Рішення № 79548537, 01.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2019 р. Справа№200/309/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”

до відповідача: Відділу примусового виконання рішень Демартаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про: визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 06.12.2018 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська”, що містяться на рахунках АТ КБ “Приватбанк”, визнання протиправним та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 10.01.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська” в АТ “КІБ”, МФО 322540, р/р 26004101020774, визнання протиправною та скасування постанови заступника директора Департаменту начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 06.12.2018 року в рамках виконавчого провадження № 56223709 про перевірку виконавчого провадження.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 – на підставі ордеру,

від відповідача: ОСОБА_4 – за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Демартаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 06.12.2018 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська”, що містяться на рахунках АТ КБ “Приватбанк”, визнання протиправним та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 10.01.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська” в АТ “КІБ”, МФО 322540, р/р 26004101020774, визнання протиправною та скасування постанови заступника директора Департаменту начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 06.12.2018 року в рамках виконавчого провадження № 56223709 про перевірку виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.04.2018 року постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження № 56223709 від 19.04.2018 року про стягнення з ДП «ВК «Краснолиманська» заборгованості за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.01.2017 року. Позивач зазначає, що 25.05.2018 року повідомив відповідача про повне погашення заборгованості за вимогою про сплатою боргу (недоїмки) № Ю-809-47 до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та просив закінчити виконавче провадження надавши довідку про виконання. Однак, 10 червня 2018 року відповідачем в рамках виконавчого провадження № 56223709 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти ДП «ВК «Краснолиманська» в межах суми 29805293,65 грн., що містяться на рахунках банківських установ, в тому числі на р/р в філії «Донецького регіонального управління» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» № 26004051827012 за яким підприємство сплачує заробітну плату, електричну енергію, оплату по спеціальним рахункам для виплати лікарняних листів за рахунок коштів від фондів соціального страхування, податки і збори до бюджетів. Позивач вказує на те, що 20.06.2018 року підприємством на виконання вимог державного виконавця надані платіжні доручення, що підтверджують фактичне виконання зобов’язань щодо сплати єдиного внеску, відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки). 12.07.2018 року постановою державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 56223709 знято арешт з грошових коштів ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» в межах суми, що містяться на рахунках банківських установ, в тому числі на розрахунковому рахунку в філії «Донецького регіонального управління» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» № 26004051827012 на підставі ст. 13 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» та п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, позивач вказує на те, що 06.12.2018 року заступником директора Департаменту – начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 скасовано постанову про зупинення виконавчих дій від 12.07.2018 року № 56223709, та зобов’язано державного виконавця вчинити дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств». В зв’язку з чим, 06.12.2018 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 56223709 винесено постанову про скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2018 року, а в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 до складу якого включено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 809-47 від 20.10.2017 року, видану Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС (вимоги якої позивачем виконані в повному обсязі). Крім того, позивач вказує на те, що 10.01.2018 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 державним виконавцем прийнято постанову про накладення арешту на кошти ДП «ВК «Краснолиманська» відкриті в АТ «КІБ» р/р 26004101020774. Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем постановами про накладення арешту на кошти від 06.12.2018 року та від 10.01.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438, а також з постановою від 06.12.2018 року в рамках виконавчого провадження № 56223709 про перевірку виконавчого провадження. Позивач вважає вищезазначені постанови незаконними та винесеними з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки позивачем фактично виконано в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені обставини та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позову заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 06.12.2018 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська”, що містяться на рахунках АТ КБ “Приватбанк”, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 10.01.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська” в АТ “КІБ”, МФО 322540, р/р 26004101020774 та постанова заступника директора Департаменту начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 06.12.2018 року в рамках виконавчого провадження № 56223709 про перевірку виконавчого провадження прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладені у відзиві обставини та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 29 січня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року відкладено розгляд справи на 01 лютого 2019 року, в зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» зареєстровано в якості юридичної особи 23 листопада 2001 року за № 12711200000000025, включено до ЄДРПОУ за № 31599557 (т. 2, а.с. 30-33).

З матеріалів справи встановлено, що 20.10.2017 року Запорізьким відділенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47, якою зобов’язано ДП «ВК «Краснолиманська» сплатити заборгованість в сумі 27095725,14 грн. (т. 2, а.с. 24).

16.03.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено заяву про відкриття виконавчого провадження № 2814/9/28-10-47-16 (т. 2, а.с.18-19).

Зазначена заява надійшла до Міністерства юстиції України 22.03.2018 року та зареєстрована за № 9118-33-18.

19.03.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено лист № 2856/9/28-10-47-16 від 19.03.2018 року «Про надання інформації», відповідно до якого направлено оригінал вимоги № Ю/809-17-У від 20.10.2017 року (а.с. 22-23)

19.04.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56223709, яке відкрито на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю – 809-47 від 20.10.2017 року, виданої Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС (т. 2, а.с. 26-27).

