідомлень-рішень 22.12.2017 року №0205001305, №0205031305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017 року №0205061305.

08.02.2018 року, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області від 22.12.2017р. №0205001305, №0205031305, №0205011305 та рішенням Головного управління ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017р. №0205061305, ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 21.02.2018 року №2557/м/99-99-11-02-02-25 скарга ОСОБА_1 задоволена частково: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017 року №0205061305 - скасовано та вважати таким, що відкликано та зобов'язано ГУДФС в Одеській області винести та направити нове рішення, оскільки вказане рішення винесено не за встановленою формою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року по справі №815/543/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю:

визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 22.12.2017 року №0205001305, №0205031305, №0205011305;

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017р. №0205061305.

Вказане судове рішення набрало законної сили 06.07.2018 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П.п. 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 116.1. ст. 116 Податкового Кодексу, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Пункт. 14.1.153. Податкового Кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

Пункт 60.1. ст. 60 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку,

Пункт 1 ст. 25 Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Пункт 2 ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Пункт 3 ст. 25 Закону, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пункт 4 ст. 25 Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Пункт 4 ст. 25 Закону, нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Пункт 14 ст. 25 Закону, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджена Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів, позбавлення права на відшкодування податків розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).

З матеріалів позову вбачається, що юридичний спір виник в результаті винесення податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.12.2017 року за №Ф-0205071305 ГУ ДФС в Одеській області зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 121047, 05 грн. та рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які позивач вважає протиправними.

Як встановлено судом, за результатами проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками складено Акт від 04.12.2017 року №1782/15-32-13-05/НОМЕР_2 (а/с. 27-36).

На підставі акту Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 22.12.2017р. №0205001305, №0205031305, №0205011305, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017р. №0205061305, які скасовані рішенням Одеського окружного адміністративного суду (справа №815/543/18).

«Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 22.12.2017р. №0205001305, №0205031305, №0205011305, та відповідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017р. №0205061305.»

Отже, правова оцінка податковим порушенням надана у рішенні суду у справі №815/543/18.

Відповідно до п.4 ст. 78 КАС України, 4. обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 60 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема,:

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.1. ст. 60 Податкового Кодексу України).

Оскільки, судовим рішенням по справі №815/543/18 (суддя Харченко Ю.В.) скасовані податкові-повідомлення рішення (тобто, встановлено відсутність порушення позивачем вимог п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п 5. ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») на підстав яких винесена вимога від 22.12.20187 року №Ф-0205071305 із загальною заборгованістю 121047,50 грн., рішення по справі №815/543/18 набрало законної сили, відповідно вимога №Ф-0205071305 є протиправно та підлягає скасуванню.

Щодо визнання противоправним та скасування рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, необхідно зазначити наступне.

Рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску прийнято ГУ ДФС в Одеській області на виконання рішення ДФС України про результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 21.02.2018 року №2557/м/99-99-11-02-02-25.

Вказаним рішенням встановлено, що «…оскаржуване рішення винесене не за встановленою формою, що є порушенням п.п.3 п.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за №609/28739), у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Водночас зазначаємо, що дане порушення не скасовує суму донарахованого єдиного внеску та штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску по суті».

Відтак, рішення №0118201305 від 06.03.2018 року фактично відтворює застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, застосованих рішенням Головного управління ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.12.2017р. №0205061305.

При цьому, рішення від 22.12.2017р. №0205061305 визнано протиправним та скасовано, оскільки встановлено відсутність порушення ОСОБА_1 вимог п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п 5. ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання противоправним та скасування рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задовольнити повністю.

Визнати противоправним та скасувати повністю вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.12.2017 року за №Ф-0205071305 ГУ ДФС в Одеській області зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 121047, 5 грн.

Визнати противоправним та скасувати рішення №0118201305 від 06.03.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

-квитанцією № 0.0.1151118044.1 від 05.10.2018 року, (дата зарахування на казначейський рахунок 08.10.2018 року) у сумі 1890, 00 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2, телефон: НОМЕР_3 електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

Головне управління ДФС в Одеській області код ЄДРПОУ 39565511 адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, тел./факс (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.