Рішення № 79548425, 21.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 р. Справа№200/12254/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії. Просив визнати неправомірним та скасувати рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2538 від 07.08.2018 року про не зарахування стажу; зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача в Макіївському виробничому об’єднані по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардейська» з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в якості підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті; зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача № 2538 від 07.08.2018 року про призначення пенсії із врахуванням до пільгового стажу періоди роботи позивача в Макіївському виробничому об’єднанні по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардейська» з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в якості підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті; зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області при повторному розгляді заяви позивача № 2538 від 07.08.2018 року при розрахунку пенсії врахувати заробітну плату позивача за період роботи з 18.04.1994 року по 01.03.1997 року в Макіївському виробничому об’єднанні по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардійська» та з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля»; визнати неправомірними дії (бездіяльність) Добропільсокго об’єднаного управління ПФУ Донецької області щодо невиплати заборгованості по нарахованій пенсії за період з 25.06.2018 року по 30.09.2018 року; зобов’язати відповідача виплатити позивачу нараховану та невиплачену пенсію (заборгованість) за період з 25.06.2018 року по 30.09.2018 року з урахуванням перерахованої пенсії на підставі врахованих до пільгового стажу періодах роботи позивача в Макіївському виробничому об’єднанні по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардейська» з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в якості підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він э внутрішньо переміщеною особою та з 25.06.2018 року отримувачем пенсії по інвалідності ІІІ групи (трудове каліцтво), яку було призначено на підставі заяви позивача від 31.07.2018 року № 2538 згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

На підставі рішення УПФУ від 07.08.2018 року № 2538 при призначенні та нарахуванні пенсії ОСОБА_1 не зараховано до пільгового стажу роботи позивача період роботи в Макіївському виробничому об’єднані по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардійська» з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року в якості гірничого майстра підземного, на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року в якості гірничого майстра підземного, в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в якості підземного гірничого робітника, оскільки заявником не надані довідки підтверджуючі пільговий характер роботи.

Як зазначає позивач, а відповідач не спростовує, Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовився приймати будь-які документи з непідконтрольної території з посиланням на те, що дані документи не мають юридичної сили та не створюють правових наслідків, адже роботодавець юридично не перереєстрований на підконтрольній уряду країні території та юридично і фактично знаходиться у м. Макїівка Донецької області де власно і архівні документи по цим юридичним особам, тобто на тимчасово непідконтрольній території.

30 листопада 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 21 січня 2019 року за клопотання позивача залишено без розгляду позовні вимоги позивача в частині про визнання неправомірними дії (бездіяльність) Добропільського об’єднаного управління ПФУ Донецької області щодо невиплати заборгованості по нарахованій пенсії за період з 25.06.2018 року по 30.09.2018 року та зобов’язання відповідача виплатити позивачу нараховану та невиплачену пенсію (заборгованість) за період з 25.06.2018 року по 30.09.2018 року з урахуванням перерахованої пенсії на підставі врахованих до пільгового стажу періодах роботи позивача в Макіївському виробничому об’єднані по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногрвардейська» з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в якості підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав відзив на позовну заяву в якому, крім іншого зазначив, що позивачу не зараховано до пільгового стажу спірні періоди, оскільки він не надав довідки, які підтверджують пільговий характер роботи. Просив відмовити у задоволені позову

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до поданої заяви від 31.07.2018 року до Добропільського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, як внутрішньо переміщеної особи, була призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи (трудове каліцтво) відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3535,72 грн.

Відповідачем при обрахуванні спеціального стажу не було взято до уваги період роботи ОСОБА_1 в Макіївському виробничому об’єднані по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардейська» з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в якості підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті.

Як вбачається з трудової книжки позивача БТ-І 7566153 позивач працював по посадах у вугільній промисловості, а саме: з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року Макіївському виробничому об’єднані по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардейська» в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті; з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті; з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька в якості підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.

Трудова книжка, відповідно до положення ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Рішенням № 2538 від 07.08.2018 року Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області було відмовлено позивачу в зарахуванні спірних періодів пільгового стажу ОСОБА_1.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII.

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно п «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі – Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно ст. 13 п. «а» Закону № 1788-XII.

Суд зазначає, що стаж роботи позивача на різних посадах/роботах, які пов’язані із виконанням підземних робіт підтверджений належними записами в трудовій книжці.

Позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 п. «а» Закону № 1788-XII.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п. 77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благо отримувачів вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст. 13 Закону № 1788-XII, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України», п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

З дослідженої трудової книжки ОСОБА_1, копія якої знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що в ній мають місце записи, в яких присутні всі відомості що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.

Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності дій під час розгляду питання про нарахування пенсії та не врахування спірних періодів пільгового стажу позивача.

Оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог яке полягає у визнанні протиправними дії відповідача, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Банкова, 41/5, РНОКПП НОМЕР_1) до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) № 2538 від 07.08.2018 року про не зарахування стажу.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Банкова, 41/5, РНОКПП НОМЕР_1) № 2538 від 07.08.2018 року про призначення пенсії із врахуванням до пільгового стажу періоди роботи позивача в Макіївському виробничому об’єднанні по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардейська» з 18.04.1994 року по 20.06.1995 року та з 10.07.1995 року по 01.03.1997 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля» з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, в ОП шахта ім. О.Ф. Засядька з 01.03.2000 року по 31.05.2002 року в якості підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Банкова, 41/5, РНОКПП НОМЕР_1) № 2538 від 07.08.2018 року при розрахунку пенсії врахувати заробітну плату позивача за період роботи з 18.04.1994 року по 01.03.1997 року в Макіївському виробничому об’єднанні по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Красногвардійська» та з 04.03.1997 року по 17.02.2000 року на шахті «Бутівська» в/о «Макіїввугілля»

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Банкова, 41/5, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.