YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Дніпропетровська область

/

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Ухвала суду № 79548461, 31.01.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення

31.01.2019

Номер справи

201/4301/18

Номер документу

79548461

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Справа № 201/4301/18

Провадження № 2/201/488/2019

УХВАЛА

31 січня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом лікаря-терапевта обласної МСЕК №5 ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Представником відповідача до суду було надано клопотання про призначення у справі судово-медичної експертизи, проведення якої доручити експертам Комунального закладу «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, на вирішення якої поставити такі питання:

1)Чи є в наявності порушення норм і положень нормативно-правових документів регламентуючих діяльність МСЕ під час огляду облМСЕК 5 хворих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4?

2)Чи є порушення норм і положень законодавчих актів, положень під час огляду облМСЕК № 5 хворих, перелік яких містить звіт щодо перевірки роботи МСЕ робочою групою ДОР?

3)В чому полягають порушення норм і положень, яке регламентують діяльність комісії МСЕ під час огляду хворих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4?

4)Чи правомірно рішення обласної МСЕК № 5 від 28 січня 2016 року щодо встановлення ОСОБА_2 45% втрати професійної працездатності, коли при обстеженні в УкрДержНДІ МСПІ з 11 листопада 2015 року по 25 листопада 2015 року інститутом було запропоновано встановлення лише 25% втрати професійної працездатності?

5)Чи можуть бути виправлення в акті огляду МСЕК № 138 від 28 січня 2016 року. зроблені в п. 31.1 та затверджені мокрою печаткою?

6)Чи порушені строки переогляду ОСОБА_2, який надав направлення на МСЕК 05 липня 2017 року, а остаточне рішення прийнято обласною МСЕК № 5 тільки через 7 місяців – 22 лютого 2018 року, після надходження направлення на МСЕК?

7)Чи правомірно рішення обласної МСЕК № 5 від 01 вересня 2016 року, яка оглядала достроково ОСОБА_3, інваліда третьої групи від трудового каліцтва, без представника фонду соціального страхування?

8)Чи правомірно рішення обласної МСЕК № 5 від 01 вересня 2016 року, яка не розглядала питання щодо встановлення відсотків втрати працездатності по представленому направленню ЛКК ЛПЗ від 04 серпня 2016 року, в якому указаний діагноз трудового каліцтва від 28 квітня 2003 року?

9)Чи може бути одночасно дійсним два рішення щодо третьої групи інвалідності у ОСОБА_3 з зазначенням різних причин інвалідизації громадянина, а саме: «трудового каліцтва» зі строком до 01 серпня 2017 року та «поранення, контузія, захворювання, пов’язане з участю у бойових діях та перебуванні та території іншої держави з ураженням органів опори та пересування» зі строком до 01 вересня 2018 року?

10)Чи має право облМСЕК № 5 самостійно змінювати причину інвалідності у ОСОБА_3 при достроковому переогляді?

11)Чи правомірно видання членами комісії облМСЕК № 5 особі з інвалідністю двох програм реабілітації з різними заходами реабілітації та різними причинами інвалідності?

12)Чи є правомірним при первинному огляді учасника АТО ОСОБА_4 обласною МСЕК № 5 від 07 грудня 2017 року за направленням ЛКК ЛПЗ від 20 жовтня 2017 року, де зазначено: з метою огляду – «встановлення групи інвалідності» не прийняття експертного рішення?

13)Чи відповідає оформлення акта огляду МСЕК № 1591 від 07 грудня 2017 року обласною МСЕК № 5 «Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о», затвердженої наказом МОЗ України № 577 від 30 липня 2012 року?

14)Чи повинні члени МСЕК ставити підписи в кінці акту огляду МСЕК та затверджувати печаткою обласної МСЕК № 5, якщо експертне рішення не прийнято і в п. 30.4 акту відсутній запис?

15)Чи є законним експертне рішення від 19 лютого 2018 року, з урахуванням того, що акт огляду облМСЕК № 5 підписаний тільки двома членами комісії замість п’ятьох, а саме в.о. голови обласної МСЕК № 5 ОСОБА_1Д та лікарем-невропатологом обласної МСЕК №5 ОСОБА_5

16)Чи є таке експертне рішення від 19 лютого 2018 року дійсним?

Позивач зі своїм представником подали до суду заяву про розгляд клопотання про призначення експертизи без їх участі, проти його задоволення заперечували.

Представники відповідача подали до суду заяву про розгляд клопотання про призначення експертизи без їх участі, наполягали на його задоволенні.

Згідно із ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Частиною 1 ст. 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Ознайомившись із клопотанням представника відповідача про призначення експертизи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку питання, які пропонує з’ясувати представник відповідача шляхом проведення судово-медичної експертизи, вирішені бути не можуть, оскільки завданням такої експертизи є: встановлення причини смерті та часу, наявності тілесних ушкоджень, їх локалізації, механізму їх виникнення та ступеню тяжкості, давності утворення, ступеню сп’яніння і таке інше.

Так, згідно із п. 1.4 Інструкції про проведення судової-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року № 6 до компетенції судово-медичної експертизи належить експертиза трупів у випадках насильницької смерті, експертиза трупів при підозрі застосування насилля або

з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи, експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб, експертиза речових доказів, експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.

Натомість питання, які просить з’ясувати представник відповідача, є суттєвими для даної справи, однак їх вирішення потребує спеціальних знань в галузі медико-соціальної експертизи, оскільки застосування дисциплінарних стягнень до позивача з боку відповідача та подальше її звільнення, пов’язано саме з професійною діяльністю позивача, яка працювала лікарем-терапевтом обласної МСЕК № 5 КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР. Фактично йдеться про порушення позивачкою, як лікарем-експертом, законодавства, що регулює медико-соціальну експертну діяльність, тобто в даному випадку необхідно надати оцінку діяльності позивачки на посаді експерта.

За таких обставин, її діяльність на цій посаді, зокрема в частині, що стосується обставин вчинення дій, за які її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та в подальшому звільнено з посади, потребує дослідження в експертній установі, що проводить відповідні експертизи, більш високого рівня, ніж відповідач по справі. Такою установою є Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України», куди й має бути призначена відповідна експертиза.

Так, відповідно до п.13 постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 3 грудня 2009 року «Питання медико-соціальної експертизи», Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ:

-здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

-проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх;

При цьому, до проведення цієї експертизи задля додержання об’єктивності та всебічності, мають бути залучені відповідні фахівці МОЗ України, як спеціалісти.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов’язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Згідно із п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадках призначення експертизи.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи необхідний значний проміжок часу на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись відповідними приписами ст. 103, 252 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Призначити у цивільній справі за позовомОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди проведення судової медико-соціальної експертизи із залученням спеціалістів Міністерства охорони здоров’я України галузевого напрямку, зокрема: з питань експертної діяльності, кадрової роботи та інших на розсуд керівництва Міністерства охорони здоров’я України, яке, в свою чергу, зобов’язати провести комісійну перевірку обґрунтованості притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та у подальшому її звільнення.

На вирішення експертизи та перевірки Міністерства охорони здоров’я України поставити такі питання:

1)Чи є в наявності порушення норм і положень нормативно-правових документів регламентуючих діяльність МСЕ під час огляду облМСЕК №5 хворих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4?