Рішення № 79547181, 24.01.2019, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3652/17

№ 2/207/632/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Онищенко Н.В.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янське цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування пред’явлених позовних вимог позивачем вказано, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.09.2005 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 30 листопада 2017 року становить – 94007,71 грн., а саме: тіло кредиту – 3211,68 грн.; відсотки за користування кредитом – 81369,25 грн.; пеня – 4474,03 грн.; штраф (фіксована частина) – 500, 00 грн.; штраф (процентна складова) – 4452,75 грн., що підтверджено розрахунком. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказав що остання проплата була 04.12.2014 року, а позов пред’явлено лише 18.12.2017 року, тому пропущено строк позовної давності. Зазначив, що в липні 2013 року він втратив роботу, тому не мав можливості своєчасно виконувати грошові зобов’язання перед Позивачем.Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 16 вересня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит у розмірі 10000,00 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, який було відкрито відповідно договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти.

Договір між позивачем та відповідачем становить підписана анкета-заява, «Умови та правила надання банківських послуг». Відповідач підтвердиd свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві відповідача.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Публічне акціонерне товариство «ПРИВАТБАНК» свої зобов’язання, за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 30 листопада 2017 року становить – 94007,71 грн., а саме: тіло кредиту – 3211,68 грн.; відсотки за користування кредитом – 81369,25 грн.; пеня – 4474,03 грн.; штраф (фіксована частина) – 500, 00 грн.; штраф (процентна складова) – 4452,75 грн., що підтверджено розрахунком.

Згідно довідки про видачу кредитних карток ОСОБА_1 отримав кредитні картки №4149605323057620, №4149437716720279, №5211537441672388, остання з яких має термін дії до останнього дня місяця 09.2016 року.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається, банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Верховний суд України неодноразово висловлювався відносно сроку виконання зобов'язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6- 61 цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.”

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 09.2016 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача 18.12.2017 року — в межах строку позовної давності.

Тобто доводи Позивача про сплив строку позовної давності є безпідставними.

Також, враховуючи, що термін дії картки до 09.2016 року, суд вважає безпідставним нарахування відсотків за користування кредитними коштами після спливу договору у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення відсотків в суммі 81362,25 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 29174, 27 грн., а саме, відсотки, що були нараховані в строк дії картки.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок Позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки тощо.

Як вбачається з положень ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся до суду 18.12.2017 року, отже відповідно до положень ст. 258 ЦПК України заборгованість за пенею в межах строку позовної давності в один рік, тобто за період з 18.12.2016 року по 18.12.2017 року становить 1200,00 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахуванні пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу (фіксована частина) – 500,00 грн., штрафу (процентна складова) – 4452,75 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Задовольняючи позовну заяву частково, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1600, 00 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 133, 141, 263-265, 268, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299)заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.09.2005 року у розмірі 35 659 (тридцять п’ять тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять) гривень 98 копійок, яка складається з: тіла кредиту в розмірі 3211,68 грн., відсотків за користування кредитом в розмірі 29174,27 грн., пені в розмірі 3274,03 грн.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) в розмірі 4452,75 грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299)понесені судові витрати: 1 600 (одна тисяча шістсот) гривні 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.К. Подобєд