Рішення № 79549538, 17.01.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року справа № 1140/3377/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009

про визнання протиправними та скасування окремих положень індивідуального акта, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати положення рішення (індивідуального акту) ГУПФУ в Кіровоградській області від 03.08.2018 року №4667 щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про прокуратуру";

2) зобов'язати ГУПФУ в Кіровоградській області вчинити наступні дії:

- призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-XІІ ( в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" №2663-ІІІ від 12.07.2001 року) та виплачувати пенсію з 30.07.2018 року, виходячи з 90 % від сум місячного заробітку, без обмеження розміру виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час звернення позивачем до відповідача із заявою про призначення пенсії у позивача наявний загальний стаж роботи 20 років 10 місяців 11 днів, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, який підлягає застосуванню до даних правовідносин.

У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.36-37), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що станом на 30.07.2018 року (дата звернення позивача до органу пенсійного фонду) Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року втратив чинність, у зв'язку з чим, при визначенні права позивача на пенсію за вислугою років необхідно керуватися нормами Закону № 1697-VІІ. Станом на день звернення стаж позивача становить 20 років 10 місяців 11 днів, що не відповідає вимогам частини 1 статті 86 Закону № 1697-VІІ.

Ухвалою суду від 14 грудня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1).

Від позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.48).

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 9 ст. 205 КАС України.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

03.08.2018 року Головним управління ПФУ в Кіровоградській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийняло рішення № 4667 яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років (а.с.20).

В обґрунтування вказаного рішення, відповідач вказує, що згідно з вимогами ст. 86 ЗУ "Про прокуратуру", прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року 23 роки 6 місяців, у тому числі на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців. Стаж за вислугу років позивача складає 20 років 10 місяців 1 днів, в тому числі: стаж на посаді прокурора 15 років 07 місяців 3 дні, навчання в Національній юридичній академії - 2 роки 2 місяці 14 днів; проходження військової підготовки Харківського державного технічного університету радіоелектроніки (як військової служби) - 3 роки 24 дні (а.с.19).

Зазначені у рішення терміни стажу за вислугу років та стажу на посаді прокурора, підтверджуються копією трудової книжки позивача та рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12.07.2001р. №2663-III), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

У зв'язку із набранням 01.10.2011 чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 3668-VI, зокрема частина перша статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII зазнала змін. Так, частину першу замінено двома частинами такого змісту: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: - по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років; - з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців; - з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років; - з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців; - з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років; - з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців; - з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років; - з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців; - з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців; - з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років».

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до змін, внесених до вказаної правової норми згідно із Законами України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. №1166-VII, який набрав чинності 01.04.2014р., "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, розмір пенсії у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшено і незалежно від стажу роботи становить: з 01.04.2014 - 70%, з 01.01.2015 - 60%.

З огляду на матеріали справи, на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, його стаж роботи складав 25 років 09 місяців 10 днів, з якого спеціальний стаж роботи, потрібний для призначення пенсії за вислугу років, складав 20 років 10 місяців 11 днів, з яких: стаж на посаді прокурора 15 років 07 місяців 3 дні, навчання в Національній юридичній академії - 2 роки 2 місяці 14 днів; проходження військової підготовки Харківського державного технічного університету радіоелектроніки (як військової служби) - 3 роки 24 дні.

Таким чином, на момент звернення позивача з заявою від 30.07.2018 року питання призначення йому пенсії за вислугу років врегульовано ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою до відповідача, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

З огляду на вищевикладене, приписами статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011р.) та статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII, який був чинний на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року) вислуги років не менше 23 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав та не повинні застосовуватися, оскільки у період дії ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII у редакції від 26.07.2001 року, що діяла до 30.09.2011 року, на підставі якої позивач просить призначити йому пенсію, пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років. Разом з тим, станом на 30.09.2011 року у позивача був відсутній стаж роботи 20 років, а тому, у період дії ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII у редакції від 26.07.2001 року позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим при прийнятті Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача.

Таким чином, враховуючи викладене, вислуга років позивача на момент звернення за призначенням пенсії (30.07.2018 року) мала складати 23 роки 6 місяців, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 60 місяців. Однак наявний стаж роботи позивача на час звернення до органу Пенсійного фонду є недостатнім для призначення пенсії згідно з Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII.

Посилання на позивача практику Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» є безпідставним, оскільки на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії національне законодавство визначало підстави та умови пенсійного забезпечення прокурорів.

Щодо посилання позивача на те, що він мав обґрунтовані очікування на отримання пенсії на умовах, що діяли на момент початку роботи, суд зазначає у справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26 червня 2014 року, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу Конвенції. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Натомість у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, оскільки зазнали змін норми законодавства щодо призначення пенсій працівникам органів прокуратури, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було "законних сподівань", які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 14.02.2018 року у справі 752/20817/16-а, від 21.02.2018 року у справі 211/3177/17, від 28.09.2018 року у справі № 545/3823/16-а.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років є правомірною та відсутні підстави для скасування рішення за № 4667 від 03.08.2018 року.

Крім того, суд зазначає, що в зв'язку з відсутністю необхідного стажу в позивача за вислугу років для призначення пенсії, пенсійним органом було правомірно відмовлено у призначенні пенсії, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування окремих положень індивідуального акта, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко