Рішення № 79548551, 22.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року (о 17 год. 40 хв.)Справа № 0840/3823/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Стовбур А.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області

до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру в Запорізькій області – головного спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайловському, Токмацькому районах та м. Токмаку Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4

про визнання протиправними дій та скасування розрахунку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (далі - Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, відповідач 1), до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру в Запорізькій області – головного спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайловському, Токмацькому районах та м. Токмаку Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 (далі – державний інспектор Огарко М.О., відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача 2 по складанню розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області) у загальному розмірі 38 439,86 грн.;

визнати протиправним та скасувати розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у загальному розмірі 38 439,86 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що розрахунок державним інспектором Огарко М.О. здійснено із грубим порушенням дотримання Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грантового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (далі - Методика) та розмір шкоди безпідставно та необґрунтовано завищений. Зауважує, що відповідно до самого розрахунку, функціональне використання даної земельної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією визначено як землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а категорія спірної земельної ділянки за основним цільовим призначенням є землі сільськогосподарського призначення, у коли відповідно до Додатку № 4 Методики коефіцієнт 2,5 застосовується до земель комерційного та іншого використання (торгівлі транспортними засобами та їх ремонту, оптової торгівлі та посередництва у торгівлі, роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту, готелів, фінансового посередництва, допоміжної діяльності у сфері фінансів та страхування, операцій з нерухомістю, здавання під найм без обслуговуючого персоналу, діяльності у сфері інформатизації, досліджень та розробок, послуг, які надаються переважно юридичним особам, діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту, індивідуальних послуг). Даний перелік земель є вичерпний та додатковому тлумаченню не підлягає. Пояснює, що з даного приводу 12 липня 2018 року позивачем на адресу відповідача 1 направлено листа з вимогою про перерахунок шкоди у відповідності до вимог Додатку № 4 Методики без застосування коефіцієнту 2,5, проте листом № 0-8-0.4-870/90-18 від 25.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області безпідставно відмовлено у задоволенні вказано заяви. При цьому, наголошує, що дана письмова відповідь відповідача, як суб'єкта владних повноважень, взагалі не містить нормативно- правового обґрунтування законності їх дій в частині застосування до спірних відносин коефіцієнту 2,5 Додатку № 4 Методики, посилаючись лише на те, що землі з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є землями комерційного використання. Дана позиція відповідача, на думку позивача, в повній мірі спростовується та не узгоджується з Українським класифікатором цільового використання земель (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205, відповідно до якого землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.1.1. УКЦВЗ) та землі комерційного використання (п.1.11 УКЦВЗ) розмежовані за своїм цільовим призначенням та відрізняються за характером їх використання взагалі. Звертаю увагу також суду, що в оскаржуваному Розрахунку розміру шкоди відсутнє посилання на те, якими саме діями позивачем заподіяна шкода, які нормативні акти порушено та кому саме заподіяна шкода, а також відсутні посилання у вигляді чого завдана шкода, а також відсутня дата його складання, таким чином неможливо встановити правові підстави для складання відповідачем цього Розрахунку. Крім того, зазначає, що позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 53-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2018 № 329/0/92-18-ДК/0065По/08/01/-18, за порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, але в постанові не зазначено, що скоєним правопорушенням заподіяно будь-яку матеріальну шкоди. Даний пункт постанови взагалі не заповнений державним інспектором. На підставі викладеного, просить визнати протиправними дії відповідача 2 по складанню розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у зв’язку із чим визнати також протиправним та скасувати вказаний розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у загальному розмірі 38 439,86 грн.

Ухвалою суду від 19.09.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 19 жовтня 2018 року. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідачі позов не визнали, 11 жовтня 2018 року на адресу суду надіслали відзиви (вх. №32264, №32279), у яких посилаються на приписи Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та зауважують, що здійснюючи перевірку дотримання вимог земельного законодавства, державний інспектор діяв в повній відповідності до норм матеріального права. У пункті 3.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено наступне: згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Отже, на думку відповідачів, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав. Наголошує, що державним інспектором в суворій відповідності до норм матеріального права було складено: Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 20.06.2018 № 329/0/92-18- ДК/570/АП/09/01/-18, акт обстеження земельної ділянки від 20.06.2018 № 329/0/92-18- ДК/370/А0/10/01 /-18, Припис від 20 червня 2018 року № 329/0/92-18-ДК/0048Пр/03/01/-18, Протокол про адміністративне правопорушення від 20 червня 2018 року № 329/092-18-ДК/0087П/07/01 /-18, таким чином дії по складанню розрахунку розміру шкоди в повній мірі узгоджуються із вищеназваними нормами матеріального права. Щодо позовної вимоги про визнання нечинним та скасування розрахунку розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у загальному розмірі 38 439,86 га, Головне управління повідомляє, що з приводу вказаного питання на сьогодні існує сформована судова практика Верховного Суду (постанова від 06.02.2018 по справі № 826/4278/14), у якій колегія суддів зазначає, що розрахунок розміру шкоди не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, дані, викладені в розрахунку, та сам розрахунок, не породжують обов'язкових юридичних наслідків, такі дані можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про стягнення сум збитків, в основу яких покладені згадувані дані розрахунку. Крім цього, зауважує, що без будь-яких сумнівів, варто говорити про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2321255100:02:013:0015, площею 10,0000 га, використовується для товарного виробництва сільськогосподарської продукції та з метою її наступного продажу, саме тому така діяльність визнається комерційною та в даному випадку доцільним є застосування коефіцієнту саме 2,5. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

