Рішення № 79547913, 25.01.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року справа № 1140/3477/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький, 25009

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо невиплати індексації пенсії наростаючим підсумком, відповідно до п.1-1 п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженими постановою КМУ від 17.07.2003р. №1073, врахувавши при цьому базовий місяць для призначення індексації - серпень 2017 року, діючі коефіцієнти інфляції та встановлений прожитковий мінімум доходів громадян, які втратили працездатність;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області перевизначити ОСОБА_1 базовий місяць при обчислені індексу споживчих цін для інфляції пенсії з серпня 2017 року та на квітень 2005 року, відновити виплату індексації пенсії з наростаючим підсумком, відповідно до пп.1-1 п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженими постановою КМУ від 17.07.2003р. №1073, врахувавши при цьому базовий місяць для призначення індексації - квітень 2005, діючий коефіцієнти інфляції та встановлений прожитковий мінімум доходів громадян, які втратили працездатність, донарахувати та виплатити належну їй суму індексації пенсії з серпня 2017року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона вийшла на пенсію в березні 2005 року та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.01.2017 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зобов'язано провести перерахунок раніше призначеної пенсії, відповідно до довідки, виданої Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області . Так, на виконання судового рішення, відповідачем проведено перерахунок та встановлений новий базовий місяць для проведення індексації - серпень 2017року. Позивач зазначає, що відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, відбулося перевизначення місяця підвищення пенсії, а саме, місяцем підвищення пенсії став серпень 2017 року. Між тим, виконання відповідачем судового рішення про перерахунок неправильно призначеного розміру пенсії не є підвищенням у розумінні п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а місяць перерахунку пенсії згідно судового рішення не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії. Отже, дії відповідача під час перерахунку пенсії за рішенням суду з підстав неправильного нарахування внаслідок якого був змінений базовий місяць з місяця призначення на серпень 2017 року є неправомірним, оскільки суперечить нормам діючого законодавства.

У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.23), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що індексація пенсії, а саме застосування пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, відбулося перевизначення базового місяця, в результаті чого змінився коефіцієнт індексації. У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, не супроводжується зростанням грошових доходів населення грошові доходи індексуються на загальних підставах. У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць у якому мало місце таке підвищення. Відповідач зазначає, що оскільки розмір пенсії позивача після здійснення перерахунку за рішенням суду збільшився, у зв'язку з підвищенням розміру пенсії встановлено новий базовий місяць для проведення індексації - серпень 2017 року. В зв'язку з чим підстави для здійснення перерахунку та виплати позивачу сум індексації з березня 2005 року із збереженням базового місяця відсутні.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Державну службу" в розмірі 90 % суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.27).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.01.2017 р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови провести ОСОБА_1 з урахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, які зазначені в довідці №77/05 від 27.07.2017 року - незаконними. Зобов'язано Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити з 01 серпня 2017 року ОСОБА_1., перерахунок та виплату пенсії виходячи з 90% суми заробітної плати державного службовця з урахуванням сум виплаченої надбавки за вислугу років і матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально - побутових питань, премії, згідно довідки №77/05, яка видана 27.07.2017 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області, з урахуванням здійснених виплат (а.с.56-59). Дане рішення суду набрало законної сили.

На виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача та виплачено розраховану суму пенсії. При цьому, при розрахунку суму пенсії була виключена сума індексації, яка проводилась в попередні роки (а.с.15-16).

Позивач звернулась до відповідача з листом від 08.06.2018 року, в якому просила надати пояснення про підстави зняття індексації (а.с.33).

Листом від 22.06.2018 р. №326/Г- 08 відповідач повідомив позивача про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області забезпечено виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровоград від 31.01.2018 року по справі №405/5257/17. Розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 4323,04 грн., де: посадовий оклад - 1238,00 грн., надбавка за ранг - 110,00 грн., надбавка за вислугу років - 539,20 грн., надбавка за високі досягнення - 943,60 грн., премія - 1286,38 грн., інші виплати - 686,20 грн. Розрахунок пенсії з 01.08.2017 р. по т.ч.: загальний процент для розрахунку пенсії від заробітку - 90%. Розрахунок основного розміру пенсії : 4803,38 грн. х 90% = 4323,04 грн. (а.с.15-16).

Щодо виплати індексації, відповідач зазначив, що у зв'язку з прийняттям постанови КМУ "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 13.06.2012р. №526, що набрала чинності з 21.06.2012 р. змінюється порядок обробки фіксованої індексації.

Зокрема п. 5 даної постанови встановлено, що раніше зафіксована індексація внаслідок попередніх перерахунків не зберігається, якщо підвищення внаслідок нового перерахунку пенсії перевищує загальний розмір можливої поточної індексації та раніше зафіксованої індексації. Позивачу повідомлено, що оскільки розмір підвищення її пенсії, згідно вищевказаного рішення суду, більший за фіксовану суму індексації, то остання, згідно вимог законодавства, не зберігається (а.с.16).

Не погоджуючись з вказаними діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (ст.1 Закону №1282-XII).

Відповідно до ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003р. №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено (п.10-1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Пенсії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у додатку № 2 Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку у разі підвищення розмірів пенсії, а також при зростанні грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбувається таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться.

Виходячи зі змісту наведеної норми для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяцем здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу. Тобто, пунктом 5 зазначеного Порядку регулюються правовідносини у разі підвищення пенсії.

Так, збільшення пенсії у позивача пов'язане з неправильним її нарахуванням, тому посилання відповідача на правомірність зміни базового місяця на серпень 2017 року у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі судового рішення є необґрунтованим, оскільки такий перерахунок здійснювався не в розумінні перерахунку пенсії у зв'язку з вимогами законодавства про черговий такий перерахунок, а як встановлено судом, відповідачем при призначенні позивачу пенсії не всі складові заробітної плати були включені для її розрахунку, тому суд у своєму рішенні зобов'язав Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області включити до заробітку позивача для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, та здійснити в зв'язку з цим донарахування до розміру пенсії, який був встановлений позивачу під час призначення, тобто 90 % заробітної плати державного службовця, починаючи з 01 серпня 2017 року.

Виходячи з наведеного виконання відповідачем судового рішення про перерахунок неправильно призначеного розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії позивача у розумінні п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", а місяць перерахунку пенсії позивача згідно судових рішень не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №576/1724/17, від 04 вересня 2018 року по справі №750/9018/16-а.

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги позивача в частині відновлення виплати індексації, оскільки на момент виконання рішення суду дана доплата виплачувалась позивачці і її виплата була припинена у зв'язку з виконанням рішення суду про перерахунок пенсії, що не може вважатися підвищенням розміру пенсії в розумінні чинного законодавства.

Також, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині визначення місяця підвищення розміру пенсії для підвищення індексації квітень 2005 року оскільки матеріалами справи підтверджується, що таким місяцем є квітень 2005 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) аnd оthers v. the Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. the Italy № 36813/97).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини, з посиланням на закріплений в законодавстві України принцип in dubio pro tributario, зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (Brumarescu v. the Romania № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. the Moldova № 45701/99).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної категорії справ відповідачу належить довести правомірність своїх дій або бездіяльності.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірності своїх дій.

На думку суду, позивачем надано суду достатні документальні докази на підтвердження заявлених позовних вимог, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., які підлягають стягненню на його користь.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до п.1-1 п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженими постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078, врахувавши базовий місяць для призначення індексації серпень 2017 року, діючі коефіцієнти інфляції та встановлений прожитковий мінімум доходів громадян, які втратили працездатність.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01 серпня 2017 року відновити ОСОБА_1 (ін.код - НОМЕР_1) виплату індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078, врахувавши при цьому базовий місяць для призначення індексації пенсії квітень 2005 року, діючі коефіцієнти інфляції та встановлений прожитковий мінімум доходів громадян, які втратили працездатність, донарахувати та виплатити належну суму індексації пенсії починаючи з 01 серпня 2017 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко