Рішення № 79548110, 30.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 р. Справа№200/12483/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Голуб В.А., розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач у передбаченому Земельним кодексом України (далі - ЗК України) порядку звернувся до відповідача із клопотанням від 30.07.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Втім, за наслідком розгляду зазначеного клопотання, позивач отримав лист із викладенням в ньому рішенням про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки вже наданий наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі. Позивач вважає вказану відмову протиправною, а тому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області; зобов’язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 30.07.2018 року із урахуванням висновків суду.

В отриманому судом відзиві на позов відповідачем вказано, що ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Донецькій області відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 30.07.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Вказане рішення про відмову у наданні дозволу є вмотивованим та обґрунтованим. За змістом відзиву, приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Так, позивачу відмовлено у наданні дозволу через невідповідність місця розташування об'єкта, дозвіл на розроблення проекту землеустрою якого вимагається позивачем, вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зокрема, відмова містить посилання на постанову КМУ від 07.06.2017 року № 413, якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Вказаним нормативно-правовим документом визначено, що органи Держгеокадастру можуть надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до переліку земельних ділянок, який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах органів Держгеокадастру. Так, відповідачем прийнято наказ від 20.06.2018 року № 94 “Про затвердження переліку земельних ділянок, які пропонується передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність”. Враховуючи відсутність бажаної позивачем до відведення земельної ділянки у такому переліку, надати запитуваний позивачем дозвіл не вбачається можливим. До цього ж, відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій надається право на першочергове відведення земельних ділянок. Вказаною вище Стратегією визначено, що дозволи на розроблення документації із землеустрою та передання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність має здійснюватись насамперед на користь учасників антитерористичної операції (АТО). На підставі наведеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні заявленого позивачем позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/12483/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/12483/18-а за правилами загального позовного провадження на 12 годину 30 хвилин 11.12.2018 року.

Проведення підготовчого засідання відкладено з 11.12.2018 року на 19.12.2018 року о 10:30 год. за клопотанням представника відповідача, а також з 19.12.2018 року на 08.01.2019 року об 11:00.

Ухвалою суду від 08.01.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд по суті на 15 годину 00 хвилин 30.01.2019 року.

Ухвалою суду від 30.01.2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, - відмовлено.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився.

Представник позивача надав до суду клопотання про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Так, згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що відображуються копією паспорту позивача серії ВК 807725 (а.с.5).

Суд зазначає, що наказами ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 12.07.2018 року № 1884-СГ, № 1883-СГ, № 1882-СГ, № 1881-СГ, № 1880-СГ, № 1879-СГ, № 1878-СГ, № 1877-СГ, № 1876-СГ, № 1875-СГ, № 1874-СГ, № 1873-СГ, № 1872-СГ, № 1871-СГ, № 1870-СГ, № 1869-СГ, № 1868-СГ, № 1867-СГ задоволено клопотання осіб та надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області третім особам (а.с.33-66).

03.08.2018 року з метою задоволення особистих потреб шляхом ведення особистого селянського господарства позивач року засобами поштового зв’язку звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням від 30.07.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 2,0 га із складу земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області (а.с.6-7).

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 03.09.2018 року № К-3734/0-2109/0/37-18 позивача повідомлено, що на витребувану ним земельну ділянку ОСОБА_2 управлінням у серпні 2018 року вже наданий наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою особі, яка звернулася до ОСОБА_2 управління з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у встановленому законом порядку. У зв’язку з чим, надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою неможливо. Також позивачу було запропоновано обрати іншу вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, після чого звернутись до відповідача з відповідним клопотанням (а.с.8).

Отримавши вказаний лист позивач звернувся до суду із даним позовом в межах строку, визначеного ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).

Згідно з приписами ч. 4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як визначено пунктом “а” частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про особисте селянське господарство” від 15 травня 2003 року № 742-IV особисте селянське господарство є господарською діяльністю, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Згідно з частинами 1-4 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом “б” частини 1 статті 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Приписами частини 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 вказаної статті ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що при зверненні особи, зацікавленої в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, до вповноваженого цим кодексом органом із відповідним клопотанням, таке клопотання має бути розглянуто уповноваженим органом у місячний строк, а за наслідком його розгляду має бути надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Виключний перелік підстав для відмови також встановлено вказаною нормою.

Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.

В свою чергу, такі дії (у разі їх вчинення) не є законним способом поведінки органу, є проміжними відповідями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у ч. 7 ст. 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Так, у ст. 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333).

Нормами п. 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в області, а відтак такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Донецькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Тобто, в даному випадку мають місце незаконні дії відповідача і лист відповідача від 03.09.2018 року № К-3734/0-2109/0/37-18 у відповідь на клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності за змістом та формою не можуть вважатися "відмовою" у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Разом з тим, аналіз ст. ст. 116, 118 ЗК України вказує на те, що суб’єкт владних повноважень не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на одну і ту ж саму земельну ділянку. В даному випадку надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.

В даному випадку, як треті особи так і позивач мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Тому у відповідача не має підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак - і порушеного права позивача.

Крім того, суд зауважує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16).

Отже, суд вважає за необхідне, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.07.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області (зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, код згідно з ЄДРПОУ: 39767332) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.07.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Повний текст рішення складено 30 січня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.