19 жовтня 2018 року позивачем надано суду заяву (вх №33226) про заміну предмету вимог адміністративного позову, аналогічну за змістом позовній заяві, у якій просить суд:

визнати протиправними дії відповідача 2 в частині застосування коефіцієнту 2,5 Додатку №4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грантового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, при складанні розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки кадастровий номер 23212255100:02:013:0015 (за межами населеного пункту на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області) у розмірі 38 439,86 грн.;

визнати нечинним та скасувати розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки кадастровий номер 23212255100:02:013:0015 у розмірі 38 439,86 грн., складений відповідачем 2.

Відповідно до ухвали суду від 19.10.2018 підготовче засідання відкладене на 13 листопада 2018 року.

Представником відповідачів надано до матеріалів справи відзиви (вх. №36546, №36550) на заяву про заміну предмета вимог адміністративного позову, у яких наголошує, що підтримує подані раніше відзиви (від 09.10.2018) на позовну заяву. Поряд з цим, вважає за необхідне додатково, в розрізі поданої позивачем заяви про зміну предмета вимог адміністративного позову, здійснити посилання на наступні норми матеріального права. Так, Додатком 3 до Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення затверджено форму постанови про накладення адміністративного стягнення. Постанова про накладення адміністративного стягнення містить графу «Порушенням заподіяно матеріальну шкоду (втрати сільськогосподарського та (лісогосподарського) виробництва)», а тому в розрізі зазначеного варто вести мову про те, що по тексту постанови про накладення адміністративного стягнення зазначається матеріальна шкода, виключно в разі наявності втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. В силу п. 1 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1279, під втратами сільськогосподарського виробництва варто розуміти втрати, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства. Фактично мова йде про таке адміністративне правопорушення, як використання земельних ділянок не за цільовим призначенням. В випадку спірних правовідносин, на думку представника відповідачів, має місце самовільне зайняття земельної ділянки, яке в силу статті першої Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначається, як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. І наостанок, зауважує, що у пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав. Таким чином, вважає, що дії державного інспектора по складанню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, як окремого документа та не внесення до постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.07.2018 № 329/0/92-18-ДК/0065По/08/01/18 даних про матеріальну шкоду (втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва) у повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.

У період з 29.10.2018 по 19.11.2018 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі листка непрацездатності, що підтверджується довідкою від 20.11.2018 №02-35/18/64, у зв’язку із чим підготовче засідання призначене на 04 грудня 2018 року.

04 грудня 2018 року вирішено продовжити строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкласти на 17 грудня 2018 року.

14 червня 2018 року підготовче засідання відкладене на 27 червня 2018 року.

Згідно з ухвалою суду від 17.12.2018 судом закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 21 січня 2019 року.

21 січня 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва до 22 січня 2019 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про зміну предмета позову. Просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, із підстав наведених у відзивах.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення) та оголошено про час виготовлення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

28 січня 2008 року між ОСОБА_3 та Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області був укладений договір оренди землі № 22, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради. В оренду була передана земельна ділянка площею 10,0000 гектарів, у тому числі ріллі – 10,00000 га (п.2), кадастровий номер 23212255100:02:013:0015. Договір укладено строком на 10 років та діє до 01 листопада 2017 року (п.8). Договір зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис реєстраційний номер 040826800021 від 12.03.2008.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що строк дії договору оренди землі закінчився 01 листопада 2017 року, строк дії договору позивачем не подовжувався, проте восени 2017 року, у межах строку дії договору оренди землі № 22 від 28.01.2008, дана земельна ділянка по всій площі була засіяна позивачем озимою пшеницею.

Листом від 13.10.2017 позивач на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повідомив ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про намір Орендаря поновити Договір оренди землі №22 від 28.01.2008, державна реєстрація від 12.03.2008 за №040826800021 на 10 років.

