Рішення № 79548519, 21.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 р. Справа№200/11924/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації до Санаторно – оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Санаторно – оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії. В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники Санаторно – оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» Донецької обласної державної адміністрації з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_20 30.03.2000 року, мали право на одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, однак зазначену допомогу відповідачем виплачено не у повному обсязі, а лише в розмірі 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на одну особу, а саме по 42 грн. 50 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року розгляд справи вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення, при цьому вказав, що всі виплати випускникам проведено у відповідності до законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду встановлено, що у 2018 році навчання у Санаторно – оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» Донецької обласної державної адміністрації закінчили 18 випускників з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_18, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_19 та вступили до інших навчальних закладів: 5 дітей до вищих навчальних закладів та 13 дітей до професійних училищ.

При випуску з школи-інтернату ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_18, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_20 30.03.2000 року у 2018 році отримали грошову допомогу у розмірі 42,50 грн. кожен, що також не заперечується відповідачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, визначено Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV (далі Закон № 2342-IV).

Згідно з визначеннями, наведеними в ст. 1 Закону № 2342-IV:

- дитина-сирота – дитина, в якої померли чи загинули батьки;

- діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

- статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

- встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2342-IV заходи соціальної допомоги дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 Закону № 2342-IV ).

Як встановлено в ч. ч. 1-3 ст. Закону № 2342-IV Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV, випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Крім того, як встановлено ст. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

У ході судового розгляду було встановлено, що відповідач керувався нормою Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року, відповідно до якої встановлено, що дітям – сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно – технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно – технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м’яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл – інтернатів.

Проте, відповідачем не враховано, що ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у ході розгляду обставини та зважаючи на правові норми, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що Санаторно – оздоровчий центр соціальної реабілітації «Смарагдове місто» Донецької обласної державної адміністрації протиправно не виплатив допомогу, випускникам вказаного навчального закладу у 2018 році, як дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, у відповідності до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV, чим порушив їх права, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника прокурора Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 20, код ЄДРПОУ 24318534) до Санаторно – оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 84432, Донецька область, Лиманський район, с. Соснове, код ЄДРПОУ 23354172) про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Санаторно – оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» Донецької обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 84432, Донецька область, Лиманський район, с. Соснове, код ЄДРПОУ 23354172) щодо не нарахування 18 вихованцям – випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та зобов’язати Санаторно – оздоровчий центр соціальної реабілітації «Смарагдове місто» нарахувати випускникам навчального закладу, одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», та виплатити з урахуванням проведених нарахувань кошти в сумі 11160 грн. 00 коп. кожному.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 21 січня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлений 30 січня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.