Зазначена постанова направлена на адресу Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» та Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС (т. 2, а.с. 27).

З матеріалів виконавчого провадження № 56223709 встановлено, що державним виконавцем в рамках зазначеного виконавчого провадження направлено запит № 38909449 від 19.04.2018 року до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями.

Державною фіскальною службою України надано відповідь № НОМЕР_1 від 20.04.2018 року про наявні відкрити рахунки ДП «ВК «Краснолиманська» в банківських установах (т. 2, а.с. 28-29).

10.05.2018 року державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника в рамках ВП № 56223709 (т. 2, а.с. 34)

Зазначена постанова направлена на адресу позивача та Запорізьского управління Офісу великих платників податків ДФС та банківських установ для відома (т. 2, а.с. 35).

25.05.2018 року позивачем до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ направлено довідку про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року на користь Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС в сумі 27095725,14 грн. (т. 2, а.с. 47).

15.06.2018 року на адресу позивача направлено вимога державного виконавця в рамках ВП № 56223709, відповідно до якого державний виконавець зобов’язував позивача протягом трьох днів з дня отримання вимоги надати платіжні доручення зазначені в довідці від 25.05.2018 року б/н, стягувача у виконавчому провадженні протягом трьох днів з дня отримання вимоги повідомити розмір заборгованості по вимозі № Ю-809-47 від 20.10.2017 року із зазначенням дат сплати коштів (т. 2, а.с. 48).

Листом № 7379/9/28-10-47-10 від 23.06.2018 року «Про надання інформації» Офіс великих платників податків ДФС повідомило державного виконавця про розмір заборгованості по вимозі № Ю-809-47 від 20.10.2017 року (т. 2, а.с. 49-50).

Листом № 01/11-114/5 від 20.06.2018 року ДП «ВК «Краснолиманська» направлено на адресу відповідача копії платіжних доручень про сплату боргу, відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року (т. 2, а.с. 51-114).

26.06.2018 року державним виконавцем направлено вимогу державного виконавця уточнююча, відповідно до якої зобов’язано Запорізьке управління ОВПП ДФС повідомити за який період сформувалась вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року, за який період боржником здійснено погашення заборгованості із сплати недоїмки, штрафу, пені в сумі 27095725,14 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року, розмір заборгованості із сплати недоїмки, штрафу, пені згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року станом на дату відкриття виконавчого провадження № 56223709, тобто на 19.04.2018 року, розмір заборгованості із сплати недоїмки, штрафу, пені згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ю-809-47 від 20.10.2017 року станом на 26.06.2018 року (т. 2, а.с. 116).

З матеріалів справи виконавчого провадження вбачається, що на адресу відповідача ДП «ВК «Краснолиманська» направлено лист з додатками № 01/11-127/4 від 10.07.2018 року, яким повідомлено, що відповідно до Законів України «Про Фонд державного майна України», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», враховуючи розпорядження КМУ від 10.05.2018 року № 358-р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягає приватизації у 2018 році» Фонд державного майна України наказом № 762 від 08.6.2018 року прийнято рішення про приватизацію Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська». Згідно ст. 34 ч. 1 п. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягає приватизації. В зв’язку з чим, позивач просив зупинити вчинення виконавчих дій (т. 2, а.с. 117-123).

12.07.2018 року державним виконавцем прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 56223709, відповідно до якої зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року, видану Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС на строк до трьох років з моменту завершення приватизації (т. 2, а.с. 124).

Зазначена постанова направлена на адресу боржника та стягувачу (т. 2, а.с. 125).

Судом встановлено, що Офіс великих платників податків ДФС не погодившись з прийнятою постановою про зупинення вчинення виконавчих дій звернувся зі скаргою № 12072/9/28-10-47-05 на дії державного виконавця до Прокуратури м. Києва, яка у подальшому була направлена до Міністерства юстиції України для розгляду (т. 2, а.с. 140, 141).

06 грудня 2018 року заступником директора Департаменту – начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 при здійсненні контролю за рішеннями, діями державних виконавців під час виконання рішень, керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», розподілом XII Інструкції з примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 здійснено перевірку законності дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства України при здійсненні виконавчих дій по виконавчому провадженні № 56223709 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю -809-47 від 20.10.2017 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків державної фіскальної служби проведено перевірку.

Заступником директора Департаменту – начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постановою про перевірку виконавчого провадження від 06.12.2018 року в рамках ВП № 56223709, якою скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2018 року ВП № 56223709, зобов’язано державного виконавця вчинити дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» (т. 2, а.с. 142-143).

Зазначена постанова направлена на адресу боржника та сгягувача у рамках виконавчого провадження ВП № 56223709 (т. 2, а.с. 144).

06.12.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про скасування процесуального документу, відповідно до якої скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2018 року, що видав ОСОБА_1 про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року (т. 2, ас. 145).

06.12.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об’єднані виконавчі провадження № 56223709 та № 57852475 у зведене виконавче провадження № 57871438 (т. 2, а.с. 147).

06.12.2018 року державним виконавцем в рамках ВП № 56223709 винесено вимогу державного виконавця, відповідно до якої зобов’язано АТ «ОТП БАНК», АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_3», АБ «Укргазбанк», Філію – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Промінвестбанк», Маріупольська Філія ПАТ КБ «Приватбанк», Донецьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк» надати інформацію про рух коштів та операції на відкритих рахунках ДП «ВК «Краснолиманська» за період з 10.05.2018 року по 07.12.2018 року, черговість накладення арештів на рахунки із зазначенням номеру виконавчого провадження на підставі якого накладено арешт, залишки коштів на рахунка, наявність нових рахунків, які відкриті боржником (т. 2, а.с. 148-149).

06.12.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438, відповідно до якого накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: Маріупольська філія ПАТ КБ «Приватбанк» р/р № 26003054007930, 26000054006901, Донецьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк» р/р 26052051813777, 26058059990146 (т. 2, а.с. 150).

Зазначена постанова направлена на адресу боржника та стягувача в рамках ЗВП №57871438 (т. 2, а.с. 151).

10.01.2018 року державним виконавцем винесено Постанову про арешт коштів боржника в рамках Зведеного виконавчого провадження № 57871438, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ «КІБ» р/р 26004101020774 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику (а.с. 171).

Зазначена постанова направлена на адресу боржника та стягувача в рамках ЗВП №57871438 (т. 2, а.с. 172).

Позивач не погодившись з прийнятими відповідачем постанова про накладення арешту від 06.12.2018 року та від 10.01.2019 року, винесених в рамках ЗВП № 57871438, а також з постановою про проведення перевірки виконавчого провадження від 06.12.2018 року, винесену в рамках ВП № 56223709, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404 (далі по тексту - Закон №1404).

В силу частини першої статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» вбачається, що судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих(вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Статтею 1 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Приписами частини 1 статті 28 Закону № 1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України № 1404 виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно із частинами 1-4, 10 статті 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом пяти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Судом встановлено, згідно із статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення державної політики у вугільній галузі» від 18.12.2018 року № 2658-VIII внесено зміни до вищезазначеного закону та визначений строк до 01.01.2022 року.

Відповідно п.п. 12 п. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Статтею 1 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» визначено, що вугледобувне підприємство - це гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Судом встановлено, що Державне підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» відноситься до державного вугледобувного підприємства.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Мораторій не застосовується щодо рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, а також щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу.

Відповідно до статті 13 цього закону встановлені заходи щодо запобігання банкрутству вугледобувних підприємств які зазначають, що на строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюється мораторії на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Разом з тим, дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом (ч. 2 статті 16 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств»).

Статтею 6 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» передбачено, що орган, уповноважений управляти державним майном, формує перелік об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України Переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації.

Додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 - 2017 роках» від 12 травня 2015 року № 271 (зі змінами та доповненнями) затверджено Перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016 - 2017 роках.

До Переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016 - 2017 роках включено 100% акцій ДП «ВК «Кранолиманська».

Крім того, розпорядженням КМУ від 10.05.2018 року № 358 – р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» та згідно додатку до цього розпорядження до об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 року включено ДП «ВК «Краснолиманська».

Також, Фондом державного майна прийнятий наказ № 762 від 08.06.2018 року «Про прийняття рішення про приватизацію Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Так, з матеріалів справи встановлено, що 19.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56223709, яке відкрито на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року про стягнення боргу з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» в розмірі 27095725,14 грн., 6440285,25 грн. – недоїмка, 17818058,66 грн. – штраф, 1937381,23 грн. – пеня.

Судом встановлено, що на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2018 року, оскільки Фонд державного майна наказом № 762 від 08.06.2018 року прийняв рішення про приватизацію Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС не погодившись з прийнятою постановою про зупинення вчинення виконавчих дій звернувся зі скаргою на дії державного виконавця від 19.10.2018 року № 12072/9/28-10-47-05 до прокуратури м. Києва.

За результатами розгляду скарги, яка була надіслана до Міністерства юстиції України, заступником директора Департаменту – начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постанову про перевірку виконавчого провадження від 06.12.2018 року, відповідно до якої скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2018 року, та зобов’язано вчинити дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств».

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону № 1404 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Суд звертає увагу на положення статті 2 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», згідно якої, зокрема, мораторій не застосовується щодо рішень про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів.

