Рішення № 79548009, 22.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 р. Справа№200/13011/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Управління) про визнання неправомірними дії та скасування рішення в.о. начальника управління від 12.10.2018 року № 3365, зобов’язання зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на Добропільському АТП з 23.10.1984 року по 12.08.1996 року на посаді водія автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів та на КП « Донвуглкторресурси» з 27.03.2004 року по 26.05.2005 року та з 31.05.2005 року по 19.08.2008 року на посаді водія великовантажного автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів, зобов’язання повторно розглянути заяву від 05.10.2018 року № 3365 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням в.о. начальника управління від 12.10.2018 року № 3365 йому було відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідно до зазначеного рішення відповідачем не були зараховані до пільгового стажу періоди роботи на Добропільському АТП з 23.10.1984 року по 12.08.1996 року на посаді водія автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів та на КП « Донвуглкторресурси» з 27.03.2004 року по 26.05.2005 року та з 31.05.2005 року по 19.08.2008 року на посаді водія великовантажного автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів.

Позивач вважає таке рішення УПФ протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без проведення судових засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17 грудня 2018 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначив, що період роботи в Добропільському АТП з 23.10.1984 року по 12.08.1996 року не зарахований до пільгового стажу у зв’язку з тим, що у трудовій книжці відсутній запис про прийняття позивача водієм автомобіля по перевезенню технологічної породи, а міститься лише запис про переведення позивача водієм третього розряду без конкретизації характеру та виду виконуваної роботи, окрім того відповідач звертає увагу на те, що в архівній довідках №13-06-05/447 та № 13.06.-05/445 від 15.08.2018 року відсутні відомості, щодо постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Також відповідач зазначив, що в спірний період роботи позивача, а саме з 27.03.2004 року по 26.05.2005 року та з 31.05.2005 року по 19.08.2008 року діяв Список №1, №2 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, відповідно до якого скасовано Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 162, яким передбачено право на пільгове забезпечення водіям автомобілів, зайнятих на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі.

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 09 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 22 січня 2019 року.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду не з’явились.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, громадянин України (паспорт серії ВС 112305).

05 жовтня 2018 року позивач звернувся до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

До вказаної заяви було додано: копію військового квитка НУ № 8191418, архівні довідки про підтвердження наявного трудового стажу № 13/06-5/442, 13/06-5/447, 13/06-5/445 від 15.08.2018 року, № 13/06-05/477 від 03.10.2018 року, видані архівним відділом виконавчого комітету Добропільської міської ради, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду.

12 жовтня 2018 року рішенням Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3365 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2.

Рішення про відмову у призначенні пенсії вмотивовано тим, що до пільгового стажу не враховані періоди роботи на Добропільському АТП з 23.10.1984 року по 12.08.1996 року на посаді водія автомобіля Крах зайнятого в перевезенні технологічних вантажів, в КП «Донвуглеторресурвси» з 27.03.2004 року по 26.05.2005 року та з 31.05.2005 року по 19.08.2008 року на посаді водія великовантажного автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів, оскільки позивачем не було надано заяву та необхідний пакет документів на розгляд комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Позивач оскаржує вищевказані дії та рішення відповідача, як такі, що прийняті (вчинені) з порушенням норм чинного законодавства та порушують його конституційні права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV)).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року № 213-VIII внесено зміни до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме стаття 13 викладена у наступній редакції.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Вищевказана норма закону кореспондується із статтею 114 Закону № 1058- IV (чинна редакція) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (частина 2 вказаної статті).

Відповідно до ст. 62 вищевказаного Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно п. 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У трудовій книжці позивача зазначено:

- 23.10.1984 року переведений водієм третього класу в автошколу №1;

- 12.08.1996 року звільнений за згодою сторін КП «Донвуглеторресурси»

- 27.03.2004 року прийнятий водієм 13 класу на автомобілі Краз 6510 по перевезенню технологічної породи;

- 26.05.2005 року звільнений за власним бажанням;

- 31.05.2005 року прийнятий водієм 3 класу на а/м Краз 6510 по перевезенню технологічної породи;

- 01.08.2007 року присвоєна класифікація водія першого класу;

- 19.08.2008 року звільнений за власний бажанням.

