Рішення № 79545437, 24.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2019Справа № 910/11640/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В, розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест»

до 1) Фізичної особи-підприємця Клименко Олега Анатолійовича

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Інтерсервіс»

про стягнення 502 548,00 грн.

Представники:

від позивача: Шаповал О.В.;

від відповідача-1: Починок В.В.;

від відповідача-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Клименко Олега Анатолійовича (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Інтерсервіс" (далі-відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача штрафних санкцій за договором оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017 в розмірі 502 548, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" та Фізичною особою-підприємцем Клименко Олегом Анатолійовичем було укладено договір оренди техніки з екіпажем № 01-05/17, проте протягом періоду оренди транспортних засобів, екіпаж відповідача-1 допустив ряд порушень, які призвели до накладення на позивача штрафів з боку контрагента. В свою чергу, позивачем 02.05.2017 було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Інтерсервіс" договір поруки № 02/05-17, за яким відповідач-2 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017 та нести солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду докази надіслання на юридичну адресу відповідача-1 (АДРЕСА_1) копії позовної заяви з додатками.

18.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, здійснюється розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.10.2018.

11.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача-1 подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 у справі 904/2452/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" до Фізичної особи-підприємця Клименко Олега Анатолійовича про визнання недійсним договору оренди техніки з екіпажем №01-05/17 від 01.05.2017 в частині п. 1.1 договору.

У судовому засіданні 11.10.2018 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.11.2018.

22.10.2018 представник відповідача-1 через відділ автоматизованого документообігу суду подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що фактичної передачі транспортних засобів, зазначених в п. 1.1 договору, технічної документації, ключів тощо за актами приймання-передачі не відбувалося, а тому, на думку відповідача, останній не є укладеним.

12.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження, в яких позивач зазначає, що предметом позовних вимог у справі №904/2542/18 є визнання договору оренди недійсним в частині передання певної кількості майна, а не спір щодо наявності факту укладення та виконання договору оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017, а тому справа №904/2542/18 не є взаємопов'язаною з даною справою.

15.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу від Фізичної особи-підприємця Клименко Олега Анатолійовича надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач-1 просить суд витребувати від позивача інформацію, відомості та документи з питань перелік яких зазначений на трьох сторінках зазначеного вище клопотання.

У судовому засіданні 15.11.2018 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 13.12.2018

23.11.2018 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що не складення сторонами акту приймання-передачі техніки в оренду не може свідчити про невиконання умов договору оренди, оскільки своїми конклюдентними діями ТОВ «Компанія Транс-Інвест» та ФОП Клименко О.А. підтвердили наявність у них правовідносин саме за договором оренди.

29.11.2018 представник позивача подав до Господарського суду міста Києва заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких позивач зазначає, що клопотання про витребування доказів подане відповідачем-1 з пропущенням строку та без обґрунтування поважності причин його пропуску, а також те, що відповідачем-1 не доведено об'єктивну неможливість самостійного отримати перелічені у клопотанні докази, при цьому, на думку позивача, запитувана інформація не відноситься до предмету позову.

03.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача-1 подав уточнене клопотання про витребування доказів, в якому представник просить суд витребувати у позивача: - належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт (наданих послуг) за період з 01.04.2017 по 31.12.2017, які складені на виконання умов договору №27/03-17 від 27.03.2017, укладеного між ТОВ «Компанія Транс-Інвест» та ТОВ «НВП «Техно-Консалт»; - належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» вартості робіт (послуг) зі здійснення технічного нагляду за Договором №27/03-17 від 27.03.2017, виконаних в період з 01.04.2017 по 31.12.2017; - належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» штрафних санкцій в сумі 780 000,00 грн. Також витребувати у Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» належним чином засвідчену копію договору підряду №2017/д/УКС/1009 від 12.07.2017 ( з додатками), укладеного між ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Компанія Транс-Інвест», на підставі якого ТОВ «Компанія Транс-Інвест» виконувало в серпні-вересні 2017 року роботи на об'єкті: «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощуванням дамб до відм. +151 м. і більше. Нарощування дамб до відм. +156 м.». Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт» належним чином засвідчені копії кваліфікаційних сертифікатів на право здійснення технічного нагляду осіб, які в період з 01.04.2017 по 31.12.2017 безпосередньо здійснювали технічний нагляд за виконанням робіт на 2017 на об'єкті: «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощуванням дамб до відм. +151 м. і більше. Нарощування дамб до відм. +156 м.» у відповідності до умов договору №27/03-17 від 27.03.2017 укладеному між ТОВ «НВП «Техно-Консалт» та ТОВ «Компанія Транс-Інвест».

У судовому засіданні 13.12.2018 розглянувши клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі, суд зазначив про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/11640/18, визнав подане клопотання необґрунтованим та відмовив у його задоволенні, оскільки у даному випадку суд не вбачає неможливості самостійно встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі.

Крім того, розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про витребування додаткових доказів, суд з урахуванням предмету та підстав позову у даній справі, відмовив у його задоволенні, оскільки не вбачає які обставини можуть підтвердити ці докази.

Також, у судовому засіданні 13.12.2018 суд протокольно частково задовольнив уточнене клопотання відповідача-1 про витребування доказів по справі та зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» надати суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» вартості робіт (послуг) зі здійснення технічного нагляду за Договором №27/03-17 від 27.03.2017, виконаних в період з 01.04.2017 по 31.12.2017; належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» штрафних санкцій в сумі 780 000,00 грн. В іншій частині клопотання про витребування доказів судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/11640/18 призначено на 24.01.2019.

23.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких позивач повідомив, що не має можливості надати суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» вартості робіт (послуг) зі здійснення технічного нагляду за Договором №27/03-17 від 27.03.2017, виконаних в період з 01.04.2017 по 31.12.2017, оскільки остаточний розрахунок за надані послуги, відповідно до договору технічного нагляду буде проведений після повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, тобто у грудні 2019 року. Також, позивач повідомив суд, що 27.08.2017 між ТОВ «Компанія Транс-Інвест» та ТОВ «НВП «Техно-Консалт» було складено акт № 27-08/18-01 щодо взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, наслідком якого стало припинення грошового зобов'язання ТОВ «Компанія Транс-Інвест» перед ТОВ «НВП «Техно-Консалт» зі сплати штрафних санкцій на суму 780 000, 00 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач-2 повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем-2 не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 24.09.2018, від 11.10.2018, від 15.11.2018 та від 13.12.2018 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 14, кімната 16.

Суд відзначає, що з матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлення, з яких вбачається, що 01.10.2018 представником відповідача-2 отримано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 про відкриття провадження у справі у справі № 910/11640/18, 19.10.2018 отримано ухвалу суду від 11.10.2018 про виклик у судове засідання призначене на 15.11.2018 та 23.11.2018 представником відповідача-2 отримано ухвалу суду від 15.11.2018 про виклик у судове засідання призначене на 13.12.2018.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Проте, конверт з ухвалою суду від 13.12.2018 повернувся до суду з відміткою: «не розшукано».

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-2 мав право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалою суду від 13.12.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача-2 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.05.2017 між Фізичною особою-підприємцем Клименко Олегом Анатолійовичем (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (далі - орендар) укладено договір оренди техніки з екіпажем № 01-05/17, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове оплатне користування (оренду) наступні транспортні засоби з екіпажем, а саме: ТАТRA державний номер НОМЕР_1; ТАТRA державний номер НОМЕР_2; ТАТRA Т 815 державний номер НОМЕР_3; ТАТRA 815 державний номер НОМЕР_4; КРАЗ 6510 державний номер НОМЕР_5; КАМАЗ 35511 НОМЕР_15; Трактор Т-130 МГ-1 бульдозер, НОМЕР_16; КРАЗ автокран, державний номер НОМЕР_6; АТЛАС, екскаватор; ТАТRA державний номер НОМЕР_7; ТАТRA державний номер НОМЕР_8; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_9; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_10; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_11; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_12; АВТОСАМОСКИД НОВО державний номер НОМЕР_13; АВТОСАМОСКИД ФОТОН державний номер НОМЕР_17; АВТОСАМОСКИД МЗКТ державний номер НОМЕР_14; АВТОСАМОСКИД ХАНИЯ державний номер НОМЕР_18; АВТОКРАН КРАЯН державний номер НОМЕР_6.

