Рішення № 79548972, 22.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Житомир справа №240/5719/18

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2.,

представника відповідача Шайденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплатити дострокову пенсію,

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком та зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком з 01 квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зверталась до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із відповідною заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV разом із наданням усіх необхідних підтверджуючих документів, проте відповідач листом вих. №7563/03.1-01 від 12 червня 2018 року відмовив у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком.

Вказує, що надана відмова є протиправною а зазначені підстави для відмови не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

3. 26 грудня 2018 року представником відповідача до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановленому ухвалою суду від 10 грудня 2018 року, подано відзив на позовну заяву вих. №14592/07 від 26 грудня 2018 року (а.с. 27-28).

4. В підготовче засідання, призначене на 08 січня 2019 року о 11:30 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2019 року о 12:30, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 08 січня 2019 року.

5. В судове засідання, призначене на 22 січня 2019 року о 12:30 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №14592/07 від 26 грудня 2018 року.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Як встановлено зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні позивачем та представником позивача пояснень, заявлені вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 зверталась до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із відповідною заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надала усі необхідні документи на підтвердження права на призначення пенсії за віком у відповідності до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вказує, що Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом вих. №7563/03.1-01 від 12 червня 2018 року відмовило у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком.

На думку позивача, зазначені підстави для відмови у призначенні дострокової пенсії за віком не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки її чоловік проходив службу у збройних силах та під час проходження служби отримав тяжке захворювання. Наголошує, що як захворювання покійного чоловіка, так і причина смерті пов'язані із проходженням військової служби, а тому позивач має право на призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Позивач як у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України та встановлений ухвалою суду від 10 грудня 2018 року, так і станом на 22 січня 2019 року відповідь на відзив не надіслав. Доказів наявності поважності причин для пропуску процесуального строку для подання відповіді на відзив позивачем також надано не було.

7. Відповідно до змісту відзиву на позовну вих. №14592/07 від 26 грудня 2018 року та наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що у позивача немає правових підстав для призначення дострокової пенсії за віком в розумінні пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищевикладене, наголошує, що Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області при наданні відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, оформленої листом вих. №7563/03.1-01 від 12 червня 2018 року діяло підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 27-28).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

8. Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про укладення шлюбу серії 1-ТП №467029 від 02 червня 1984 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 02 червня 1984 року, про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 02 червня 1984 року зроблено запис за №9 (а.с. 11).

9. Згідно копії довідки до акта огляду МСЕК серії ЖИА №015160 ОСОБА_5 встановлено І групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, отриманим у період проходження військової служби (а.с. 14).

10. Як встановлено з змісту свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06 травня 2014 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 55 років, про що 06 травня 2014 року складено відповідний актовий запис №1109 (а.с. 12).

11. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №177 від 01 травня 2014 року, смерть ОСОБА_5 настала внаслідок захворювання. Хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті: набряк головного мозку, інфаркт головного мозку, хронічний гломерулонефрит (а.с. 13 та зворот).

12. Як встановлено із наявної у матеріалів справи копії витягу з Протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №60 від 13 серпня 2014 року, захворювання та причина смерті ОСОБА_5 "так, пов'язане з проходженням військової служби" (а.с. 15).

13. Згідно копії посвідчення серії С №222531, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (а.с. 22)

14. У відповідності до довідки Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира №36 від 27 серпня 2014 року, ОСОБА_1 надано статус дружини померлого інваліда армії І групи, захворювання та причина смерті якого пов'язані із проходженням військової служби (а.с. 19).

15. Встановлено та не заперечується сторонами, що позивач зверталась до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із відповідною заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом вих. №7563/03.1-01 від 12 червня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, з посиланням на відсутність правових підстав, передбачених статтею 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 20 та зворот).

Не погоджуючись із наданою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом шостим частини першої статті 92 Основного Закону визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

17. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовані Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3551-XII).

У відповідності до пункту 1 статті 10 Закону №3551-XII чинність цього Закону, зокрема, поширюється на: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону визначено статтею 15 Закону №3551-XII.

18. Частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788-XII передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно з статтею 4 Закону №1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Положеннями статті 6 Закону №1788-XII встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Статтею 16 Закону №1788-XII закріплено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

19. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2262-XII).

Положеннями статті 30 Закону №2262-XII встановлено, що незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються: батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або є особами з інвалідністю; батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є особами з інвалідністю. Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.

20. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-IV).

Положеннями статті 10 Закону №1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У відповідності до пунктів 4 та 5 частини першої статті 115 №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, мають:

- військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

- дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

ОЦІНКА СУДУ

21. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту позовної заяви, заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 що ОСОБА_1 має право на призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV та при зверненні до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області надала усі необхідні документи для призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком.

Суд критично ставиться до доводів позивача та зазначає, що захворювання та причина смерті ОСОБА_5 не пов'язані з участю у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення. Інвалідність ОСОБА_5 не встановлена внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення.

Крім того, ОСОБА_1 також не належить до категорії дружини військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах доказів, суд погоджується із доводами відповідача та вказує, що Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом вих. №7563/03.1-01 від 12 червня 2018 року правомірно відмовив у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

22. Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відмова, оформлена листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області вих. №7563/03.1-01 від 12 червня 2018 року прийняте у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

23. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено протиправність відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, оформленої листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області вих. №7563/03.1-01 від 12 червня 2018 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. РНОКПП/ЄДРПОУ: відомості відсутні. Паспорт серія НОМЕР_2, виданий Богунським РВ УМВС у Житомирській області) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40380333) про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплатити дострокову пенсію - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 01 лютого 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова