Рішення № 79546532, 28.01.2019, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1707/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Марченко Л.В.,

з участю секретаря Мельніченко Т.Б.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Погребищенського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди за набувальною давністю,-

Встановив:

11 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, вказуючи, що з 2006 року вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначений житловий будинок, господарські будівлі та споруди належали ОСОБА_2, який набув на них право власності на підставі технічного паспорта на житловий будинок, свідоцтва про право власності на житловий будинок за номером 77 від 03 квітня 2006 року, виданого на підставі рішення виконкому Гопчицької сільської ради Погоребищенського району № 30 від 17.08.2005, зареєстрованого у Вінницькому обласному об’єднаному бюро технічної інвентаризації 03 квітня 2006 року, реєстровий номер 328.

ОСОБА_2 був зареєстрований за вказаною адресою, в 2006 році вибув з місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, де і фактично проживав до дня своєї смерті, 24 серпня 2013 року.

З часу його вибуття за вказаною адресою вона стала проживати в житловому будинку, що належав йому на праві власності.

Вона вела домашнє господарство, підтримувала чистоту та порядок в домі, проводила ремонти житлового будинку, господарських будівель, оплачувала комунальні послуги.

24 серпня 2013 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, серії І-АМ № 270710, актовий запис № 14.

На сьогоднішній день вона продовжує проживати у вказаному житловому будинку за адресою вул. Шевчука, 6 с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області. Добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за житловим будинком, господарськими будівлями та утримує їх в належному стані, постійно робить поточні та капітальний ремонт, оплачує всі комунальні платежі за електроенергію, газ, інші витрати для забезпечення нормального існування та схоронності житлового будинку, господарських будівель.

Також в даний час вона має на руках оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок – технічний паспорт, свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що додатково підтверджує той факт, що вона володіє вказаною нерухомістю добросовісно та відкрито, ніяких дій для приховування цього факту не здійснює.

На даний момент права приватної власності на житловий будинок, господарські будівлі у неї не має, тобто майно знаходиться у власності іншої особи, ОСОБА_2, а отже є чужим нерухомим майном.

Тому вона змушена звернутися до суду із позовною заявою про визнання за нею права власності на житловий будинок та господарські будівлі за набувальною давністю, які розташовані по вулиці Шевчука, 6 с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області, оскільки іншого способу оформити нерухоме майно немає.

Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити їх, визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі за набувальною давністю, які розташовані по вулиці Шевчука, 6 с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте голова Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області – ОСОБА_3 надіслав до суду лист про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні в його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог. (а.с. 30)

З’ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні беззаперечно доведено, що з 2006 року, з дозволу власника - ОСОБА_2, позивач поселилася проживати в житловому будинку, що розташований за адресою: вулиця Шевчука, 6 с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області. Власник будинку, ОСОБА_2, 24 серпня 2013 року помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, серії І-АМ № 270710, актовий запис № 14 (а.с. 7). Спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні (а.с. 15, 16, 27, 28). Позивач, ОСОБА_1 по теперішній час проживає у вказаному житловому будинку, тобто безперервно, тривало, відкрито та добросовісно, володіє вищевказаним нерухомим майном як своїм власним, тобто фактично стала його власником. Постійно доглядає за ним, утримує, проводить ремонтні роботи, оплачує комунальні платежі за електроенергію, газ, користується земельною ділянкою (а.с. 13-14, 17). На підставі технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду, зареєстрованого у Вінницькому обласному об’єднаному бюро технічної інвентаризації 03 квітня 2006 року, реєстровий номер 328 та Свідоцтва про право власності на житловий будинок за номером 77 від 03 квітня 2006 року, виданого на підставі рішення виконкому Гопчицької сільської ради Погоребищенського району № 30 від 17.08.2005, ОСОБА_2 є власником будинку, що розташований за адресою: вулиця Шевчука, 6 с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області. (а.с. 8-11)

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом..

Щодо незаконного володіння та користування позивачем вказаним нерухомим майном ніким вимог не ставилось.

Згідно ч. 4 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за надувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем житлового будинку, який розташований по вулиці Шевчука, 6 с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області володіє ним відкрито і безперервно протягом 12 років, тобто, при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, не приховувала факт знаходження майна в її володінні, і володіння не переривалось протягом всього строку набувальної давності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Оскільки позивачем в судовому засіданні не заявляється вимога щодо відшкодування Гопчицькою сільською радою Погребищенського району Вінницької області судових витрат, тому з відповідача судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі ст. ст. 3, 4, 12, 13, 77, 78, 79, 82, 259, 258-265, 354 ЦПК України, керуючись ст. ст. 16, 328, 344 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за набувальною давністю на житловий будинок, позначений в технічному паспорті літерою «А», з верандою, позначеною літерою «а», загальною площею 62,5 кв. м., житловою площею 30,3 кв. м., сарай, позначений літерою «Б», погріб, позначений літерою «В», які розташовані по вулиці Шевчука, 6 с. Гопчиця Погребищенського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Погребищенський районний суд.

Суддя