Відповідно до п. 1.2. договору, експлуатація, утримання і обслуговування технічних засобів, зазначених у п. 1.1. договору відповідно до їх цільового призначення, стандартів та технічних нормативів здійснюється персоналом (працівниками) орендодавця на його ризик і за його рахунок.

Орендоване майно, зазначене у п. 1.1. договору, передається в оренду для його використання орендарем за цільовим призначенням у його господарській діяльності на об'єктах, які визначаються орендарем на його розсуд протягом дії договору (п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору, орендоване майно, зазначене у п. 1.1. договору є переданим орендодавцем і прийнятим орендарем в оренду за наявності акту приймання-передачі, підписаного у двох примірниках уповноваженими представниками сторін, який є невід'ємною частиною даного договору. Стан орендованого майна зазначається у вказаному акті.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що орендар протягом 10 днів після спливу строку дії цього договору, його дострокового розірвання, припинення, повертає, а орендодавець приймає майно, визначене у пункті 1.1. цього договору, у стані з урахуванням нормального зносу на підставі акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Обов'язок зі складання акту приймання-передачі майна покладається на сторону, що здійснює передачу майна (п. 2.6. договору).

Відповідно до п. 4.2.2. п. 4.2. договору, орендодавець зобов'язаний забезпечити на свій ризик і за свій рахунок експлуатацію і обслуговування орендованого майна кваліфікованим персоналом (найманими працівниками) орендодавця, яким створити належні умови праці відповідно до актів чинного законодавства у сфері трудових відносин та охорони праці. Нести перед орендарем відповідальність за дотримання вказаними працівниками трудової та технологічної дисципліни, графіків змінності, вимог у сфері санітарії, охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, безпеки руху, а також локальних нормативних актів за місцем використання орендованого майна у сфері пропускного та внутрішньооб'єктового режиму, ввезення/вивезення, внесення/винесення та переміщення матеріальних цінностей. Відшкодувати орендареві або іншим особам шкоду, завдану порушенням вказаних вимог з вини орендодавця або його працівників. Нещасні випадки або профзахворювання які мали місце із персоналом (працівниками) орендодавця, задіяними у виконанні даного договору, обліковуються і розслідуються орендодавцем згідно з чинним законодавством.

Згідно п. 5.3. договору, за порушення (невиконання або неналежне виконання) з вини орендодавця або його працівників локальних нормативів актів за місцем використання орендованого майна у сфері трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, санітарії, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, поводження зі шкідливими або небезпечними речовинами та матеріалами, пропускного та внутрішньо об'єктового режиму, ввезення/вивезення, внесення/винесення матеріальних цінностей, проїзду та/або розміщення транспортних засобів та спецтехніки орендодавець оплачує штрафи, передбачені цими актами та/або договорами між орендарем та його контрагентами та відшкодовує збитки, спричинені таким порушенням. Сплата таких санкцій можлива шляхом відповідних утримань із сум, належних орендодавцеві в рахунок орендної плати за даним договором.

Цей договір діє з моменту його підписання сторонами по 31.12.2017, а у частині взаєморозрахунків - до повного виконання. Зазначений строк може бути продовжений виключно за угодою сторін (п. 6.1. договору).

Додаток № 1 від 01.05.2017 до договору оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017 сторони погодили перелік видів порушень та матеріальної відповідальності орендаря та орендодавця.

27.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт» (далі - виконавець) укладено договір про здійснення технічного нагляду № 27/03-17, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати роботи з технічного нагляду на об'єкті «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151 м і більше. Нарощування дамб до відм. +156.», яке знаходиться на території Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість в термін та на умовах цього договору.

Під веденням технічного нагляду сторони розуміють здійснення виконавцем ряду робіт спрямованих на забезпечення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт під час виконання підрядником реконструкції по об'єкту визначеному в пункті 1.1. цього договору (п. 1.2. договору).

Підпунктом 3.1.3. пункту 3.1. договору визначено, що виконавець має право застосувати матеріальну відповідальність до замовника у вигляді штрафів за порушення, які передбачені додатком № 2 до даного договору. Сторонами досягнуто згоди та розуміння, що погодження штрафів, визначених та зазначених сторонами у додатку № 1 має на меті стимулювати замовника при виконанні робіт на об'єкті дотримуватись діючих нормативно-правових актів, інструкцій, положень і т.д., які регулюють виконання відповідних будівельних робіт, а так само забезпечувати (зобов'язувати дотримуватись) третіх осіб, які залучаються замовником до робіт на об'єкті.

Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку здійснення замовником, а також контрагентами замовника, які залучаються на договірних засадах, порушень, передбачених Переліком видів порушень і відповідальності (додаток № 2), замовник сплачує виконавцеві штраф у розмірі, зазначеному в додатку № 2.

Згідно п. 5.4. договору, по факту порушення, скоєного працівником замовника, а також контрагентами замовника, які залучаються на договірних засадах, уповноважені представники сторін підписують двосторонній акт, що є підставою для сплати замовником штрафу, передбаченого додатком № 2. У випадку відмови уповноважених представників замовника від підписання двостороннього акту, представники виконавця мають право скласти односторонній акт, що буде підставою для оплати замовником штрафу.

Строк дії даного договору визначений моментом повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 8.3. договору).

Додатком № 1 до договору № 27/03-17 від 27.03.2017 визначено вартість послуг, відповідно до якого технічний нагляд за виконанням робіт по реконструкції хвостосховища «Об'єднане» складає 500 грн. (вартість людино днів).

Додатком № 2 до договору № 27/03-17 від 27.03.2017 сторони визначили перелік видів порушень та штрафів.

Додатком № 3 до договору № 27/03-17 від 27.03.2017 сторони погодили календарний графік виконання робіт з технічного нагляду за виконанням робіт, відповідно до якого початок - березень 2017 року, закінчення - грудень 2019 року.

02.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Інтерсервіс» (далі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (далі - кредитор) укладено договір поруки № 02/05-17, відповідно до якого за договором поруки поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Фізичною особою-підприємцем Клименко Олегом Анатолійовичем (далі - боржник) його зобов'язань перед кредитором за договором оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 в частковому обсязі таких зобов'язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника, що виникнуть з договору оренди, забезпечуються лише частково, в межах суми, яка становить 2 000, 00 грн. (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору, поручитель зобов'язаний при пред'явленні вимоги кредитора про виконання зобов'язання, сплатити зазначену у вимозі суму грошових коштів протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково.

Строк дії даного договору визначений моментом повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 6.2. договору).

Як зазначає позивач, в період з серпня місяця по вересень місяць 2017 року включно, відповідачем було надано в оренду, а позивачем прийнято транспортні засоби з екіпажем у кількості 6 одиниць, а саме АВТОСАМОСКИД ХОВО державний номер НОМЕР_13; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_11; Водовоз Камаз державний номер НОМЕР_19; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_12; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_9; Бульдозер Т-130 державний номер НОМЕР_16.

Також, позивач зазначає, що протягом періоду оренди транспортних засобів, екіпаж відповідача-1 допустив ряд порушень, які призвели до накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» штрафів у розмірі 780 000, 00 грн. зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт», що підтверджується актами про порушення № 101 від 01.08.2017 на суму 11 000, 00 грн., № 102 від 03.08.2017 на суму 22 000, 00 грн., № 103 від 04.08.2017 на суму 20 000, 00 грн., № 104 від 07.08.2017 на суму 20 000, 00 грн., № 105 від 09.08.2017 на суму 22 000, 00 грн., № 106 від 10.08.2017 на суму 47 000, 00 грн., № 107 від 11.08.2017 на суму 17 000, 00 грн., № 108 від 14.08.2017 на суму 22 000, 00 грн., № 109 від 15.08.2017 на суму 84 000, 00 грн., № 110 від 16.08.2017 на суму 17 000, 00 грн., № 111 від 17.08.2017 на суму 26 000, 00 грн., № 112 від 35 000, 00 грн., № 113 від 19.08.2017 на суму 26 000, 00 грн., № 114 від 21.08.2017 на суму 52 000, 00 грн., № 115 від 22.08.2017 на суму 36 000, 00 грн., № 116 від 23.08.2017 на суму 41 000, 00 грн., № 117 від 27.08.2017 на суму 41 000, 00 грн., № 118 від 28.08.2017 на суму 26 000, 00 грн., № 119 від 29.08.2017 на суму 34 000, 00 грн., № 120 від 30.08.2017 на суму 18 000, 00 грн., № 121 від 01.09.2017 на суму 18 000, 00 грн., № 122 від 04.09.2017 на суму 40 000, 00 грн., № 123 від 05.09.2017 на суму 30 000, 00 грн., № 124 від 06.09.2017 на суму 25 000, 00 грн., № 125 від 08.09.2017 на суму 17 000, 00 грн., № 126 від 11.09.2017 на суму 8 000, 00 грн., № 127 від 13.09.2017 на суму 8 000, 00 грн., № 128 від 14.09.2017 на суму 9 000, 00 грн., № 129 від 18.09.2017 на суму 8 000, 00 грн. за договором про здійснення технічного нагляду № 27/03-17 від 27.03.2017, які складені та підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт».

Так, позивачем на адресу відповідача-1 направлялись претензії від 15.04.2018 та 20.06.2018, в яких позивач просив відповідача-1 сплатити суму штрафів у розмірі 780 000, 00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та копіями фіскальних чеків № 8368 від 27.06.2018 та від 24.07.2018.

Листом від 06.07.2017 № 06/7-18 відповідач-1 надав відповідь на вищезазначені претензії позивача, в якій зазначив, що відсутність договору про здійснення технічного нагляду № 27/03-17 від 27.03.2017 унеможливлює об'єктивно розглянути надіслані позивачем претензії, а також відповідач-1 зазначив про наявність сумнівів щодо належності підпису на актах про порушення колишньому директору позивача.

Також, позивачем було надіслано відповідачу лист-повідомлення від 23.07.2018, в якому позивач повідомив відповідача-1, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» утримає частину штрафних санкцій у розмірі 277 452, 00 грн., в рахунок сплати орендної плати за договором оренди, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 24.07.2018.

Крім того, листом від 23.07.2018 позивач надав відповідь на вищезазначений лист відповідача-1, в якому позивач зазначив, що відповідачем-1 порушено строки оплати штрафних санкцій, оскільки виходячи з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, останнім днем виконання обов'язку щодо сплати штрафів є 10.07.2018, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 24.07.2018.

З матеріалів справи вбачається, 27.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (далі - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт» (далі - сторона 2) складено та підписано акт № 27-08/18-01 щодо взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторона-1 і сторона-2 домовилися про зарахування взаємних однорідних вимог щодо таких грошових зобов'язань: зобов'язання сторони-1 перед стороною-2: у вигляді сплати штрафних санкцій за договором про здійснення технічного нагляду № 27/03-17 від 27.03.2017 на суму 780 000, 00 грн.; зобов'язання сторони-2 перед стороною-1 за договором № 30-06/17 від 30.06.2017 на суму 1 438 001, 52 грн. Сторони проводять взаєморозрахунки зобов'язань сторони-1 перед стороною -2 в таких обсягах 780 000, 00 грн. Зобов'язання за договором № 30-06/17 від 30.06.2017 становить 658 001, 52 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що протягом періоду оренди транспортних засобів, екіпаж відповідача-1 допустив ряд порушень, які призвели до накладення на позивача штрафів з боку контрагента, в свою чергу, враховуючи що зобов'язання відповідача-1 за договором оренди забезпечені порукою, за якою відповідач-2 несе солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором, у зв'язку з чим позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів штрафні санкції у розмірі 502 548, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем Клименко Олегом Анатолійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» було укладено договір оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове оплатне користування (оренду) наступні транспортні засоби з екіпажем, а саме: ТАТRA державний номер НОМЕР_1; ТАТRA державний номер НОМЕР_2; ТАТRA Т 815 державний номер НОМЕР_3; ТАТRA 815 державний номер НОМЕР_4; КРАЗ 6510 державний номер НОМЕР_5; КАМАЗ 35511 НОМЕР_15; Трактор Т-130 МГ-1 бульдозер, НОМЕР_16; КРАЗ автокран, державний номер НОМЕР_6; АТЛАС, екскаватор; ТАТRA державний номер НОМЕР_7; ТАТRA державний номер НОМЕР_8; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_9; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_10; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_11; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_12; АВТОСАМОСКИД НОВО державний номер НОМЕР_13; АВТОСАМОСКИД ФОТОН державний номер НОМЕР_17; АВТОСАМОСКИД МЗКТ державний номер НОМЕР_14; АВТОСАМОСКИД ХАНИЯ державний номер НОМЕР_18; АВТОКРАН КРАЯН державний номер НОМЕР_6.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, 02.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Інтерсервіс» (далі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (далі - кредитор) укладено договір поруки № 02/05-17, відповідно до якого за договором поруки поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Фізичною особою-підприємцем Клименко Олегом Анатолійовичем (далі - боржник) його зобов'язань перед кредитором за договором оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 в частковому обсязі таких зобов'язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них - боржника чи поручителя - чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги.

Як зазначає позивач, в період з серпня місяця по вересень місяць 2017 року включно, відповідачем-1 було надано в оренду, а позивачем прийнято транспортні засоби з екіпажем у кількості 6 одиниць, а саме АВТОСАМОСКИД ХОВО державний номер НОМЕР_13; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_11; Водовоз Камаз державний номер НОМЕР_19; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_12; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_9; Бульдозер Т-130 державний номер НОМЕР_16.

Проте, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вищевикладені позивачем обставини, тобто докази фактичної передачі зазначеної позивачем техніки в оренду за договором оренди техніки з екіпажем №01-05/17 від 01.05.2017, відповідний акт приймання-передачі.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно п. 2.1. договору, орендоване майно, зазначене у п. 1.1. договору є переданим орендодавцем і прийнятим орендарем в оренду за наявності акту приймання-передачі, підписаного у двох примірниках уповноваженими представниками сторін, який є невід'ємною частиною даного договору. Стан орендованого майна зазначається у вказаному акті.

Обов'язок зі складання акту приймання-передачі майна покладається на сторону, що здійснює передачу майна (п. 2.6. договору).

Згідно ст. 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження передачі техніки в оренду за актом приймання - передачі, як це передбачено п. 2.1 договору, відповідний акт між сторонами не складався, при цьому у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з вимогою передати майно, шляхом складання акту приймання-передачі, враховуючи що відповідно до тексту позовної заяви позивач використовував частину техніки.

В свою чергу, позивач зазначає, що факт передачі техніки в оренду підтверджується претензією відповідача-1 від 14.02.2018 № 02-14/18.

Проте, дослідивши зміст вказаної претензії суд зазначає, що в останній відповідач-1 зазначає, що відповідно до договору оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017 та на підставі окремих замовлень позивача відповідачем-1 в період з серпня місяця по грудень місяць 2017 року були надані позивачу послуги спецтехніки на загальну суму 1 930 823, 00 грн., а не передано майно в оренду.

Крім того, суд зазначає, що враховуючи кількість техніки наведеної у п. 1.1. договору (20 одиниць), а також те, що у позовній заяві позивач вказує, що ним використовувалися транспортні засоби з екіпажем у кількості 6 одиниць (частина техніки), а саме АВТОСАМОСКИД ХОВО державний номер НОМЕР_13; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_11; Водовоз Камаз державний номер НОМЕР_19; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_12; АВТОСАМОСКИД ФАВ державний номер НОМЕР_9; Бульдозер Т-130 державний номер НОМЕР_16, суд не може дійти до беззаперечного висновку у якій саме кількості було передано позивачу техніку в оренду.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем орендних платежів за використання відповідної техніки.

В той же час, суд вважає безпідставними твердження відповідача-1 про те, що договір є неукладеним, оскільки як вбачається зі змісту договору оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, які необхідні для даного договору - предмет оренди, ціна та строк договору, які сторони визначили в договорі.

Отже, як стверджує позивач, протягом періоду оренди транспортних засобів, екіпаж відповідача-1 допустив ряд порушень, які призвели до накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» штрафів у розмірі 780 000, 00 грн. зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт», на підтвердження чого долучає до позовної заяви акти про порушення, які складені та підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт».

Як зазначено судом вище, 27.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт» (виконавець) укладено договір про здійснення технічного нагляду № 27/03-17, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати роботи з технічного нагляду на об'єкті «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151 м і більше. Нарощування дамб до відм. +156.», яке знаходиться на території Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість в термін та на умовах цього договору.

Проте, суд зазначає, що у матеріалах справи наявний лист Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» № 52-16/752 від 19.11.2018, в якому останній повідомляє, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт» не здійснювало технічний нагляд за об'єктами будівництва «Реконструкція хвостового та оборотного водопостачання для підтримки потужності комбінату. Хвостосховище «Перша карта» (реконструкція х/с «Об'єднане») з нарощування дамб вище відм. +156,0м. Нарощування дамб до відм.+161,0 м.» та «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151,0 м і вище. Нарощування дамб до відм. +156.0м.». Крім того, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зазначило, що у 2017 році працівникам ТОВ «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт» постійні або тимчасові перепустки для відвідування об'єктів будівництва «Реконструкція хвостового та оборотного водопостачання для підтримки потужності комбінату. Хвостосховище «Перша карта» (реконструкція х/с «Об'єднане») з нарощування дамб вище відм. +156,0м. Нарощування дамб до відм.+161,0 м.» та «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151,0 м і вище. Нарощування дамб до відм. +156.0м.» не видавалися.

Також, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» повідомило, що 12.07.2017 між ТОВ «Компанія Транс-Інвест» та ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» було укладено договір підряду № 2017/д/УКС/1009, предметом якого є виконання робіт «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151,0 м і вище. Нарощування дамб до відм. +156.0м.», проте, ТОВ «Компанія Транс-Інвест» не повідомляло ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про залучення вантажної техніки ФОП Клименко О.А., відносно екіпажів ФОП Клименко О.А. акти про порушення ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» не складалися.

Таким чином, враховуючи що договором про здійснення технічного нагляду № 27/03-17 від 27.03.2017 було передбачено, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт» виконує роботи з технічного нагляду на об'єкті «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151 м і більше. Нарощування дамб до відм. +156.», яке знаходиться на території Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», проте як вбачається з листа Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт» не здійснювало технічний нагляд за об'єктами будівництва «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151,0 м і вище. Нарощування дамб до відм. +156.0м.», при цьому ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зазначило, що у 2017 році працівникам ТОВ «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт» постійні або тимчасові перепустки для відвідування об'єктів будівництва «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151,0 м і вище. Нарощування дамб до відм. +156.0м.» не видавалися, тож суд не може дійти до беззаперечного висновку, що на об'єкті будівництва «Реконструкція хвостосховища «Об'єднане» з нарощування дамб до відм. +151,0 м і вище. Нарощування дамб до відм. +156.0м.» використовувалася техніка відповідача-1 у зазначеній позивачем у позовній заяві кількості (6 одиниць) та правомірності складення відповідних актів про порушення, а саме факту вчинення екіпажем відповідача-1 наведених у актах правопорушень на об'єкті будівництва, враховуючи, що ТОВ «Компанія Транс-Інвест» не повідомляло ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про залучення вантажної техніки ФОП Клименко О.А. та з урахуванням того, що об'єкт будівництва знаходиться на території Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

Крім того, на підтвердження факту понесення позивачем втрат з оплати штрафних санкцій судом у судовому засіданні 13.12.2018 було частково задоволено уточнене клопотання відповідача-1 про витребування доказів по справі та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» надати суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» вартості робіт (послуг) зі здійснення технічного нагляду за Договором №27/03-17 від 27.03.2017, виконаних в період з 01.04.2017 по 31.12.2017; належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» штрафних санкцій в сумі 780 000,00 грн. В іншій частині клопотання про витребування доказів судом відмовлено.

23.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких позивач повідомив, що не має можливості надати суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату ТОВ «Компанія Транс-Інвест» на користь ТОВ «НВП «Техно-Консалт» вартості робіт (послуг) зі здійснення технічного нагляду за Договором №27/03-17 від 27.03.2017, виконаних в період з 01.04.2017 по 31.12.2017, оскільки остаточний розрахунок за надані послуги, відповідно до договору технічного нагляду буде проведений після повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, тобто у грудні 2019 року. Також, позивач повідомив суд, що 27.08.2017 між ТОВ «Компанія Транс-Інвест» та ТОВ «НВП «Техно-Консалт» було складено акт № 27-08/18-01 щодо взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, наслідком якого стало припинення грошового зобов'язання ТОВ «Компанія Транс-Інвест» перед ТОВ «НВП «Техно-Консалт» зі сплати штрафних санкцій на суму 780 000, 00 грн.

Отже, зі змісту акту № 27-08/18-01 щодо взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 27.08.2018 складеного та підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт» (сторона 2) вбачається, що сторона-1 і сторона-2 домовилися про зарахування взаємних однорідних вимог щодо таких грошових зобов'язань: зобов'язання сторони-1 перед стороною-2: у вигляді сплати штрафних санкцій за договором про здійснення технічного нагляду № 27/03-17 від 27.03.2017 на суму 780 000, 00 грн.; зобов'язання сторони-2 перед стороною-1 за договором № 30-06/17 від 30.06.2017 на суму 1 438 001, 52 грн. Сторони проводять взаєморозрахунки зобов'язань сторони-1 перед стороною -2 в таких обсягах 780 000, 00 грн. Зобов'язання за договором № 30-06/17 від 30.06.2017 становить 658 001, 52 грн.

Згідно з ст. ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За ч. 1 ст. 601 ЦК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, для зарахування вимог необхідне додержання трьох умов: вимоги повинні бути зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких або настав, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зокрема, залік є можливим за тими зобов'язаннями, строк виконання яких вже настав, або, якщо строк виконання визначений моментом пред'явлення вимоги. До того ж важливо, щоб строк виконання зобов'язання настав за двома зобов'язаннями. Оскільки, якщо за одним договором строк виконання настав, а за другим ні, то зарахування стане можливим лише після настання строку виконання за другим зобов'язанням.

Проте, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутній договір № 30-06/17 від 30.06.2017 за яким рахується заборгованість за Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт» у розмірі 1 438 001, 52 грн., у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємства «Техно-Консалт» здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема на суму 780 000, 00 грн., внаслідок чого зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Консалт» за договором № 30-06/17 від 30.06.2017 становить 658 001, 52 грн.

При цьому, судом враховано, що сума у розмірі 780 000, 00 грн. є штрафом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд зазначає, що правова природа вимог про стягнення основного боргу та про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) є різною, а тому вказані вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України, оскільки договірна санкція за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є способом відповідальності за порушення зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 917/1862/16.

Крім того, суд зазначає, що позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача грошові кошти в якості компенсації витрат за договором оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017 в розмірі 134 635, 92 грн.

Проте, як вбачається зі змісту договору поруки № 02/05-17 від 02.05.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Інтерсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест», а саме п. 1.2. договору, сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника, що виникнуть з договору оренди, забезпечуються лише частково, в межах суми, яка становить 2 000, 00 грн.

За таких обставин, підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем належними чином не доведено факт передання йому в оренди техніки з екіпажем саме у кількості 6 одиниць (як зазначено у позовній заяві) та не надано суду доказів фактично понесених витрат у вигляді сплати нарахованої суми штрафу у розмірі 780 000, 00 грн., як підставу для стягнення солідарно з відповідачів штрафних санкцій у розмірі 502 548, 00 грн. (за твердження позивача за вирахуванням 277 452, 00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди техніки, проте позивачем не зазначено за який період виникла ця заборгованість та за оренду якої саме кількості техніки, враховуючи відсутність акту приймання-передачі техніки в оренди за договором оренди техніки з екіпажем № 01-05/17 від 01.05.2017).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» до Фізичної особи-підприємця Клименко Олега Анатолійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Інтерсервіс» про стягнення 502 548,00 грн. не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 01.02.2019.

Суддя Щербаков С.О.