Рішення № 79549215, 28.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2019 року Справа № 280/5124/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГ-СІСТЕМС» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 53 ЄДРПОУ 36836612) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІГ-СІСТЕМС» (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 21.11.2018 р., з податку на додану вартість Відповідача, в частині нарахування 614 126 грн., з основного зобов’язання та 307 063 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, визнати протиправними та скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення – рішення в частині, що оскаржується прийняте Відповідачем за наслідками планової виїзної документальної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 р. по 30.06.2018 р., в ході якої Відповідачем встановлено порушення з боку Позивача податкового законодавства, зокрема: пункту 185.1, статті 185, пункту 187.1, статті 187, абзацу «г», пункту 198.3, пункту 198.5, статті 198 Податкового кодексу України, які на думку Відповідача виникли в наслідок оприбуткування Позивачем в період, що перевірявся меншої кількості готової продукції над кількістю витраченої для її виготовлення сировини, тобто надлишки готової продукції використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Позивач не погоджується з визначеними в податковому повідомлені – рішенні Відповідача сумами грошового зобов’язання з податку на додану вартість, в частині нарахування 614 126 грн., з основного зобов’язання та 307 063 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки не допускав зазначених в акті перевірки порушень приписів пункту 185.1, статті 185, пункту 187.1, статті 187, абзацу «г», пункту 198.3, пункту 198.5, статті 198 Податкового кодексу України в цій частині.

За твердженням Позивача в бухгалтерському обліку останнього в періоди, що перевірялися уся сировина, у тому числі макуха соєва оприбуткована та використана в господарській діяльності в повному обсязі, тобто фактичні данні бухгалтерському обліку Позивача та данні наведені посадовою особою Відповідача у таблиці (стор. 19 акту перевірки) в повному обсязі співпадають, в зв’язку з чим висновки акту перевірки відносно порушення з боку Позивачем пункту 185.1, статті 185, пункту 187.1, статті 187, абзацу «г», пункту 198.3, пункту 198.5, статті 198 Податкового кодексу України, шляхом заниження податку на додану вартість в сумі 614 126 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

З урахуванням наведеного Позивач вважає податкове повідомлення – рішення Відповідача з податку на додану вартість у відповідній частині протиправним і таким, що частково підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.01.2019.

У підготовче засідання призначене на 08.01.2019 представник Відповідача не з’явився, надав до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання додаткових доказів.

У підготовче засідання призначене на 08.01.2018 Позивач з’явився, проти клопотання представника Відповідача про відкладення підготовчого засідання не заперечував, про що свідчить відповідна відмітка. На фіксації судового процесу не наполягав.

Ухвалою суду від 08.01.2018 відкладено підготовче судове засідання на 24.01.2019.

08.01.2018 на адресу суду надійшов відзив Відповідача, в якому він заперечує проти задоволення позову.

24.01.2019 в судовому засіданні було оголошено перерву до 28.01.2019.

Ухвалою від 24.01.2019 у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи було відмовлено.

28.01.2018 в судове засідання представник позивача з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, на фіксації судового процесу не наполягав.

28.01.2018 в судове засідання представник відповідача з’явився, проти клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження не заперечував, про свідчить відповідна відмітка, на фіксації судового процесу не наполягав.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що з 26.09.2018 р. по 19.10.2018 р. на підставі направлень від 26.09.2018 р. № 2344, № 2345, № 2331 посадовими особами Відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 р. по 30.06.2018 р.

За результатами проведення посадовими особами Відповідача планової виїзної перевірки складено акт № 681/08-01-14-02/36836612 від 26.10.2018 р.

У акті перевірки посадові особи Відповідача дійшли до висновку, що перевіркою встановлено порушення Позивача, зокрема: пункту 185.1, статті 185, пункту 187.1, статті 187, абзацу «г», пункту 198.3, пункту 198.5, статті 198 Податкового кодексу України, тобто заниження Позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період що перевірявся на загальну суму 629 833 грн., у тому числі по періодах:

- за травень 2016 р. на суму 140964 грн.;

- за липень 2016 р. на суму 403762 грн.;

- за грудень 2016 р. на суму 57422 грн.;

- за січень 2017 р. на суму 7749 грн.;

- за травень 2017 р. на суму 6861 грн.;

- за червень 2017 р. на суму 10526 грн.;

- за вересень 2017 р. на суму 2549 грн.;

встановлено завищення «суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 10.1 + рядок 20.3 декларації)» (рядок 21 Декларації):

- за квітень 2016 р. на суму 15707 грн.;

- за травень 2016 р. на суму 58451 грн.;

- за червень 2016 р. на суму 234545 грн.;

- за липень 2016 р. на суму 85107 грн.;

- за серпень 2016 р. на суму 85107 грн.;

- за вересень 2016 р. на суму 85107 грн.;

- за жовтень 2016 р. на суму 85107 грн.;

- за листопад 2016 р. на суму 85107 грн.;

- за грудень 2016 р. на суму 27685 грн.;

- за січень 2017 р. на суму 19936 грн.,

- за лютий 2017 р. на суму 19936 грн.;

- за березень 2017 р. на суму 19936 грн.;

- за квітень 2017 р. на суму 19936 грн.;

- за травень 2017 р. на суму 13075 грн.;

- за липень 2017 р. на суму 2549 грн.;

- за серпень 2017 р. на суму 2549 грн.;

- за квітень 2018 р. на суму 4084 грн.;

- за травень 2018 р. на суму 8302 грн.

В обґрунтування наявності в діях Позивача наведених порушень податкового законодавства посадові особи Відповідача в акті перевірки посилаються на те, що:

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2018 р. на підставі таких документів: головної книги та журналів-ордерів по рахункам 311 «Поточні рахунки в національній валюті», №643 «Податкові зобов’язання», №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», №712 «Доходи від реалізації інших оборотних активів», податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, договорів з покупцями та замовниками, виписок із банківських рахунків та інші, встановлено заниження задекларованих суб’єктом господарювання показників в рядку 4.1 нарахованно податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою на загальну суму 622 428 грн. у т.ч.:

- за червень 2016 р. на суму 183 708 грн.;

- за липень 2016 р. на суму 176 094 грн.;

- за серпень 2016 р. на суму 254 324 грн.;

- за квітень 2018 р. на суму 4084 грн.;

- за травень 2018 р. на суму 4218 грн.

На порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, Позивачем занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість по товарах, використання яких в господарській діяльності не підтверджено даною перевіркою на загальну суму 614 126 грн., у т.ч.:

- за червень 2016 року на суму 183 708 грн.;

- за липень 2016 року на суму 176 094 грн.;

- за серпень 2016 року на суму 254 324 грн.

В ході проведення перевірки встановлено оприбуткування меншої кількості готової продукції над кількістю витраченої для її виготовлення сировини, тобто надлишки готової продукції використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено, що Позивачем не було оприбутковано макуху соєву (відсутня реалізація та залишки) у кількості 349,16 т. в т.ч. по періодах:

- за червень 2016 року 108,87 т.;

- за липень 2016 року 98,41 т.;

- за серпень 2016 року 141,88 т.

Собівартість 1 тони макухи соєвої складає:

- за червень 2016 року 8437,02 грн.;

- за липень 2016 року 8946,98 грн.;

- за серпень 2016 року 8962,63 грн.

Перевіркою встановлено, що Позивачем не доотримано готової продукції (соєвої макухи) на 349,16 т. на загальну суму 3 070 628,61 грн., у т.ч.:

- у червні 2015 року 108,87 т на суму 918538,37 грн.

- у липні 2015 року 98,41 т на суму 880472,30 грн.

- у серпні 2015 року 141,88 т на суму 1271617,94 грн.

Отже, враховуючі вищевикладене, посадові особи Відповідача дійшли до висновку, що плановою перевіркою неможливо встановити повноту та достовірність відображення у регістрах бухгалтерського обліку інформації щодо фактичного використання у господарської діяльності, що свідчить про фактичну відсутність таких операцій у платника податків.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.04.2016 р. по 30.06.2018 р. встановлено його завищення на загальну суму 15 707 грн. у т.ч.:

- за квітень 2016 р. на суму 15 707 грн.

