Ухвала суду № 79547627, 31.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

31 січня 2019 р. cправа № 120/296/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу

в с т а н о в и в :

29.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р.

Крім того, 29.01.2019 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 5226), у якій він просив забезпечити позов шляхом накладення заборони Центральному відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вчи няти будь-які дії в рамках виконавчого провадження № 57653221, відкритого з виконан ня оскаржуваної вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р., до набрання судовим рішенням по суті справи законної сили.

Заява мотивована тим, що у вересні 2018 року позивач отримав вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р. в сумі 31336,44 грн. В листопаді 2018 року позивач отримав копію постанови про відкриття виконавчого прова дження від 12.11.2018 р. та копію постанови про арешт майна боржника від 12.11.2018 р., що прийняті в рамках виконавчого провадження №57653221, відкритого Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з виконання вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018р.

Вказав, що органом виконання судових рішень на даний момент вчиняються дії з виконання виконавчого документу, який ним оскаржено до суду, а саме вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р.

На думку ОСОБА_1, подальше вчинення державним виконавцем будь-яких дій в рамках від повідного виконавчого провадження, може істотно ускладнити та унеможливити по новлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову. Враховуючи наявність постанови про арешт майна боржника від 12.11.2018 р., дер жавним виконавцем можуть вчинятися дії з примусової реалізації майна боржника з метою стягнення відповідних коштів. Зазначив, що правомірність прийняття оскаржуваної вимоги має встановити суд під час розгляду справи по суті. На підставі викладеного, просив забезпечити позов шляхом накладення заборони відповідному органу виконання судових рішень вчиняти будь-які дії в рамках виконавчого провадження № 57653221 до набрання судовим рішенням по суті справи законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної заяви без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову , суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно п.п. 1,2 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” № 2 від 06.03.2008 Пленум надав роз’яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

З пояснень наданих ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову та слідує, що на виконанні у Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває вимога Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-5869-17-у від 17.09.2018р. про сплату боргу (недоїмки) в сумі 31336,44 грн., боржником за якою є позивач. Постановою державного виконавця від 12.11.2018 р. відкрито виконавче провадження №57653221 з виконання вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018р. Крім того, в межах виконавчого провадження №57653221 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника від 12.11.2018 р.

На підтвердження викладеного, заявником додано до заяви копії постанов головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 від 12.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника по виконавчому провадженні ВП №57653221, боржником за яким виступає ОСОБА_3.

На переконання заявника, подальше вчинення державним виконавцем будь-яких дій в рамках виконавчого провадження ВП №57653221, може істотно ускладнити або унеможливити по новлення його порушених прав у випадку задоволення заявленого ним позову про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р. Крім того, враховуючи наявність постанови про арешт майна боржника від 12.11.2018 р., державним виконавцем можуть вчинятися дії з примусової реалізації майна ОСОБА_1 з метою стягнення відповідних коштів.

Враховуючи з'ясовані обставини, суд приходить до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі за його позовом, а також, оскільки, на думку суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір заявника захистити свої права та інтереси, які ОСОБА_1 вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі реалізації його майна з метою стягнення відповідних коштів, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право ОСОБА_1 на судовий захист.

До того ж, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може зумовити виникнення інших спорів, для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати.

При цьому суд зауважує, що згідно положень ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Норми пункту 5 ч. 1 статті 151 КАС України також кореспондуються із положеннями пункту 2 ч. 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в поданих до суду матеріалах, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та часткового задоволення клопотання заявника щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – оскаржуваної вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р., до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги клопотання про забезпечення позову є співрозмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р., не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого документа до вирішення спору.

При цьому суд зауважує, що спосіб у який просить забезпечити позов заявник, не передбачений процесуальними нормами КАС України та не узгоджується з нормами Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на що, суд керуючись положеннями п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 частково, а саме забезпечити позов шляхом постановлення ухвали про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 р., до набрання законної сили остаточним рішення прийнятим в даній адміністративній справі. Наявність такого судового рішення, за зверненням боржника у виконавчому провадженні, зумовить державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, в межах яких, на думку заявника, можуть бути порушені його права.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17-у від 17.09.2018 року, до набрання законної сили остаточним рішення прийнятим в адміністративній справі № 120/296/19-а.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дончик Віталій Володимирович