Ухвала суду № 79546343, 01.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 лютого 2019 року

Справа №160/985/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандес Опт» про застосування арешту рахунків, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандес Опт», в якому просить застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандес Опт» на розрахункових рахунках.

Одночасно з поданням адміністративного позову позивач звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що у зв’язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір», органи державної фіскальної служби були позбавленні права на пільги щодо сплати судового збору та зобов’язані сплачувати судовий збір у повному обсязі. При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень, Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши клопотання, а також проаналізувавши доводи позивача, зазначені у ньому, суд не находить підстав для його задоволення та відстрочення сплати судового збору, виходячи з наступного.

За приписами ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також і відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, необхідно зазначити, що, якщо бюджетні установи, що фінансуються за рахунок Державного бюджету України та які діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати про що свідчить правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір” від 23.01.2015 року №2.

Крім того, при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд, зокрема звертає увагу на обґрунтованість зазначених у клопотанні підстав для його задоволення, наявність доказів ужиття посадовими особами заявника заходів, спрямованих на отримання фінансування для реалізації повноважень стосовно представництва інтересів суб’єкта владних повноважень у судах, а також суд бере до уваги те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджет, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому невжиття суб’єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися обґрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, ст.ст. 133, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандес Опт» про застосування арешту рахунків – відмовити.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець