Рішення № 79548037, 31.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. Справа№200/14193/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 підприємство «Селидіввугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська»

про: визнання протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4977 від 01.11.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року на ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля”, починаючи з 01.10.2018 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство «Селидіввугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» про визнання протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4977 від 01.11.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року на ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля”, починаючи з 01.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.10.2018 року вона звернулась до управління з заявою про перерахунок пенсії по збільшенню страхового стажу у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.10.2018 року, однак рішенням № 4977 від 01.11.2018 року їй було відмовлено в перерахунку пенсії, у зв’язку з відсутністю у останньої двох років страхового стажу, яке обумовлено не сплатою ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» до Пенсійного фонду України щомісячних платежів по єдиному внеску за період з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року. Позивач вважає таке рішення позивача протиправним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного пенсійного законодавства.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідачем через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач перебуває на обліку в Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецькій області. 29.10.2018 року позивач звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» по стажу та заробітку. Для перерахунку пенсії позивачем було надано заяву та довідку про роботу № 65 від 29.10.2018 року. ОСОБА_3 до наданих документів та індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку за період з 01.01.2000 року по 30.09.2018 року встановлено, що після призначення пенсії страховий стаж становить 02 місяці замість необхідних 2-х років. Відповідач вказує на те, що наявність такого страхового стажу обумовлено не сплатою до Пенсійного фонду України щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року підприємством ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська», що є порушенням вимог ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначає, що відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування покладено на страхувальника. Пенсійний фонд не повинен нести відповідальність за невиконання обов’язків страхувальником. В зв’язку з чим, відповідач вважає, що він діяв у спосіб та у межах передбачених пенсійним законодавством, та що управлінням не було порушено права позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив, відповідно до яких позивач підтримує обставини викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Третьою особою надано до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що на заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року проведені щомісячні нарахування підприємством єдиного соціального внеску по Пенсійному фонді, згідно довідки підприємства № 613 від 04.12.2018 року.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У наданих поясненнях просив суд розглядати справу за відсутності представників ДП «Селидіввугілля».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 22 січня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

ОСОБА_3 до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач, представник відповідача та третя особа у судове засідання не з’явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії ВК № 820180, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 9-12).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком.

01.10.2018 року відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» ОСОБА_1 отримала право на черговий перерахунок пенсії, в зв’язку з чим 29.10.2018 року вона звернулась до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії.

01.11.2018 року Селидовським управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 4977 про відмову в перерахунку пенсії, відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку за період з 01.01.2000 року по 30.09.2018 року встановлено, що після попереднього перерахунку пенсії страховий стаж становить 02 місяці замість необхідних 2-х років. Наявність такого стажу обумовлена несплатою до ПФУ щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року підприємством ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», що є порушенням вимог ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 17).

Не погодившись з прийнятим Селидовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області рішення про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту – ОСОБА_3 № 1788), Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058 – IV (далі по тексту – ОСОБА_3 № 1058), Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі по тексту – ОСОБА_3 № 2464), Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 01.10.2011 року № 3668-VI (далі по тексту – ОСОБА_3 № 3668).

ОСОБА_3 до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

ОСОБА_3 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

ОСОБА_3 п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об’єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

ОСОБА_3 до ч. 5 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

ОСОБА_3 до ч. 2 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Також, відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.

У разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.

Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії.

Згідно довідки ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 613 від 04.12.2018 року встановлено, що за період з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року на заробітну плату ОСОБА_1 проводились нарахування єдиного соціального внеску за 2016, 2017, 2018 роки (а.с. 8).

Судом встановлено, що відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля” подавались щомісячно звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за спірний період з 01.11.2016 року по 31.09.2018 року. Крім того, підприємство здійснювалось нарахування єдиного внеску на заробітну плату позивача та сплачувало єдині внески шляхом безготівкового перерахування коштів (а.с. 33-206).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сам факт не зарахування сум єдиного внеску, сплачених на заробітну плату позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, про що стверджує відповідач, за відсутності вини ОСОБА_1, не є підставою для відмови у зарахуванні їй страхового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки на заробітну плату позивача щомісячно нараховувалась сума єдиного соціального внеску, позивач не несе відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не правомірно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 листопада 2016 року по 30 вересня 2018 року, оскільки підприємство, де працював позивач, не сплачував єдиний внесок.

Таким чином, суд вважає, що спірне рішення № 4977 Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01 листопада 2018 року про відмову в перерахунку по стажу згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», прийнято без повного з’ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про перерахунок пенсії, в зв’язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_3 до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб’єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року.

Щодо вимог позивача зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року на ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля”, починаючи з 01.10.2018 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає наступне, частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов’язання Селидівське об’єднане управління Пенсійного Фонду України повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 підприємство «Селидіввугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» в частині визнання протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії, визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4977 від 01.11.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2018 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки підставою звернення позивача до суду стали неправомірні дії відповідача, суд вважає за доцільне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 підприємство «Селидіввугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» про визнання протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії та скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4977 від 01.11.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року на ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля”, починаючи з 01.10.2018 року – задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4977 від 01.11.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.11.2016 року по 30.09.2018 року.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) від 29.10.2018 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 85490, Донецька область, с. Курахівка, вул. Мічуріна, буд. 41) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3 до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.