21.11.2018 р. Відповідачем за наведеними висновками акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким Позивачу на підставі пункту 185.1, статті 185, пункту 187.1, статті 187, абзацу «г», пункту 198.3, пункту 198.5, статті 198 Податкового кодексу України донараховано за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість 629 833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 314 916,50 грн., а всього 944 749,50 грн.

Податкове повідомлення – рішення отримано Позивачем поштою 22.11.2018 р.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно абзацу 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, що діє після 03.12.2016 р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в редакції яка була чинною до 03.12.2016 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», в редакції що діє після 03.12.2016 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Згідно пункту 1.2 Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно пункту 2.1 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В свою чергу, наказом Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996 р. «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» (далі - Наказ) затверджено типові форми з обліку сировини та матеріалів, у тому числі матеріального звіту.

У відповідності до положень Наказу матеріальні звіти складаються матеріально відповідальними особами тільки у кількісному виразі та в одному примірнику і подаються до бухгалтерії по закінченню місяця. Разом із матеріальним звітом до бухгалтерії подаються усі первинні документи на прибуток та видаток матеріалів з вказівками про кількість документів та їх номерів окремо за прибутком та видатком.

В ході проведення перевірки Відповідачем встановлено оприбуткування меншої кількості готової продукції над кількістю витраченої для її виготовлення сировини, тобто надлишки готової продукції використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

На сторінці 20-й акту перевірки приведено розрахунок питомої ваги готової продукції, який на думку Відповідача у період, що перевірявся мав бути наступний:

За червень 2016 р. – 540*80,38%=434,0 540*14,67=79,23 540*4,95%=26,72

540т. – соя передана в переробку

80,38% - норма виходу макухи соєвої

14,67% - норма виходу олії соєвої

4,95% - витрати

За липень 2016 р. – 345,65*79,56%=275,0 345,65*15,37=53,12 345,65*5,07%=17,53

345,65 т. – соя передана в переробку

79,56% - норма виходу макухи соєвої

15,37% - норма виходу олії соєвої

5,07% - витрати

За серпень 2016 р. – 362,55*79,99%=290,0 362,55*15,7=56,93 362,55*4,31%=15,62

362,55 т. – соя передана в переробку

79,99% - норма виходу макухи соєвої

15,7% - норма виходу олії соєвої

4,31% - витрати

За висновками акту перевірки наведені відхилення у податковому обліку Позивача виникли завдяки того, що Позивачем не було оприбутковано макуху соєву (відсутня реалізація та залишки) у кількості 349,16 т. в т.ч. по періодах:

- за червень 2016 року 108,87 т.;

- за липень 2016 року 98,41 т.;

- за серпень 2016 року 141,88 т.

Собівартість 1 тони макухи соєвої складає:

- за червень 2016 року 8437,02 грн.;

- за липень 2016 року 8946,98 грн.;

- за серпень 2016 року 8962,63 грн.

Також, перевіркою встановлено, що Позивачем недоотриманно готової продукції (соєвої макухи) на 349,16 т. на загальну суму 3 070 628,61 грн., у т.ч.:

- у червні 2016 року 108,87 т на суму 918538,37 грн.

- у липні 2016 року 98,41 т на суму 880472,30 грн.

- у серпні 2016 року 141,88 т на суму 1271617,94 грн.

Разом з тим, суд дослідивши наявні у матеріалах справи документи первісного бухгалтерського обліку Позивача встановив, що Позивачем в періоди, що перевірялися уся сировина, у тому числі макуха соєва оприбуткована та використана в господарській діяльності Позивача в повному обсязі, тобто фактичні данні бухгалтерському обліку Позивача та данні наведені посадовою особою Відповідача у таблиці (сторінка 19 акту перевірки) в повному обсязі співпадають.

Так, у первинних документах, матеріальних звітах бухгалтерського обліку Позивача та розрахунку питомої ваги готової продукції (стр. 20 акту перевірки) відображено наступний рух сировини та готової продукції:

- за червень 2016 р. надходження з виробництва макухи соєвої для реалізації в кількості 325,13 т. та макухи соєвої для подальшого виробництва макухової суміші в кількості 108,87 т., а загалом в повному обсязі отримано з виробництва 434 т. макухи соєвої, що відповідає розрахункам посадової особи Відповідача, згідно нормативного виходу макухи соєвої.

- за липень 2016 р. надходження з виробництва макухи соєвої для реалізації в кількості 176,59 т. та макухи соєвої для подальшого виробництва макухової суміші в кількості 98,41 т., а загалом в повному обсязі отримано з виробництва 275 т. макухи соєвої, що відповідає розрахункам посадової особи Відповідача, згідно нормативного виходу макухи соєвої.

- за серпень 2016 р. надходження з виробництва макухи соєвої для реалізації в кількості 148,12 т. та макухи соєвої для подальшого виробництва макухової суміші в кількості 141,88 т., а загалом в повному обсязі отримано з виробництва 290 т. макухи соєвої, що відповідає розрахункам посадової особи Відповідача, згідно нормативного виходу макухи соєвої.

З наведеного судом встановлено, що в період перевірки макуха соєва з виробництва Позивача була отримана та оприбуткована в повному обсязі, у тому числі по періодах:

- за червень 2016 р. отримано 325,13 т. для реалізації та 108,87 т. для подальшого виробництва. Загалом 434 т. макухи соєвої, або 80,38% від наданої до переробки сої (540т).

- за липень 2016 р. отримано 176,59 т. для реалізації та 98,41 т. для подальшого виробництва. Загалом 275 т. макухи соєвої, або 79,56% від наданої до переробки сої (345,65т).

- за серпень 2016 р. отримано 148,12 т. для реалізації та 141,88 т. для подальшого виробництва. Загалом 290 т. макухи соєвої, або 79,99% від наданої до переробки сої (362,55т).

Також в первинних документах та матеріальних звітах бухгалтерського обліку Позивача відображено виробництво та оприбуткування макухової суміші, яка була отримана в результаті переробки макухи соєвої та гороху, а саме:

- за червень 2016 р. отримано 137,42 т макухової суміші від переробки 108,87 т. макухи соєвої та 30 т. гороху.

- за липень 2016 р. отримано 126,9 т. макухової суміші від переробки 98,41 т. макухи соєвої та 30 т гороху.

- за серпень 2016 р. отримано 175,13 т. макухової суміші від переробки 141,88 т. макухи соєвої та 35 т гороху.

Вищезазначені данні бухгалтерського обліку Позивача, підтверджені документально, повністю спростовують наведені у акті перевірки розрахунками посадової особи Відповідача, в наслідок чого суд вважає безпідставними висновки акту перевірки щодо не доотримання та не оприбуткування Позивачем у період що перевірявся готової продукції (соєвої макухи) на 349,16 т. на загальну суму 3 070 628,61 грн., у т.ч.:

- у червні 2016 року 108,87 т на суму 918 538,37 грн.

- у липні 2016 року 98,41 т на суму 880 472,30 грн.

- у серпні 2016 року 141,88 т на суму 1 271 617,94 грн.

На підставі вищезазначеного вбачається, що в бухгалтерському обліку Позивача в періоди, що перевірялися уся сировина, у тому числі макуха соєва оприбуткована та використана в господарській діяльності Позивача в повному обсязі, тобто фактичні данні бухгалтерському обліку Позивача та данні наведені посадовою особою Відповідача у таблиці (стр. 19 акту перевірки) в повному обсязі співпадають, в зв’язку з чим суд критично ставиться до висновків акту перевірки відносно порушення Позивачем пункту 185.1, статті 185, пункту 187.1, статті 187, абзацу «г», пункту 198.3, пункту 198.5, статті 198 Податкового кодексу України, шляхом заниження податку на додану вартість в сумі 614 126 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.11.2018 року № НОМЕР_1 з податку на додану вартість, в частині нарахування 614 126 грн., з основного зобов’язання та 307 063 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи Позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені Позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 21.11.2018 р., з податку на додану вартість Головного управління ДФС у Запорізький області, в частині нарахування 614 126 грн., з основного зобов’язання та 307 063 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГ-СІСТЕМС» (м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 53, ЄДРПОУ 36836612) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізький області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) судовий збір у сумі 14 171,24 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.02.2019.

Суддя А.В. Сіпака