Ухвала суду № 79548809, 22.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

22 січня 2019 року № 320/6687/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у Київській області та ДФС України про розгляд справи в судовому засідання з (повідомленням) викликом сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, розгляд справи суд вирішив здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію даної ухвали Головне управління ДФС у Київській області та ДФС України отримало 20.12.2018 власноручно представником ОСОБА_1. 16 січня 2019 року до суду надійшли клопотання Головного управління ДФС у Київській області та ДФС України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд виходить з наступного.

Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. При цьому, частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву. Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні зазначив, що дана справа є важливою для держави, а предмет доказування у справі є складним та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін з метою надання ґрунтовних пояснень та підтверджуючих документів для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи. Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін. Більш того, відповідачі у клопотаннях не зазначили, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Суд звертає увагу відповідачів на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Відповідачі не позбавлені права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази. Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Дослідивши клопотання відповідачів, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено. Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд

у х в а л и в:

Клопотання Головного управління ДФС у Київській області та ДФС України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.