Вищевказані записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідною печаткою підприємства.

На підтвердження роботи на пільгових умовах у період з 23.10.1984 року по 12.08.1986 року на посаді водія автомобілю Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів на КП «Донвуглеторресурси» позивачем було надано Управлінню архівні довідки, видані Добропільською міською радою від 15.08.2018 року № 13/06-05/446, від 15.08.2018 року № 15/06-05/442 , відповідно до яких ОСОБА_1 працював в Добропільскому АТП № 11486 на посаді водія автомобіля Краз зайнятого в перевезені технологічних вантажів. У вказаних довідка також зазначено, що згідно наказу по Добропільскому АТП № 11486 «Про висновки атестації робочих місць за умовами праці» від 24.06.1994 року № 123 професія водій автомобіля зайнятий в перевезенні технологічних вантажів входить до переліку робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що пільговий стаж роботи позивача в період часу з 23.10.1984 року по 12.08.1986 року підтверджено записами у трудовій книжці, архівною довідкою від 15.08.2018 року № 13/06-05/442.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що в архівній довідках №13-06-05/447 та № 13.06.-05/445 від 15.08.2018 року відсутні відомості, щодо постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки обов’язок належного оформлення уточнюючих довідок не покладається на підприємство, яке її видає, а не на робітника.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, відповідно до ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов’язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Таким чином, відмова в призначенні пенсії через відсутність належно оформленої довідки уточнюючого характеру повністю суперечить нормам чинного законодавства України, в тому числі приписам статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 27.03.2004 року по 26.05.2005 року та з 31.05.2005 року по 19.08.2008 року на КП « Донвуглеторресурси» на посаді водія великовантажного автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів, оскільки в зазначений період діяв Список №1, №2, затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, суд зазначає наступне.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Таким чином, положення вказаного пункту передбачають, віднесення період роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до наданих позивачем довідок від 15.08.2018 року № 15/06-05/447 та від 15.08.2018 року № 13/06-05/445, які видані Добропільською міською радою, ОСОБА_1 працював в КП «Донвуглеторресурси» на посаді водія великовантажного автомобіля Краз зайнятого в перевезенні технологічних вантажів з 27 березня 2004 року по 26 травня 2005 року та з 31 травня 2005 року по 19 серпня 2008 року на посаді великовантажного автомобіля Краз зайнятого в перевезенні технологічних вантажів. У зазначених довідках повідомлено, що згідно наказу КП «Донвуглеторресурси» «Про висновки атестації робочих місць за умовами праці» від 23.12.2004 року № 71а, професія водій автомобіля зайнятий в перевезені технологічних вантажів входить до переліку робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено період роботи позивача на роботах за відповідною професією з відповідними умовами праці, що відповідають Списку №2, є записи у трудовій книжці та архівні довідки ,якими підтверджено проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Окрім того суд зазначає, що механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 року № 18-1 (далі - Порядок № 18-1).

Згідно положень пункту 6 Порядку № 18-1 основним завданням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу для призначення пенсії або відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

З аналізу змісту Порядку № 18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1993 року N 637.

В той же час Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

З наведеного вбачається, що обов'язок звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника позивач мав би тоді, коли у його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи, а тому суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що позивачем не було надано повного пакету документів для підтвердження стажу комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення УПФ від 12.10.2018 року № 3365 про відмову у призначенні пільгової пенсії прийнято не на підставі Конституцією та законів України, а отже підлягає скасуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку по задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції від 16.11.2018 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477) та скасувати рішення в.о. начальника Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.10.2018 року № 3365 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2018 року № 3365 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), періоди роботи на Добропільському АТП з 23.10.1984 року по 12.08.1996 року на посаді водія автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів та на КП « Донвуглкторресурси» з 27.03.2004 року по 26.05.2005 року та з 31.05.2005 року по 19.08.2008 року на посаді водія великовантажного автомобіля Краз, зайнятого в перевезенні технологічних вантажів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 22 січня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Грищенко Є.І.