
Справа № 420/6853/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо не виплати ОСОБА_1 пенсійної заборгованості за періоди: січень - лютий 2017 року та серпень - вересень 2018 року протиправними, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсійну заборгованість за періоди: січень - лютий 2017 року та серпень - вересень 2018 року, -
В С Т А Н О В И В:
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо не виплати ОСОБА_1 пенсійної заборгованості за періоди: січень - лютий 2017 року та серпень - вересень 2018 року протиправними, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсійну заборгованість за періоди: січень - лютий 2017 року та серпень - вересень 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одесі. Позивача зареєстровано в м.Кіровську Донецької області, на якій не діють органи державної влади України. В якості тимчасово переміщеної особи позивача було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2. В результаті отримання статусу тимчасово переміщеної особи позивач продовжував отримувати пенсію, однак відповідач двічі припиняв виплату пенсії позивачу, а саме: за січень-лютий місяці 2017 року та серпень-вересень місяці 2018 року, потім поновляв за заявою позивача але пенсійні виплати за вказані місяці не сплатив, чим порушив права та інтереси позивача. Так, законодавством України передбачено виплату пенсії застрахованій особі без всяких обмежень та умов, а також незалежно від місця проживання. Позивач вважає такі дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі протиправними і такими, що порушують його конституційні права, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою суду 29.12.2018 року було відкрито провадження по справі №420/6853/18. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача 28.01.2019 року за (вхід.№ЕП/674/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що позивач отримує пенсію за віком, як внутрішньо переміщена особа, на загальних підставах за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на підставі наданої довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України від 14.11.2016 року №1495 в розмірі 13396,10 грн. Пенсія позивача виплачується відповідно до пункту 1 ст.47 Закону щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Щодо невиплати пенсії за січень та лютий 2017: На підставі абзацу третього пункту 7 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою КМУ від 08.06.2016 року №365 із змінами (далі - Порядок) для призначення (відновлення) соціальних виплат особі, яка перебуває на обслуговуванні в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) або здобуває освіту певного рівня в дошкільних, шкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах (студенти денної форми навчання), структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надсилає до відповідного органу (закладу) запит щодо надання протягом 15 днів підтвердження перебування/навчання внутрішньо переміщеної особи в такому органі (закладі). У разі непідтвердження факту перебування/навчання внутрішньо переміщеної особи, про що відповідний орган (заклад) інформує письмово, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи. Оскільки протоколом засідання комісії Департаменту праці та соціальної політики ОМР по розгляду справ з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 19/п від 22.12.2016 р. прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу з 01.01.2017 р. виплату пенсії було призупинено. Борг за січень та лютий 2017 року обліковується в управлінні та не виплачується до особливого розпорядження згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365». Протоколом засідання комісії Департаменту праці та соціальної політики ОМР по розгляду справ з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 7/п від 12.04.2017 року прийнято рішення про поновлення пенсії позивачу з березня 2017 року. Щодо невиплати пенсії за серпень та вересень 2018 року: На виконання листа ПФУ від 11.05.2018 року № 16452/02-22 щодо проведення контрольних заходів відносно наявності підстав для виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам та відповідно до підпункту 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою КМУ від 08.06.2016 року №365, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції. ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. З урахуванням зазначеного на підставі отриманих списків внутрішньо переміщених осіб на період отримання інформації про скасування довідки та результатів додаткової перевірки виплату пенсії позивача було призупинено з 01.08.2018 року. Позивач 27.08.2018 року звернувся до управління із заявою про поновлення виплати пенсії з серпня 2018 року, як внутрішньо переміщена особа, яка проживає за фактично вказаною адресою (вул. Інглезі, буд. 3, к. 3. кв. 227). До заяви надано всі необхідні документи. 28.08.2018 року управлінням здійснено запит №171 до Департаменту праці та соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси щодо надання протоколу засідання комісії ДП і СП ОМР по розгляду справ з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси згідно Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою КМУ від 08.06.2016 року №365, 28.08.2018 року складено Акт матеріально-побутових умов проживання позивача, який надійшов на виконання до управління 03.09.2018 року. На жовтень 2018 року пенсійну справу позивача було відпрацьовано з 01.08.2018 року та нараховано пенсію двома відомостями: 13396,10 грн. - пенсія за жовтень 2018 р., яка була профінансована та виплачена згідно графіку виплати пенсії позивачу, та борг за серпень та вересень 2018 р. в сумі 26792,20 грн. - поточна доплата, яка буде виплачена при наявності фінансування та на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с.29-32).
