Рішення № 79549696, 01.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6147/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

за участю секретаря – Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнічі» до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову відповідача № 01-06/83 від 29.05.2018 у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень на проектування реконструкції виробничої будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Водопровідна, 1-А; зобов'язати відповідача надати позивачу відповідні містобудівні умови та обмеження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради за наданням містобудівних умов та обмежень для реконструкції належного ТОВ «Майнічі» нежитлового приміщення електроцеху під житлові квартири. За результатами розгляду рішенням від 29.05.2018 № 01/-06/83 відповідачем відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень з підстав неповноти наданих документів та невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації. При цьому в порушення ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем не зазначено, якого самого документу не вистачало у поданому позивачем пакеті документів. Щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні в оскаржуваній відмові така невідповідність не конкретизована. Позивач, домислюючи, вважає, що єдиною невідповідністю можливо уявити лише «вид об’єкта містобудування», який в описі Р-3 позначений як «відповідно до переліку … видів використання». Невідповідність стосується лише одного будинку літ. «З» площею 1843,70 кв.м., тобто приміщення, яке позивач бажає реконструювати. Ухвалення зонінгу не веде до зносу раніше побудованих будинків, які йому не відповідають. У переліку допустимих видів використання зони немає жодного виду будівлі, яке відповідало б площі літери «З» - максимум, кафе до 200 кв.м. Позивач може або залишити свою будівлю руйнуватися, або відновити його як промислове. При цьому зонінг дозволяє позивачу експлуатувати промислову будівлю в сквері.

Ухвалою суду від 29.11.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб на 18.12.2018 о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 18.12.2018 о 10:00 год., у зв’язку із неявкою представника позивача відкладено на 15.01.2019 о 10:00 год.

Також 18.12.2018 до суду від представника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на наступне. Так, відповідачем було розглянуто звернення ТОВ «Майнічі», яке надійшло через Центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради 15.05.2018, за результатами чого встановлено, що повний, передбачений статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пакет документів до Управління від ТОВ «Майнічі» не надходив, а також невідповідність намірів забудови положенням містобудівної документації міста Одеси. При цьому в розділі 2.6 зонінгу «Містобудівні умови та обмеження переліку переважних та допустимих видів використання зони» зазначено, що види об’єктів містобудування у зонах, у тому числі й зоні Р-3 (Р-3п) мають відповідати переліку переважних та допустимих видів використання зони. Зокрема, розміщення житлових квартир у зоні Р-3 (Р-3п) містобудівною документацією міста Одеси не передбачено. Крім того, відповідач послався на виключну власну компетенцію в питаннях видачі містобудівних умов та обмежень, у зв’язку із чим вважає позовну вимогу щодо зобов'язання його видати такі умови – втручанням у дискреційні повноваження.

14.01.2019 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Судове засідання, призначене на 15.01.2019 о 10:00 год., у зв’язку із перебуванням головуючого судді Завальнюка І.В. на лікарняному, перенесено на 29.01.2019 о 10:30 год.

Представник позивача до суду не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; згідно поданої до канцелярії суду заяви, розгляд справи просив здійснити без його участі.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Майнічі» належить об’єкт нерухомого майна: нежилі приміщення; реєстраційний номер 312675051101; загальною площею 4678,4 кв.м за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А.

15.05.2018 ТОВ «Майнічі» через центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради надано пакет документів за описом № Т1-5970-ю/л для отримання адміністративної послуги: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Водопровідна, 1а. Опис містить перелік документів: 1) заява; 2) доручення у разі потреби; 3) ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі) – схему замовник робить самостійно, або на викопіюванні з карти масштабу 1:2000 або 1:500; 4) містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об’єкта будівництва (містобудівний розрахунок розробляє ліцензована проектна організація або проектувальник, що має відповідний сертифікат). Також містяться вчинені ручним способом зауваження: «копія витягу за Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права»; попереджена адміністратором про можливість відмови у наданні адмін. послуги у зв’язку з відсутністю повного пакету документів, а саме засвідченої у встановленому порядку копії документу про право власності (користування) земельною ділянкою => не надається на підставі ч.4 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», фотофіксація земельної ділянки (з оточенням) => не передбачено ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Листом від 29.06.2018 № 01-06/83 Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомлено ТОВ «Майнічі» про результати розгляду його звернення, зокрема зазначено, що звернення надійшло до Управління без повного пакету документів, необхідних для розгляду питання видачі містобудівних умов та обмежень і наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену відповідь Управління обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Зі змісту оскаржуваної відповіді Управління вбачається, що відповідно до Генерального плану м. Одеси, який було затверджено рішенням Одеської міської ради 25.03.2015 року № 6489-VI, нежитлові приміщення № 1а по вулиці Водопровідній у м. Одесі, розміщені на території ландшафтно-рекреаційної території, в зоні озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари), менша частина території громадських центрів та окремих об’єктів обслуговування. Нежитлові приміщення № 1а по вул. Водопровідній у м. Одесі розміщені в межах території Центрального історичного ареалу м. Одеси, в зоні з обмеженням висотності забудови +50м, +150м. Відповідно до «Історико-архітектурного опорного плану, проекту зон охорони, визначення границь історичних ареалів», затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України 20.06.2008 року № 728/0/16-18, та який є складовою частиною Генерального плану м. Одеси, нежитлові приміщення № 1а по вул. Водопровідній у м. Одесі, розташовані на території Центрального історичного ареалу м. Одеси, поряд з будівлею на території за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, яка значиться в переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини м. Одеси - Рішельєвське трамвайне депо (арх. ОСОБА_1Б.), побудовано в 1910 р., та прийнято під охорону Держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 11.08.1988 р. № 392 та від 25.12.1984р. № 652, як пам’ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення. Згідно з планом зонування території (зонінгу) м. Одеси, який затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 1316-VII, нежитлові приміщення № 1а по вул. Водопровідній у м. Одесі, знаходяться у зоні Р-Зп (рекреаційна зона озеленених територій). Дана зона призначена для повсякденного відпочинку населення. До зони входять парки, сквери, бульвари та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та туризму.

Вирішуючи спір та надаючи оцінку оскаржуваній відмові Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтями 17 та 18 Закону № 2780-XII передбачено, що містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Відповідно до статті 5 Закону № 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, крім іншого, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів тощо.

Частинами четвертою та п'ятою статті 26 Закону № 3038-VI встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно з положеннями статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.

Відповідно до частин другої-п'ятої статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

На виконання частини четвертої та дев'ятої статті 29 Закону № 3038-VI Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 07 липня 2011 року № 109 затвердило Порядок № 109, який визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Підпунктом 2.2 Порядку № 109 передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Відповідно до Генерального плану м. Одеси, який було затверджено рішенням Одеської міської ради 25.03.2015 року № 6489-VI, нежитлові приміщення № 1а по вулиці Водопровідній у м. Одесі, розміщені на території ландшафтно-рекреаційної території, в зоні озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари), менша частина території громадських центрів та окремих об’єктів обслуговування. Нежитлові приміщення № 1а по вул. Водопровідній у м. Одесі розміщені в межах території Центрального історичного ареалу м. Одеси, в зоні з обмеженням висотності забудови +50м, +150м.

Згідно з Історико-архітектурним опорним планом, проекту зон охорони, визначення границь історичних ареалів», затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України 20.06.2008 року № 728/0/16-18, та який є складовою частиною Генерального плану м. Одеси, нежитлові приміщення № 1а по вул. Водопровідній у м. Одесі, розташовані на території Центрального історичного ареалу м. Одеси, поряд з будівлею на території за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, яка значиться в переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини м. Одеси - Рішельєвське трамвайне депо (арх. ОСОБА_1Б.), побудовано в 1910р., та прийнято під охорону Держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 11.08.1988р. № 392 та від 25.12.1984р. № 652, як пам’ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення.

Згідно з планом зонування території (зонінгу) м. Одеси, який затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 1316-VII, нежитлові приміщення № 1а по вул. Водопровідній у м. Одесі, знаходяться у зоні Р-Зп (рекреаційна зона озеленених територій). Дана зона призначена для повсякденного відпочинку населення. До зони входять парки, сквери, бульвари та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та туризму. Відповідно до переважного, супутнього та допустимого видів використання даної зони, зазначеній зоні не передбачено розміщення житлових квартир.

Таким чином, враховуючи положення вказаної вище містобудівної документації, управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради було встановлено невідповідність намірів забудови ТОВ «Майнічі» земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1а намірам затвердженої у встановленому законом порядку містобудівної документації. У зв’язку з чим, у даному випадку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за зазначеною вище адресою було б таким, що порушує приписи чинного законодавства.

Відповідно до розділу 2.2. пояснювальної записки плану зонування території «Види забудови та використання земельних ділянок в межах територіальних зон», рішення щодо забудови, землекористування, благоустрою території в межах міста приймаються на основі переліку переважних та допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, єдиних умов та обмежень, що діють в межах територіальних зон, визначених планом зонування території і поширюються у рівній мірі на всі розміщені в одній зоні земельні ділянки, об'єкти нерухомого майна незалежно від форм власності.

Пунктом 4 даного розділу визначено, що власники об'єктів нерухомого майна, що володіють ним довгостроково (на праві власності, постійного користування (оперативного управління чи повного господарського відання) або довгострокової оренди) мають право вибирати види використання, які дозволені у відповідній територіальній зоні, а також змінювати один вид переважного використання на інший вид переважного використання відповідно до переліку, який передбачений планом зонування міста.

Відповідно до п.5 даного розділу види використання нерухомого майна, що відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів використання згідно з «Планом зонування території (зонінгом) міста», є недозволеними для відповідної територіальної зони.

При цьому твердження позивача про те, що параметри містобудівних умов та обмежень для зони Р-3 у зонінгу взагалі відсутні, не відповідають дійсності. Так, містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок в територіальних зонах, у тому числі і зоні Р-3 визначені у розділі 2.6. зонінгу «Містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок в територіальних зонах».

У вищевказаному розділі зазначено, що види об’єктів містобудування у зонах, у тому числі й зоні Р-3 (Р-3 п) мають відповідати переліку переважних та допустимих видів використання зони.

При цьому, розміщення житлових квартир у зоні Р-3 (Р-Зп) містобудівною документацією м. Одеси не передбачено.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання позивача на п.4.11 ДБН Б.1.1-22:2017.

Так, в розділі «Сфера застосування» ДБН Б.1.1-22:2017 «Містобудування. Склад та зміст плану зонування території» зазначено, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту плану зонування території (зонінгу) населеного пункту. Норми призначені для застосування органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, незалежно від форм власності та господарювання, при розробці планів зонування території (зонінгу) населеного пункту.

Зазначені норми набули чинності з 01.08.2018, тобто вже після розроблення та затвердження плану зонування території м. Одеси (на час розробки плану зонування території м. Одеси діяли інші норми, якими повинні були користуватись та якими керувались при розробці даної документації, а саме ДСТУ – Н Б.Б.1.1- 12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)»), та після відмови Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради у наданні ТОВ «Майнічі» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а тому під час розгляду звернення ТОВ «Майнічі» відповідачем враховані бути не могли, у зв’язку із чим не підлягають застосуванню при оцінці оскаржуваної відмови в межах даного спору.

Таким чином, невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є достатньою підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, у зв’язку із чим суд дійшов висновку, що Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, відмовляючи позивачу у надання містобудівних умов та обмежень листом № 01-06/83 від 29.05.2018, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов’язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, належних учасників процесу), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відтак, не підлягає до задоволення й похідна позовна вимога щодо зобов’язання відповідача надати ТОВ «Майнічі» відповідні містобудівні умови та обмеження.

Обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63)

За обставин справи, позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б доводили неправомірність відмови Управління № 01-06/83 від 29.05.2018 у наданні ТОВ «Майнічі» містобудівних умов та обмежень на проектування реконструкції виробничої будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Водопровідна, 1-А. Натомість суб’єктом владних повноважень з посиланням на вимоги чинного законодавства доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнічі» (65016, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А/1; 41707377) до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 10; 02498820) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.02.2019.

Суддя І.В. Завальнюк

.