Рішення № 79547505, 01.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року Справа № 0440/5382/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України, відповідач), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 07.03.2018р. №610463/НОМЕР_1;

- зобов’язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну: №18 від 08.12.2017 р. датою її фактичного подання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вважає необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісія ДФС України) від 07.03.2018р. №610463/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної (далі - ЄРПН) податкової накладної №18 від 08.12.2017р. на суму 82 332,12 грн., в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 13 722,02грн. Адже позивачем на вимогу перевіряючих надані всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за вказаною вище податковою накладною, в реєстрації якої було відмовлено.

Крім того, за поясненнями позивача, відповідач при зупиненні реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2017р. необґрунтовано застосував критерій оцінки «невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД): 3925». Оскільки такий критерій відсутній в переліку Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567(далі - Критерії оцінки ступеня ризиків), з урахуванням наказу Державної фіскальної служби (далі - ДФС) від 30.06.2017р. №461. Тому на думку позивача, фіскальний орган при здійсненні моніторингу податкової накладної з кодом УКТ ЗЕД 3925 не міг керуватись пп.1 п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Тим більше, за твердженнями позивача, в оскаржуваному рішенні відповідач не навів обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2017 року та не зазначив, що саме стало підставою для винесення оскаржуваного рішення. Крім того, відповідач лише узагальнено підсумував, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та недостатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушені при складанні документів та яких документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення прийняте не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.07.2018р.позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем 24.09.2018 року усунуто недоліки.

01.10.2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову).

У встановлений судом строк відповідачем не надано відзив на позов.

Враховуючи положення ч.3 та ч.4 ст.257, ст.258, ст.261, ст.262 КАС України, суд розглянув цю адміністративну справу одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми діючого законодавства, прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Реєстраційною службою Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області 09.10.2007 року, номер запису 2 230 000 0000 015158. Датою взяття товариства на облік як платника податків в Нікопольській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області є 11.10.2007р. Це підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18-19).

Згідно з ЗУ №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року діяльність Позивача не входить до переліку видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Позивач 09.09.2016 року уклав договір №б/н від 09.09.2016 року з ТОВ «Нікопольська-СТК» на предмет продажу товару. За умовами Договору покупець здійснює попередню оплату товару у розмірі 100% вартості товару, а поставка товару була здійснена самовивозом (а.с.34-36).

На виконання умов вказаного вище договору ТОВ «Нікопольська-СТК» платіжним дорученням від 08.12.2017 року №421 здійснило попередню оплату за товар у сумі 82300,00грн, а позивачем було здійснено відвантаження товару на загальну суму 82332,12 грн., в т.ч. ПДВ 13722,02 грн., що також підтверджується видатковою накладною №08122 від 08.12.2017 року та довіреністю №67 від 08.12.2017 року (а.с. 37-39).

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ, 08.12.2017 року позивачем складено та направлено для реєстрації до ЄРПН податкову накладну №18 від 08.12.2017 року на суму 82 332,12 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 13 722,02 грн. Відповідно до вказаної податкової накладної Позивач є постачальником (продавцем), а ТОВ «Нікопольська-СТК» - отримувачем (покупцем), номенклатура товарів продавця –металопластикові вироби УКТ ЗЕД НОМЕР_2 та інше (а.с.20).

Проте після доставки та прийняття зазначеної вище податкової накладної її реєстрацію було зупинено ДФС України, про що позивачу направлено квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 20.12.2017р. №9272468524. Відповідачем були виявлені такі помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критерії оцінки ступеня ризиків. При цьому він зазначив, що за результатами опрацювання системою моніторингу критеріїв оцінки ризику (СМКОР) виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3925, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію (а.с.22).

На виконання зазначених вище вимог податкового органу та у відповідності до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивач надав пояснення та копії документів для підтвердження реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2017р. Це підтверджується повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена від 02.03.2018р. №2, квитанцією №1 від 02.03.2018р., копіями документів, які підтверджують продаж товару (а.с. 13-14).

Проте за результатами розгляду вище вказаних документів, комісією ДФС України прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №610463/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2017р. в ЄРПН, поданої позивачем 08.12.2017 року (а.с. 26).

В обґрунтування зазначеного рішення відповідач вказав, що платником податку не надані копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію ПН/РК.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням комісії ДФС України, позивачем 17.04.2018 року була подана скарга у порядку ст.56 ПК України (а.с. 27-32).

Листом від 25.05.2018 року за №7601/Я/99-99-11-04-14 ДФС України повідомило, що подана позивачем скарга не відповідає вимогам п.5 Порядку розгляду скарг на рішення комісії ДФС України (а.с.33).

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №610463/НОМЕР_1 протиправним та необґрунтованим, оскаржує його в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності винесеного комісією ДФС України рішення від 07.03.2018р. №610463/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2017р. на тій підставі, що платником податків – ФОП ОСОБА_1 – надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тому, предметом доказування в цій адміністративній справі, відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для розгляду цієї адміністративної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що згідно з положеннями ст.74 Податкового кодексу України (далі – ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме станом на момент прийняття оскаржуваного рішення від 29.12.2017р.), податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі – Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом «б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі - Порядок №1246, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього

Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, як вже зазначалося у рішенні вище, у квитанції від 20.12.2017р. №9272468524відповідач зазначив підставою зупинення реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2017р. відповідність цієї податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків та достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а саме: невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3925.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється Державною фіскальною службою за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З огляду на положення п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, суд зазначає, що у переліку цих критеріїв відсутній такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання. Крім того, суд враховує посилання позивача на те, що код УКТ ЗЕД «3925», який зазначений у квитанції від 20.12.2017р. №9272468524, в переліку кодів товарів, затверджених Наказом ДФС України «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД» від 30.06.2017р. №461 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) - відсутній.

Тобто критерій оцінки «невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах», передбачений пп.1 п.6 Критеріїв, відповідачем не може бути застосований при здійсненні моніторингу податкової накладної та не може бути покладений в основу прийнятого рішення про відмову у реєстрації такої податкової накладної.

Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017р. №190 передбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу, відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган зобов'язаний був у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків.

Тобто на думку суду, при зупиненні реєстрації податкової накладної з визначених у квитанції від 20.12.2017р. №9272468524підстав, відповідачем не були дотримані вимоги чинного законодавства та не зазначений конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, який би свідчив про необхідність зупинення реєстрації податкової накладної. Тим більше, що позивач на вимогу контролюючого органу надав всі необхідні документи та пояснення для підтвердження реальності здійснення операції по зупиненим ПН/РК.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав на те, які з наданих документів складені з порушенням законодавства чи є подані документи недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказав, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто оскаржуване рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства.

Також, як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013р. №1486/12/13-13, у відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку відповідає обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати таке.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Підпунктом 201.16.4. п.201.16 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкова накладна/розрахунок коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що за результатами розгляду спору про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, суд може прийняти рішення про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та є достатніми для прийняття рішення по суті заявлених вимог. Оскаржуване рішення комісії ДФС України №610463/НОМЕР_1 від 07.03.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2017р. в ЄРПН, поданої позивачем (індивідуальний акт, з урахуванням положень п.19 ст.2 КАС України) є таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України. Адже таке рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто враховуючи не передбачені нормами чинного на момент виникнення спірних правовідносин українського законодавства, підстави для зупинення реєстрації податкової накладної. А для відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну №18 від 08.12.2017р. в ЄРПН, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, датою подання 08.12.2017р.

Відповідно до п.2 ч.2 та ч.3 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуальногоакта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі, а самевизнати протиправним та скасувати Рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 610463/НОМЕР_1 від 07.03.2018 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну №18 від 08.12.2017 року датою її фактичного подання.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають судові витрати у розмірі 1409,60грн., сплата яких підтверджується платіжним доручення №365 від 22.06.2018р.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ – 39292197), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 610463/НОМЕР_1 від 07.03.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ – 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вулиця Декабристів, будинок 38, код НОМЕР_1) податкову накладну №18 від 08.12.2017 року датою її фактичного подання.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вулиця Декабристів, будинок 38, код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ – 39292197) судові витрати у розмірі 1409грн.60коп. (одна тисяча чотириста дев’ять гривень 60коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складено 01.11.2018 року, з урахуванням вихідних та святкових днів.

Суддя Г. В.Кадникова