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та пенсіонером за віком і перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі. У зв'язку з проведенням бойових дій у його населеному пункті ОСОБА_1 покинув своє постійне місце проживання та переїхав до м.Одеси, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа. В січні 2017 року позивачу було припинено виплату пенсії. 10.05.2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача про відновлення виплати пенсії, пенсійні виплати було поновлено. В серпні місяці 2018 року позивачу вдруге було припинено виплату пенсії. 27.08.2018 року позивач звернувся з заявою до відповідача про відновлення виплати пенсії, пенсійні виплати було поновлено, однак заборгованість по пенсійним виплатам за періоди: січень - лютий місяці 2017 року та серпень - вересень місяці 2018 року позивачу виплачені не були.
Як вбачається з листа відповідача від 15.07.2017 року, відповідно до пунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року (далі - Порядок 365). соціальні виплати припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
На підставі отриманого управлінням протоколу засідання комісії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради по розгляду справ з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №19/П від 22.12.2016 року, в якому зазначено «відмовлено» у подальшій виплаті, у зв'язку з чим пенсії позивача Управлінням ПФУ в Київському районі призупинено з 01.01.2017 року.
Згідно отриманого управлінням протоколу засідання комісії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради по розгляду справ з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №7/П від 12.04.2016 року, виплату пенсії поновлено з 01.03.2017 року. Оскільки в акті зазначено період поновлення пенсії з 01.03.2017 року, відповідач вважає, що підстави для поновлення виплати пенсії позивачу з 01.01.2017 року відсутні. З викладеного вбачається, що пенсія за період січень - лютий 2017 року позивачем не була отримана.
Щодо невиплати позивачу пенсії за серпень та вересень місяці 2018 року відповідач у своєму листі від 26.11.2018 року послався на те, що на виконання листа ПФУ від 11.05.2018 року № 16452/02-22 та пп 5 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, виплату пенсії позивача було призупинено з 01.08.2018 року на підставі отриманих списків внутрішньо переміщених осіб, на період одержання інформації про скасування довідки та результатів додаткової перевірки.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної або часткової тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 7 цього Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016 року) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.
З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 видана довідка від 07.09.2018 року №0000611643 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с.15).
Відповідно до ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п.71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 07.09.2018 року №0000611643 органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення.
Суд критично оцінює посилання відповідача на результати обміну інформацією з органами соціального захисту населення, на підставі яких пенсію двічі призупиняли, а саме за періоди: січень - лютий місяці 2017 року та серпень - вересень місяці 2018 року. Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
У статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.
Вирішуючи спір, суд також виходить із пріоритетності застосування вимоги ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів є безпідставними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.02.2018 по справі № 263/7763/17 (провадження № К/9901/202/17), яка в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачена діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном.
У свою чергу, перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки "на умовах передбачених законом" і повинно переслідувати легітимну мету.
Втім, відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів для припинення виплати пенсії позивачу, тому суд вважає таке втручання невиправданим з урахуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що право на пенсію за віком має кожний громадянин України похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж, таким чином позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо не виплати ОСОБА_1 пенсійної заборгованості за періоди: січень - лютий 2017 року та серпень - вересень 2018 року протиправними, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсійну заборгованість за періоди: січень - лютий 2017 року та серпень - вересень 2018 року, підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо не виплати ОСОБА_1 пенсійної заборгованості за періоди: січень - лютий місяці 2017 року та серпень - вересень місяці 2018 року протиправними.
3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсійну заборгованість за періоди: січень - лютий місяці 2017 року та серпень - вересень місяці 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Єфіменко К.С.
.
Судове рішення № 79548770, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 28.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/6853/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: