Ухвала суду № 79545475, 01.02.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

01 лютого 2019 року Справа № 915/1144/18

м. Миколаїв

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, вул. Набережної перемоги, 50)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАНАЙС» (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 13/5, офіс 30);

2) ОСОБА_1 (57001, Миколаївська обл., Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Гвардійська, 2)

про: стягнення 190000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

19.10.2018 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 15.08.2018 (вх. №13631/18), в якій просить суд стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАНАЙС» та ОСОБА_1 заборгованість за договором №б/н від 02.12.2015 в розмірі 190000,00 грн. (190000,00 грн. – заборгованість за кредитом).

24.10.2018, у зв’язку з тим, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» б/н від 15.08.2018 (вх. № 13631/18 від 19.10.2018) залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

У вищевказаній ухвалі суд в якій зазначив, зокрема, таке:

«… до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору (п.2 ч. 1 ст. 164).

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного закону платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня.

Отже, судовий збір повинен становити 2850, 00 грн. = (190000,00 х1,5%).

В пунктах 2.20, 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу» (із змінами) зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, документом, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Натомість, позивач до позовної заяви б/н від 15.08.2018 (вх. № 13631/18 від 19.10.2018) додав документ, на якому синьою кульковою ручкою з обох сторін зроблені незрозумілі відмітки-креслення. Необхідних же реквізитів документа, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, наданий позивачем документ не містить.

Отже, належного документа, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, підписаного уповноваженою посадовою особою банку і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення, позивачем суду не надано.»

24.10.2018, у зв’язку з тим, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» б/н від 15.08.2018 (вх. № 13631/18 від 19.10.2018) залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

14.11.2018, у зв’язку з недотриманням позивачем вимог ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» б/н від 15.08.2018 (вх. № 13631/18 від 19.10.2018) та додані до неї документи повернув позивачу.

29.01.2019 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» № 40104725 від 20.12.2018 про повернення судового збору, у якій, керуючись вимогами ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», заявник просить суд прийняти ухвалу про повернення судового збору та зобов’язати управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області повернути заявнику судовий збір сплачений в сумі 2 850,00 грн. за платіжним дорученням № BOTM5B1RYT від 15.08.2018 і направити його на адресу заявника.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

За необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції).

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Як вбачається із доданих до заяви № 40102725 від 20.12.2018 документів, заявником знову не надано суду належного документа, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, підписаного уповноваженою посадовою особою банку і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Так, позивач до заяви № 40102725 від 20.12.2018 додав аналогічний доданому до позовної заяви документ (на якому лише виконано підпис синьою кульковою ручкою).

При цьому, суд звертає увагу позивача, що документом, який підтверджує безготівкову сплату судового збору, є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Зазначені обставини унеможливлюють вчинення господарським судом відповідних процесуальних дій та постановлення ухвали про повернення позивачу судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які закріплені в статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи – підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Як вбачається із заяви № 40102725 від 20.12.2018, заявником також не дотримано вимог п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ній не вказано: повного найменування особи, яка подає заяву, її ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; номеру справи, прізвища та ініціалів судді.

У відповідності до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи сукупність наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про повернення заявнику вищевказаної заяви без розгляду.

Додатково суд звертає увагу заявника на встановлені процесуальним законом вимоги щодо оформлення письмових доказів, які подаються до суду.

Так, у відповідності до приписів ч. ч. 2, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 «Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Заявник, усунувши обставини, які були підставами повернення заяви без розгляду (надавши господарському суду належний документ, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, підписаний уповноваженою посадовою особою банку і скріплений печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення), має право повторно звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 170, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Повернути акціонерному товариству Комерційному банку «ПриватБанк» заяву № 40102725 від 20.12.2018 про повернення судового збору без розгляду.

2. Копію даної ухвали разом із заявою № 40102725 від 20.12.2018 та доданими до неї документами надіслати на адресу акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Додаток (лише на адресу позивача, вказану в п. 2 резолютивної частини даної ухвали): заява № 40102725 від 20.12.2018 з доданими до неї документами та конверт всього на 5-ти арк.

Суддя О.Г. Смородінова