Рішення № 79549026, 31.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4675/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

26.12.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 від 16.12.2018;

- визнання протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не надання довідки встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення голови Національної поліції України генерала поліції другого рангу ОСОБА_3 за 2018 рік, згідно з вимогами, викладеними у зверненнях ОСОБА_1 від 16.12.2018;

- визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді ДФЗБО Національної поліції України від 16.12.2018 за вих.№352зі/29/5/01-2018;

- зобов'язання Національну поліцію України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.12.2018 та вжиття заходів з урахуванням обставин встановлених судом.

Підставою для звернення до суду позивач вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду його звернення від 16.12.2018 та невжиття належних заходів реагування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4675/18, призначено засідання для розгляду справи по суті на 31.01.2019.

16.01.2019 від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без участі /а.с. 27-31/.

29.01.2019 до суду надійшов відзив на позов у якому зазначено, що до Національної поліції України через Урядову гарячу лінію надійшли звернення від ОСОБА_1 від 16.12.2018 щодо надання позивачу довідки встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України в особі генерала поліції другого рангу ОСОБА_3 за 2018 рік. Листом від 21.12.2018 за вих. № 352зі/29/5/01-2018 ОСОБА_1 надано відповідь, у якій роз'яснено, що нормативно-правовими актами не передбачено надання позивачу довідки про середньомісячний розмір грошового забезпечення /а.с. 32-37/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2018 на Урядову гарячу лінію Національної поліції України надійшло звернення від 16.12.2018 ОСОБА_1 адресоване начальнику Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України. У вказаному зверненні позивач просив надати довідку встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України - генерала поліції другого рангу ОСОБА_3 за 2018 рік /а.с.15-17, 43/.

Листом Національної поліції України від 21.12.2018 № 352із/29/5/01-2018 повідомлено позивача щодо розгляду запиту про надання інформації та указано, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, будь-які довідки повинні видаватися відповідний законодавством спосіб при настанні певних обставин, причин тощо. Враховуючи викладене, вищезазначені документи не дають можливості Національній поліції України надати позивачу довідку про середньомісячний розмір грошового забезпечення, оскільки відповідними нормативно-правовими актами це не передбачено /а.с. 44-45/.

Позивач, вважаючи, що звернення не розглянуто по суті, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (надалі - Закон № 393/96-ВР).

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 цього Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим (частина четверта статті 5 Закону № 393/96-ВР).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення) (частина шоста статті 5 Закону № 393/96-ВР).

Частинами сьомою та восьмою статті 5 Закону № 393/96-ВР визначено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону № 393/96-ВР, згідно з частиною першою якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361 (надалі - Порядок № 930) звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп'ютерами.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 930 рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 930 звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку № 930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Положеннями пункту 12 розділу IV Порядку № 930 передбачено, що за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.

До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян (пункт 14 розділу IV Порядку № 930).

З матеріалів справи вбачається, що звернення від 16.12.2018 подано відповідно до статті 40 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", Закону України "Про інформацію".

У зазначеному зверненні, позивач просив надати довідку встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України - генерала поліції другого рангу ОСОБА_3 за 2018 рік.

Суд зазначає, що відповідачем розглянуто звернення позивача від 16.12.2018 та надано відповідь листом Національної поліції України від 21.12.2018 № 352із/29/5/01-2018. Так, у відповіді зазначено про неможливість надати довідку встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України - генерала поліції другого рангу ОСОБА_3 за 2018 рік, з огляду на положення нормативно-правових актів.

Відповідачем указано, що порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" та застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; надання працівникам творчої відпустки; виплати вихідної допомоги; вимушеного прогулу виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час та інших.

Також проінформовано позивача, що виплата та нарахування грошового забезпечення генерала поліції першого рангу ОСОБА_3 здійснюється відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11.112015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" визначається механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників. Відповідно до цього Порядку обчислюється також середня заробітна плата (грошове забезпечення) у разу, коли застрахованим особам згідно із законодавством встановлюються додаткові виплати понад розміри та тривалість виплати за страхуванням на випадок безробіття.

Зазначено, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, будь-які довідки повинні видаватися відповідний законодавством спосіб при настанні певних обставин, причин тощо.

Cуд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Також положеннями пункту 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Водночас вищевказаними нормативно-правовими актами не передбачено форми та порядку видачі довідки про середньомісячний розмір грошового забезпечення поліцейського.

З аналізу відповіді вбачається, що відповідачем розглянуто звернення позивача щодо надання довідки встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України генерала поліції другого рангу ОСОБА_4 за 2018 рік та відмовлено у її видачі.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України, щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 від 16.12.2018 та визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України щодо не надання довідки встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення голови Національної поліції України генерала поліції другого рангу ОСОБА_3 за 2018 рік, згідно з вимогами, викладеними у зверненнях ОСОБА_1 від 16.12.2018 задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді ДФЗБО Національної поліції України від 16.12.2018 за вих.№352зі/29/5/01-2018, суд зазначає наступне.

Як вищезазначено, відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Водночас, як убачається із відповіді від 21.12.2018 № 352із/29/5/01-2018, наданої на звернення позивача від 16.12.2018 порядок оскарження рішення, прийнятого за наслідками розгляду звернення, позивачу не роз'яснений.

Суд зазначає, що сама по собі бездіяльність, це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.

З урахуванням наведеного, з огляду на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у наданні відповіді від 21.12.2018 № 352із/29/5/01-2018 за результатами розгляду звернення позивача від 16.12.2018 без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.

Водночас оскільки, звернення позивача від 16.12.2018, адресоване начальнику Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України розглянуто відповідачем та за результатами розгляду звернення позивачу надано відповідь, оформлену листом від 21.12.2018 № 352із/29/5/01-2018 відсутні підстави для зобов'язання Національної поліції України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.12.2018 та вжиття заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1) до Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40108578) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, що полягає у наданні відповіді від 21.12.2018 № 352із/29/5/01-2018 за результатами розгляду звернення позивача від 16.12.2018 без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя С.О. Удовіченко