Постанова № 79547044, 01.02.2019, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/37/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2019 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського ВП НВП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ст. 122-2, 130 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

22.12.2018 о 18:10 год. по вул. Набережна в с. Нестерварка, Тульчинського району Вінницької області водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу.

22.12.2018 о 18:30 год. по вул. Набережна в с. Нестерварка, Тульчинського району Вінницької області водій ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився в Тульчинській ЦРЛ.

Порушник ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, а саме протоколи про вчинення адміністративних правопорушеннь (а.с.2,3), висновок щодо результатів медичного огляду, який є позитивним (а.с.4), пояснення (а.с.5-6), встановлено, що своїми діями порушник вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2 КУпАП - невиконання водіями вимог про зупинку та ст. 130 ч.1 КУпАП - керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані алкогольного спяніння.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП,завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясуванняобставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути зясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, як зазначено в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення від 22.12.2018 не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, ст.130 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, а тому підстав для притягнення ОСОБА_1 за ст. 130 ч.2 КУпАП немає, а тому його дії слід кваліфікувати за ст.130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У відповідності до ПП ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Однак, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що у ОСОБА_1 є посвідчення водія, тому застосувати до останнього санкцію ст. 130 ч.1 КУпАП, в частині позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік не можливо.

Так як в судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-2, ст. 130 ч. 1 КУпАП, тому, з врахуванням вимог ст. 33 цього ж Кодексу, а саме, характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступіня його вини, майнового стану, на підставі ст. 36 ч. 2 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність призначення стягнення в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП - у виді сплати штрафу в дохід держави. Даний вид адміністративних стягнень згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчинення нових правопорушень правопорушником.

Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 384,20 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 122-2, 130, 283, 287, 289 КпАП України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ст. 130 ч. 1 КУпАП, та на підставі ст. 36 ч.2 КУпАП накласти на нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, в дохід держави судовий збір в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) (Отримувач коштів: ГУК у м.Київ/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тульчинського

районного суду ОСОБА_2