Рішення № 79546955, 01.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 0340/1310/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» (далі – ПП «ОСОБА_1 Захід», відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою судді від 09.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2018 ГУ ДФС у Волинській області було прийнято наказ №2137 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОСОБА_1 Захід», згідно з яким призначено позапланову перевірку відповідача з 05.06.2018 терміном 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в частині здійснення господарських операцій з ТзОВ «Корпорація КРТ» за період з 01.03.2018 по 31.01.2018, у зв'язку з виявленням недостовірності даних у податковій звітності з податку на додану вартість. На підставі вказаного наказу та направлення на перевірку від 05.06.2018 №2565 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Волинській області 05.06.2018 здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства, однак у зв’язку з відсутністю посадових осіб відповідача складено відповідний акт. 06.06.2018 було повторно здійснено виїзд за місцезнаходженням підприємства, однак адвокат ОСОБА_2, представник підприємства за довіреністю, повідомив про відмову допуску контролюючого органу до проведення перевірки у зв’язку з тим, що наказ та направлення на перевірку складено з порушеннями вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України (далі – ПК України), про що складено відповідний акт. У зв’язку з відмовою ПП «ОСОБА_1 Захід» у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Волинській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивач о 14:15 год. 15.06.2018 прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «ОСОБА_1 Захід». 18.06.2018 ГУ ДФС у Волинській області в порядку пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) звернулось до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, однак ухвалою суду від 19.06.2018 провадження у справі №803/1080/18 закрито у зв’язку з наявністю спору про право. З огляду на викладене ГУ ДФС у Волинській області просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ПП «ОСОБА_1 Захід» в загальному порядку.

23.07.2018 відповідачем подане клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №803/1106/18 за позовом приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №2137 від 05.06.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОСОБА_1 Захід»».

27.07.2018 представник позивача подала заяву, в якій не заперечила проти зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.08.2018 задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 803/1106/18 за позовом приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу.

03.01.2019 представником позивача подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі, у зв’язку з набранням законної сили рішення у справі №803/1106/18.

Ухвалою суду від 11.01.2019 задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження у даній справі.

Станом на 01.02.2018 відповідач відзив на позов не подав, хоча копію ухвали про поновлення провадження у справі отримав 15.01.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 43).

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП «ОСОБА_1 Захід» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 44-47).

Працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведено аналіз інформації в АІС «Податковий блок», інших баз даних, за результатами якого встановлено, що за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 відповідачем здійснено операції з поставки ТзОВ «Корпорація КРТ» транспортних засобів на загальну суму 5 200,0 тис. грн., в т.ч. ПДВ 866,7 тис. грн.

Згідно з даними єдиного реєстру податкових накладних у податкових накладних, виписаних ПП «ОСОБА_1 Захід» покупцю ТзОВ «Корпорація КРТ», не ідентифіковано транспортні засоби (не вказано VIN код), що не унеможливило встановлення фактичного здійснення господарських операцій.

26.04.2018 ГУ ДФС у Волинській області сформовано запит за №7003/10/03¬20-14-04-11 про надання пояснень, їх документального підтвердження, який вручено особисто директору ПП «ОСОБА_1 Захід» ОСОБА_3 (а. с. 12).

Відповідачем не надано жодної відповіді на вищевказаний запит.

ГУ ДФС у Волинській області прийнято наказ від 05.06.2018 №2137 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОСОБА_1 Захід» з 05.06.2018 тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в частині здійснення господарських операцій з ТзОВ «Корпорація КРТ» за період з 01.03.2018 по 31.01.2018, у зв'язку з виявленням недостовірності даних у податковій звітності з податку на додану вартість (а. с.8).

05.06.2018 на підставі вищевказаного наказу видане направлення на перевірку головному державному ревізору-інспектору ОСОБА_4 №2565 (а. с. 9).

05.06.2018 при виїзді на підприємство головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_4 встановлено, що за юридичною адресою ПП «ОСОБА_1 Захід» та посадові особи підприємства відсутні, а тому вручення вищевказаних документів щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки неможливе, про що складено акт відсутності посадових осіб ПП «ОСОБА_1 Захід» (а. с. 10).

06.06.2018 на підставі вказаного наказу тією ж посадовою особою повторно здійснено виїзд за юридичною адресою відповідача та встановлено, що представник ПП «ОСОБА_1 Захід» ОСОБА_2 не допустив до проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв’язку з тим, що наказ та направлення на перевірку складено з порушеннями вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, про що складено акт 06.06.2018 (а. с. 11).

15.06.2018 заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а. с. 7).

19.06.2018 приватне підприємства «ОСОБА_1 Захід» звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Волинській області №2137 від 05.06.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОСОБА_1 Захід».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 в задоволенні позову приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 апеляційну скаргу приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №803/1106/18- без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

За правилами підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктами 78.4, 78.5 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

За приписами пунктів 94.5, 94.6 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Як передбачено абзацами першим, третім пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із частиною сьомою статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Як встановлено судом та підтверджується даними, що містяться в комп’ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ГУ ДФС у Волинській області 18.06.2018 звернулось до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ПП «ОСОБА_1 Захід». 19.06.2018 відкрито провадження у справі №803/1080/18 та цієї ж дати судом прийнято рішення про закриття провадження у справі у зв’язку з наявністю спору про право.

При цьому, закриття провадження у справі за заявою контролюючого органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 808/2623/17 та в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що оскільки відповідач відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, призначеної наказом від 05.06.2018 №2137, за наявності законних підстав для її проведення, тому позивач правомірно виніс рішення від 15.06.2018 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, у зв’язку із чим наявні правові підстави для підтвердження його обґрунтованості судом.

При цьому, суд враховує, що станом на день розгляду даної справи наказ ГУ ДФС у Волинській області від 05.06.2018 №2137 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОСОБА_1 Захід» в установленому порядку не скасований, оскільки у задоволенні позову ПП «ОСОБА_1 Захід» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено, а постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 апеляційну скаргу ПП «ОСОБА_1 Захід» залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №803/1106/18- без змін.

Крім того, суд не бере до уваги мотиви, з яких відповідач відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, які викладені в акті недопуску до проведення перевірки ПП «ОСОБА_1 Захід» від 06.06.2018, оскільки наказ від 05.06.2018 №2137 та направлення від 05.06.2018 №2565 відповідають встановленим вимогам, а посадова особа контролюючого органу, дотримавши приписів абзаців першого-четвертого пункту 81.1 статті 81 ПК України, набула право на проведення вказаної перевірки.

Суд звертає увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об’єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості. Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому стаття 283 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такої заяви та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Слід зауважити, що суд при розгляді вказаної заяви здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку.

Отже, логічним є висновок про існування двох способів перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а саме: в особливому терміновому порядку, передбаченому статтею 283 КАС України за заявою контролюючого органу, та в загальному порядку, визначеному КАС України, на підставі позовної заяви.

Виходячи з наведеного, положення статті 94 ПК України та частини сьомої статті 283 КАС України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за заявою податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обґрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому нормами КАС України порядку.

З урахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту не допуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд приходить висновку, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПП «ОСОБА_1 Захід» на підставі рішення від 15.06.2018 року, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4) до Приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 1, офіс 402) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства «ОСОБА_1 Захід» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 1, офіс 402, код ЄДРПОУ 41202762), застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 15 червня 2018 року «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків».

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер