Рішення № 79547000, 31.01.2019, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1645/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" січня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу

ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересована особа: Стінянська сільська рада Томашпільського району Вінницької області

вимоги заявника: про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин

свідки: ОСОБА_2, ОСОБА_3

Виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

1 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить встановити той факт, що ОСОБА_4, яка померла 25 березня 2018 року, є його матір’ю.

Дану заяву обґрунтовано наступним.

30 травня 1963 року в с.Стіна Томашпільського району Вінницької області народився заявник-Волошин Г.В.

У свідоцтві про народження заявника його батьками вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Заявник вказує, що батьки одружилися 14 червня 1960 року і після реєстрації шлюбу мати взяла прізвище ОСОБА_6.

Сімейні відносини у батьків не склалися і 13 листопада 1972 року рішенням Томашпільського районного суду їхній шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу мамі було присвоєно дошлюбне прізвище ОСОБА_4.

25 березня 2018 року мати заявника померла і було видано свідоцтво про смерть на ОСОБА_4.

Після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй майно. В установлений законом строк заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки існують розбіжності у написанні прізвища матері.

Так, у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу прізвище батька вказано ОСОБА_7, прізвище матері до розірвання шлюбу вказано ОСОБА_7, після розірвання шлюбу прізвище матері вказано ОСОБА_4. Окрім того, у свідоцтві про народження по батькові мати значиться Кузьмівна, у свідоцтві про смерть-Кузьминична.

ОСОБА_1 звернувся до органів ДРАЦС з проханням внести зміни у витяг про підтвердження розірвання шлюбу між батьками, про виправлення прізвища матері з ОСОБА_7 на ОСОБА_1, однак йому було відмовлено, оскільки в актовому записі про розірвання шлюбу № 96 від 13 листопада 2013 року прізвище матері записано ОСОБА_7.

В зв’язку з тим, що даний юридичний факт має для заявника юридичне значення і впливатиме в подальшому на оформлення спадщини, тому з цією заявою він вимушений звернутись до суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 5 листопада 2018 року відкрито окреме провадження у даній справі, справу призначено до розгляду на 08-30 годину 31 січня 2019 року.

11 січня 2019 року Стінянською сільською радою подано заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у заяві, попросив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Стінянської сільської ради у судове засідання не з’явився, однак представник сільської ради подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у відсутності їхнього представника, не заперечують проти задоволення заяви.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_4 і ОСОБА_8, яка померла 25 березня 2018 року, є матір’ю ОСОБА_1

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення заявника у справі, свідків, розглянувши заяву заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність ї достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з’ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст.. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

В його свідоцтві про народження його прізвище та прізвище батьків вказано «ОСОБА_1/ОСОБА_1». Окрім того, по батькові мати вказано Кузьмівна (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_5 уклав шлюб із ОСОБА_4, після реєстрації шлюб дружина взяла прізвище «Волошина» (а.с.6).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу вбачається, що до розірвання та після розірвання шлюбу прізвище чоловіка-Волошин, прізвище дружини до розірвання шлюбу ОСОБА_7, після розірвання- Неспляк (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть 25 березня 2018 року померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Відповідно до виписки з погосподарської книги Стінянської сільської ради № 6 на 2016-2010 року головою двору значиться ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, сином-Волошин ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Відповідно до довідки Стінянської сільської ради № 365 від 01.11.2018, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно є сином ОСОБА_4 (а.с.10).

Відповідно до довідки Стінянської сільської ради № 357 від 26.10.2018, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Кузьмівна-одна і та ж особа (а.с.11).

Отже, той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 -одна і та ж особа –мати ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджений належними та допустимими доказами, показаннями свідків.

Окрім того, з відповіді державного нотаріуса № 415/-1-30 від 31.102.18 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка помела 25 березня 2018 року в с.Стіна Томашпільського району Вінницької області, в зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів про родинні стосунки (а.с.12).

Отже, заявником підтверджено необхідність встановлення факту родинних відносин із матір’ю.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, судом встановлено та доведено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Кузьмівна-одна і та ж особа –мати ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджений належними та допустимими доказами, показаннями свідків, даний факт підтвердився у судовому засіданні виписками з погосподарських книг, довідками сільської ради, показами свідків, юридичний факт має для заявника юридичне значення і впливатиме на оформлення спадщини, тому заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту- факту родинних відносин підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213-215, 234, 235, 256, 257, 259 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_10 ОСОБА_9, заінтересована особа Стінянська сільська рада Томашпільського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин задовольнити повністю.

Встановити той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 25 березня 2018 року є матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 21.05.2018 органом 0532, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: 24231, Вінницька область, Томашпільський район, с.Стіна, вул.Берегового, 39;

заінтересована особа: Стінянська сільська рада Томашпільського району Вінницької області, адреса: 24231, Вінницька область, Томашпільський район, с.Стіна, вул. Т.Шевченка, 45.

Суддя: ОСОБА_11

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 31 січня 2019 року.

Повний текст рішення складено 31 січня 2019 року.