Отже, оскільки виконавче провадження № 56223709 відкрито на підставі вимоги Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № Ю-809-47 від 20.10.2017 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 27095725,14 грн., а відповідно вимоги Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» не застосовуються на рішення про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правомірно винесено постанову про перевірку виконавчого провадження № 56223709 від 06.12.2018 року, якою скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2018 року.

Щодо вимоги позивача визнання протиправними та скасування постанови в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 від 06.12.2018 року та 10.01.2019 року, відповідно до якого накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: Маріупольська філія ПАТ КБ «Приватбанк» р/р № 26003054007930, 26000054006901, Донецьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк» р/р 26052051813777, 26058059990146 та на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ «КІБ» р/р 26004101020774 відповідно, оскільки зазначені рахунки призначені для виплати заробітної плати, податків, зборів та обов’язкових платежів, суд зазначає наступне.

Розділом VII (ст.ст. 48-62) Закону України “Про виконавче провадження” визначений порядок звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 48 вказаного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 2 ст. 48 вказаного Закону визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 48 вказаного Закону на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Позивач не надав суду докази того, що розрахункові рахунки р/р № 26003054007930, 26000054006901, відкриті у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», № 26003054007930, 26000054006901, відкриті у Донецькій РУ ПАТ КБ «Приватбанк» р/р 26052051813777, 26058059990146 та р/р 26004101020774, відкритий в АТ «КІБ», відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання, на кошти яких забороняється звернення стягнення та накладення арешту, про які йдеться в ч. 2 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”.

Крім того, суд зобов’язував позивача надати інформацію, що вищезазначені рахунки призначені саме для виплати заробітної плати, однак позивачем не надано суду відповідної інформації.

Суд не приймає посилання позивача на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 року по справі № 0540/5879/18-а, якою встановлено, що розрахунковий рахунок № 26004051827012, відкритий позивачем у ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 335429, на який також накладено арешт, має особливий режим використання - призначений для виплати заробітної плати, сплати податків і зборів до бюджетів (лист Покровського відділення ПАТ КБ “Приватбанк” від 25 червня 2018 року до відповідача), оскільки з наявної копії листа Покровського відділення ПАТ КБ “Приватбанк” від 25 червня 2018 року не вбачається, що саме рахунок № 26004051827012 має особливий режим використання - призначений для виплати заробітної плати, сплати податків і зборів до бюджетів.

Також, суд звертає увагу на те, що під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем були направлені відповідні запити до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями, за результатами розгляду яких Державною фіскальною службою України надано інформацію про відкриті рахунки у банківських установах Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» з яких не вбачається, що рахунки на які відповідачем накладено арешт призначені саме для виплати заробітної плати, податків, зборів та обов’язкових платежів.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяви вказує на протиправність дій державного виконавця, який не прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки позивачем у повному обсязі виконана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-809-47 від 20.10.2017 року, про що відповідач був повідомлений, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив відповідача про сплату боргу, відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю – 809-47 від 20.10.2017 року.

Судом встановлено, що відповідачем не прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв’язку з фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, натомість останнім 12.07.2018 року на виконання вимог Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» та п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 56223709.

З цього приводу, суд вказує на те, що позивач погодився з вище прийнятою постановою на момент її винесення та не вважав за необхідне оскаржити її в судовому або адміністративному порядку, однак при розгляді даної справи зазначав, що позивач зобов’язаний був закінчити виконавче провадження, у зв’язку з фактичним виконання рішення на підставі якого відкрито виконавче провадження № 56223709.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що відповідачем правомірно винесена постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 06.12.2018 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська”, що містяться на рахунках АТ КБ “Приватбанк” та постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 10.01.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська” в АТ “КІБ”, МФО 322540, р/р 26004101020774, визнання протиправною та скасування постанови заступника директора Департаменту начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 06.12.2018 року в рамках виконавчого провадження № 56223709 про перевірку виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” до Відділу примусового виконання рішень Демартаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 06.12.2018 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська”, що містяться на рахунках АТ КБ “Приватбанк”, визнання протиправним та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 10.01.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська” в АТ “КІБ”, МФО 322540, р/р 26004101020774, визнання протиправною та скасування постанови заступника директора Департаменту начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 06.12.2018 року в рамках виконавчого провадження № 56223709 про перевірку виконавчого провадження.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки суд прийшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” до Відділу примусового виконання рішень Демартаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 06.12.2018 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська”, що містяться на рахунках АТ КБ “Приватбанк”, визнання протиправним та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 10.01.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 57871438 про накладення арешту на кошти ДП “ВК “Краснолиманська” в АТ “КІБ”, МФО 322540, р/р 26004101020774, визнання протиправною та скасування постанови заступника директора Департаменту начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 06.12.2018 року в рамках виконавчого провадження № 56223709 про перевірку виконавчого провадження – відмовити.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, проголошено у судовому засіданні 01 лютого 2019 року без участі сторін.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.