Позивачем отримано від відповідача 1 лист-повідомлення №31-8-0.6-6948/2-17 від 17.11.2017, у якому зазначено, що згідно з п. 8 Договору оренди землі №22 від 28.01.2008 між Веселівською райдержадміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрованого 12.03.2008 за №040826800021, договір укладено на 10 років і діє до 01.11.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, тобто не пізніше 01.10.2017, надіслати орендодавцю лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, проте лист про поновлення договору надійшов лише 24.10.2017, після закінчення дії договору землі. В силу ст. 31 Закону України «Про оренду землі», п. 37 Договору, договір оренди землі припинився 02.11.2017 у зв’язку із закінченням строку, на який його укладено. Крім того, зазначено, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення вимог до орендодавця. У разі невиконання орендодавцем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки, тому позивачу необхідно виконати умови Договору та Закону України «Про оренду землі» щодо повернення земельної ділянки.

20 червня 2018 року державним інспектором Огарко М.О. за участі прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури та першого заступника голови Веселівської районної державної адміністрації було проведено перевірку дотриманням вимог земельного законодавства ,за об’єктом – земельної ділянки загальною площею 10,0000 га, кадастровий номер 23212255100:02:013:0015, розташованої на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та належить до державної форми власності, результати якої зафіксовано у відповідному акті від 20.06.2018 №329/0/92-18-ДК/570/АП/09/01-18. За результатами візуального огляду встановлено, що земельна ділянка використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме для вирощування пшениці. Зазначено, що за наявною інформацією земельну ділянку площею 10 га використовує та обробляє ОСОБА_3 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чт органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину. Таким чином, державний інспектор Огарко М.О. дійшла висновку, що земельна ділянка площею 10 га самовільно зайнята, відповідальність за що передбачена п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

У той самий день, відповідачем 2 складні також Акт обстеження земельної ділянки № 329/0/92-18- ДК/370/А0/10/01 /-18, Припис № 329/0/92-18-ДК/0048Пр/03/01/-18, відповідно до якого позивача у 30-денний термін зобов'язано повідомити про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень вимог чинного земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення № 329/092-18-ДК/0087П/07/01/-18 щодо порушення позивачем ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України, 53-1 КУпАП.

Також, 02 липня 2018 року державним інспектором Огарко М.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 329/0/92-18-ДК/0065По/08/01/-18 відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до відповідальності, яка передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн., який сплачений позивачем 12 липня 2018 року, що підтверджується квитанцією № Ш87У37862.

Крім того, відповідачем 2 здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Розрахунок шкоди здійснено на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (далі – Методика № 963), відповідно до якої державним інспектором Огарко М.О. застосовано до розрахунку коефіцієнт 2,5 функціонального використання земель. Розмір заподіяної шкоди склав 38 439,86 грн.

12 липня 2018 року позивачем на адресу відповідача1 направлено заяву з вимогою про перерахунок шкоди у відповідності до вимог Додатку № 4 Методики без застосування коефіцієнту 2,5, проте листом від 25.07.2018 № 0-8-0.4-870/90-18 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що виходячи з розміру обробленої земельної ділянки (понад 2 га), земельна ділянка використовується не для задоволення власних потреб, а в комерційних цілях. На підставі вищевикладеного був здійснений розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розрахунок здійснений відповідно до Методики № 963. Під час визначення коефіцієнту функціонального використання землі згідно з додатком 4 вищезазначеної Методики, був використаний коефіцієнт, відповідно до якого обстежена земельна ділянка відноситься до землі комерційного та іншого використання (торгівлі транспортними засобами та їх ремонту, оптової торгівлі та посередництва у торгівлі, роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту, готелів, фінансового посередництва, допоміжної діяльності у сфері фінансів та страхування, операцій з нерухомістю, здаванням під найм без обслуговуючого персоналу, діяльності у сфері інформатизації, досліджень та розробок, послуг, які надаються переважно юридичним особам, у діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури спорту, індивідуальних послуг). Враховуючи вищевикладене, відповідач 1 вважав, що застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки є правомірним, а тому підстави для перерахунку шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки без застосування вищезазначеного коефіцієнту відсутні.

Листом від 17.07.2018 ОСОБА_3 повідомлено відповідача 1, що на виконання припису №329/0/92-18-ДК/0048Пр/03/01/-18 від 20.06.2018 станом на 17 липня 2018 року дана земельна ділянка позивачем не займається та не обробляється.

Не погоджуючись із діями державного інспектора Огарко М.О. по складанню розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в частині застосування коефіцієнту 2,5 Додатку №4 Методики №963, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-VІ від 19.06.2003.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-VІ від 19.06.2003 до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення врегульовано статтею 144 Земельного кодексу України та Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 № 6 (далі по тексту - Інструкція).

Постановою № 15 від 14.01.2015 Кабінету Міністрів України затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Положення №15).

Згідно з підпунктами 251, 258 пункту 4 Положення №15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Згідно пункту 7 Положення №15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, контроль за цільовим використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення та розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та їх використання не за цільовим призначенням відноситься до компетенції Держгеокадастру та його територіальних органів, зокрема, відповідача 1та його посадову особу – державного інспектора Огарко М.О., що саме позивачем не заперечується.

Судом встановлено, що 20 червня 2018 року державним інспектором Огарко М.О. було проведено перевірку здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності на території Веселівської селищної ради Запорізької області, якою встановлено, що ОСОБА_3 на момент перевірки на земельній ділянці загальною площею 10,0000 га, кадастровий номер 23212255100:02:013:0015, проведені сільськогосподарські роботи та посіяно озиму пшеницю без наявності правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим, такі дії визнано державним інспектором, як самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 10,0000 га. Державним інспектором відповідності до норм матеріального права було складено: Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 329/0/92-18- ДК/570/АП/09/01/-18 від 20.06.2018, Акт обстеження земельної ділянки № 329/0/92-18- ДК/370/А0/10/01 /-18 від 20.06.2018, Припис від 20.06.2018 № 329/0/92-18-ДК/0048Пр/03/01/-18, Протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.2018 № 329/092-18-ДК/0087П/07/01 /-18. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Спір між сторонами виник у зв’язку із застосуванням державним інспектором Огарко М.О. застосовано до розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, коефіцієнту 2,5 функціонального використання земель.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 і спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Пунктом 4 Методики №963 передбачено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783

Відповідно до Додатку № 4 Методики №963 коефіцієнт 2,5 застосовується до землі комерційного та іншого використання (торгівлі транспортними засобами та їх ремонту, оптової торгівлі та посередництва у торгівлі, роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту, готелів, фінансового посередництва, допоміжної діяльності у сфері фінансів та страхування, операцій з нерухомістю, здавання під найм без обслуговуючого персоналу, діяльності у сфері інформатизації, досліджень та розробок, послуг, які надаються переважно юридичним особам, діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту, індивідуальних послуг). Даний перелік земель є вичерпний та додатковому тлумаченню не підлягає.

Разом із цим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що функціональне використання спірної земельної ділянки площею 10,0000 гектарів, у тому числі ріллі – 10,00000 га, кадастровий номер 23212255100:02:013:0015, згідно із земельно-кадастровою документацією, доданою до матеріалів справи, визначено як землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а категорія спірної земельної ділянки за основним цільовим призначенням є землі сільськогосподарського призначення, а тому суд погоджується із доводами позивача, що державним інспектором Огарко М.О. безпідставно застосовано до розрахунку коефіцієнту2,5 функціонального використання земель, у зв’язку із чим вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнати протиправними дій відповідача 2 щодо застосування коефіцієнту 2,5 Додатку №4 Методики № 963 при складанні розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки кадастровий номер 23212255100:02:013:0015 (за межами населеного пункту на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області) у розмірі 38 439,86 грн.

Проте, щодо позовних вимог позивача в частині визнання нечинним та скасування вказаного розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, суд вважає за необхідне зауважити.

Згідно з пунктом 7 Методики №963 розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 №1619.

В силу пункту 34 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку.

У пункті 3.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено наступне: згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

У цьому випадку розрахунок розміру шкоди не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України.

За змістом частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер

Між тим, розрахунок не породжує обов'язкових юридичних наслідків. Такі дані розрахунку можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про стягнення сум збитків, в основу яких покладені згадувані дані розрахунку.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Тобто відсутнє право, яке підлягає судовому захисту.

За таких обставин позовна вимога про визнання нечинним та скасування розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не може бути предметом спору у справі.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено неправомірність дій відповідача 2 щодо застосування коефіцієнту 2,5 Додатку №4 Методики № 963 при складанні розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття позивачем земельної ділянки кадастровий номер 23212255100:02:013:0015 у розмірі 38 439,86 грн.

З огляду на вищевикладене, суд, вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання відповідача здійснити розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки кадастровий номер, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку із розміром задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області відповідно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (72202, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689), до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру в Запорізькій області – головного спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайловському, Токмацькому районах та м. Токмаку Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправними дій та скасування розрахунку задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру в Запорізькій області – головного спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайловському, Токмацькому районах та м. Токмаку Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 в частині застосування коефіцієнту 2,5 Додатку №4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, при складанні розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки кадастровий номер 23212255100:02:013:0015, за межами населеного пункту на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області) у загальному розмірі 38 439,86 грн.

Зобов’язати Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області здійснити розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки кадастровий номер 23212255100:02:013:0015, складений Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру в Запорізькій області – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Василівському, Михайловському, Токмацькому районах та м. Токмаку Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на користь ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 1 409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев’ять гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.02.2019.

Суддя І.В. Батрак