Рішення № 79544257, 27.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2018 Справа № 905/2481/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 905/2481/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

до відповідача: Підприємства «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України»

про стягнення 58 915,65 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з Підприємства «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» 58 915,65 грн., з яких: 48 335,43 грн. - борг за спожиту активну електроенергію за період з серпня по грудень 2014р. та з березня по листопад 2015р.; 1 903,12 грн. - 3% річних, нараховані з 01.12.2014р. по 19.10.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії, спожитої за період з серпня по грудень 2014р. та з березня по листопад 2015р.; 8 677,10 грн. - інфляційні втрати, нараховані з 01.12.2014р. по 30.09.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати активної електроенергії, спожитої за період з серпня по грудень 2014р. та з березня по листопад 2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 3083 від 15.06.2004р. щодо повної та своєчасної оплати поставленої активної електричної енергії.

21.11.2017р. за вх.№30008/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, в яких останній посилається на те, що у п. 9.4 договору не визначено певної форми додаткової угоди про продовження дії договору на наступний календарний рік, водночас перебування сторін у договірних відносинах підтверджується шляхом поставки позивачем та споживання відповідачем електричної енергії у 2014-2015р.р. на підставі актів приймання – передачі електричної енергії, прийняттям відповідачем рахунків на оплату, частковою оплатою відповідачем спожитої електричної енергії, підписанням сторонами додатків та додаткових угод до договору у різний період його дії. Також, позивач зазначає, що рахунок за червень 2015р. отримано керівником підприємства ОСОБА_1 11.06.2015р., про що свідчить особистий підпис, а також дата і час роздруківки рахунку. Водночас, позивач посилається на те, що прилад обліку споживача розташовано в ТП, який знаходиться на балансі енергопостачальника, отже кінцевий розрахунок за спожиту електричну енергію в вересні 2014р. було виставлено споживачу на підставі показників приладу обліку, зафіксованих енергопостачальником 09.09.2014р. згідно акту контрольного огляду засобів обліку №253035, на підставі якого було сформовано акт прийняття-передавання товарної продукції і рахунок за спожиту електроенергію за вересень 2014р., вказані документи направлено на адресу споживача та отримано ним 16.09.2014р. Крім того, позивач зазначає, що в прохальній частині позову було допущено технічну описку щодо визначення періодів нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, у зв’язку із чим просить вважати правильним періоди нарахування згідно розрахунку ціни позову, а саме, 3% річних - у період з 01.12.2014р. по 19.10.2017р., інфляційних втрат - за період з 01.12.2014р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії спожитої за період з листопада 2014р. по грудень 2014р. та з березня 2015р. по листопад 2015р.

21.11.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.12.2017р.

19.12.2017р. за вх.№04-21/3651 господарський суд одержав від відповідача електронною поштою клопотання про розгляд справи без участі представника, відзив на позовну заяву, за змістом якого вказує на відсутність правових підстав для стягнення боргу за активну електричну енергію, оскільки сторони не перебували у договірних відносинах у вказаний у позові період, виходячи з того, що між сторонами не було укладено додаткової угоди про продовження строку дії договору, позивач не повідомляв відповідача про зміну тарифів на електричну енергію, підпис з боку споживача у додатковій угоді № 1 від 11.06.2006р. не відповідає підпису керівника відповідача. Крім того, відповідач посилається на неправомірність позовних вимог в частині 3% річних та інфляційних втрат з огляду на приписи ст.ст.2, 8 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а також ненадання відповідачу вимог про їх сплату. Аналогічні за змістом відзив та клопотання одержані господарським судом засобами поштового зв’язку 19.12.2017р. за вх.№33190/17.

19.12.2017р. господарським судом постановлено ухвали про розгляд справи №905/2481/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; відкладення підготовчого засідання на 18.01.2018р.

15.01.2018р. за вх.№848/18 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, у яких повідомлено про надходження на рахунок Слов’янського РЕМ від відповідача суми у розмірі 42 197,23 грн. з призначенням платежу «оплата за спожиту електроенергію в 2014р. по договору №3083», станом на 01.12.2014р. за договором №3083 існувала дебіторська заборгованість у розмірі 100 476,19грн., у тому числі і заборгованість за період з травня по листопад 2014р. у розмірі 64 751,70грн., вказана сума оплати була зарахована в погашення існуючої заборгованості за травень 2014р. у розмірі 1 697,57грн., за червень 2014р. у розмірі 1 821,95грн., за липень 2014р. у розмірі 16 437,92грн. та за серпень 2014р. у розмірі 22 239,79грн.

08.02.2018р. за вх. №3003/18 господарський суд одержав від позивача відповідь на відзив, в яких, в т. ч. зазначено, що інформування споживачів про рівні роздрібних тарифів публікуються у засобах масової інформації (газета «Урядовий кур’єр») за п’ять днів до введення їх в дію, на розрахунковий місяць у коп./кВт*год з трьома знаками після коми.

08.02.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.02.2018р.

Учасники справи про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, але у судове засідання 27.02.2018р. не з’явились.

На підставі ст. 241 ГПК України у судовому засіданні 27.02.2018р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

15.06.2004р. між ВАТ «Донецькобленерго» (на теперішній час – ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») (постачальник електричної енергії, позивач) та Підприємством «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №3083, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною (р.1 договору).

Постачальник електричної енергії зобов’язався, зокрема, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 270,3 кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №13 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №4 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; а споживач зобов’язався, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (пп. 2.1.2 п.2.2, пп. 2.2.2., 2.2.3, п.2.2 договору).

Відповідно до п.7.5 договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: - акт про використану електричну енергію, за підписом уповноваженої особи споживача та завірений печаткою; - акт результатів замірів електричної потужності.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до _____. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 9.4 договору).

11.01.2006р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії №3083 від 15.06.2004р., якою внесено зміни до п.п.1, 2 додатка №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до цього договору.

За змістом п.2 додатку №5 до договору (у редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2006р.) встановлено:

п.2.1 - розрахунковим вважається період з 00 годин 10 числа попереднього місяця до 24 години 10 числа поточного місяця;

п.2.2 - споживач зобов’язаний зробити попередню оплату за електроенергію, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді (п.6.6 Правил користування електричною енергією);

п.2.3 – обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається згідно з додатком №9 до договору («Розрахунок втрат електричної енергії в межах споживача»), та додатком №7 до договору («Акт прийому-передачі») згідно з умовами п.7.5 договору. Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається за схемою: період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору;

п.2.4 – для подання «Акту прийому-передачі» (у двох примірниках), споживач не пізніше 8 годин 11 робочого дня місяця, направляє свого уповноваженого представника до постачальника електричної енергії;

п.2.5 – за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу: - рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума остаточного розрахунку визначається на підставі представленого споживачем «Акту прийому-передачі» та інших умов договору з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача; - рахунок або платіжну вимогу-доручення на попередню оплату за активну електроенергію, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді. Розмір суми попередньої оплати розраховується постачальником електричної енергії як сума добутків рівнів тарифів відповідного класу, що діють у поточному розрахунковому періоді, на заявлений обсяг споживання електричної енергії. Рахунки або платіжні вимоги – доручення споживач отримує у постачальника;

п.2.6 – споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунків або платіжних - вимог доручень, здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається: - при направленні рекомендованим листом дата зазначається на фіскальному чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по Україні – 10 днів), - при направленні нарочно – дата вручення рахунку або платіжної вимоги - доручення.

25.07.2011р. сторонами підписано додаткову угоду б/н, якою змінено в тексті договору та додатків до нього найменування постачальника на ПАТ «Донецькобленерго» та його реквізити.

Також сторонами укладені додатки №13 до договору №3083 від 15.06.2004р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014-2015рр.

На виконання умов вказаного договору за період серпень 2014р., жовтень 2014р.-грудень 2014р., березень 2015р. - листопад 2015р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято активну електроенергію в загальному обсязі 35 656 кВт/год на загальну суму 55 845,75 грн., а саме: у серпні 2014р. в обсязі 17 688 кВт/год на суму 25 175,69 грн., у жовтні 2014р. в обсязі 1 897 кВт/год на суму 2 807,94 грн., у листопаді 2014р. в обсязі 1 406 кВт/год на суму 2 081,16 грн., у грудні 2014р. в обсязі 546 кВт/год на суму 824,38 грн., у березні 2015р. в обсязі 936 кВт/год на суму 1 558,10 грн., у квітні 2015р. в обсязі 957 кВт/год на суму 1 609,02 грн., у травні 2015р. в обсязі 1 387 кВт/год на суму 2 305,20 грн., у червні 2015р. в обсязі 1 395 кВт/год на суму 2 394,66 грн., у липні 2015р. в обсязі 2 328 кВт/год на суму 4 195,99 грн., у серпні 2015р. в обсязі 2 514 кВт/год на суму 4 531,24 грн., у вересні 2015р. в обсязі 1 600 кВт/год на суму 2 883,84 грн., у жовтні 2015р. в обсязі 1 375 кВт/год на суму 2 509,32 грн., у листопаді 2015р. в обсязі 1 627 кВт/год на суму 2 969,21 грн.

Вказані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень 2014р., жовтень 2014р. – грудень 2014р., березень 2015р. – листопад 2015р. підписані відповідачем без зауважень та заперечень до них.

Також позивачем виставлені рахунки на оплату активної електроенергії, які отримані представником відповідача: рахунок за серпень 2014р. – 12.08.2014р., за жовтень 2014р. – 13.10.2014р., за листопад 2014р. – 12.11.2014р., за грудень 2014р. – 11.12.2014р., за березень 2015р. – 12.03.2015р., за квітень 2015р. – 15.04.2015р., за травень 2015р. – 13.05.2015р., за червень 2015р. – 11.06.2015р., за липень 2015р. – 14.07.2015р., за серпень 2015р. – 13.08.2015р., за вересень 2015р. – 18.09.2015р., за жовтень 2015р. – 15.10.2015р., за листопад 2015р. – 10.11.2015р., про що свідчать відповідні відмітки на рахунках про їх отримання.

Поряд з цим, як посилається позивач, постачання відповідачу активної електроенергії здійснювалось також і у вересні 2014р.

У матеріалах справи наявні акт прийняття – передавання товарної продукції за вересень 2014р. в обсязі 9 951 кВт/год на суму 14 729,47 грн., який не підписаний відповідачем, та відповідний рахунок за вересень 2014р. на оплату активної електроенергії, який не містить відмітки відповідача про його одержання.

Водночас, 10.09.2014р. листом №3301 акт приймання-передачі товарної продукції та рахунок на оплату активної електроенергії за вересень 2014р. направлені позивачем на адресу відповідача, про що свідчить опис вкладення у цінний лист з відміткою про отримання поштового відправлення 16.09.2014р., і з огляду на умови договору вважаються отриманими споживачем саме у зазначену дату.

При цьому, матеріали справи містять акт контрольного огляду засобів обліку №253035 від 09.09.2014р., у якому зафіксовано показники приладу обліку відповідача - лічильника типу НІЛ2301 №0646019 за вересень 2014р. – 85 491,2 кВт/год. На підставі даних вказаного акту позивачем сформовано акт приймання-передачі товарної продукції та рахунок на оплату електричної енергії за вересень 2014р. на суму 14 729,47 грн. за обсяг електричної енергії 9 951 кВт/год (85 491,2 кВт/год – 75 552,8 кВт/год = 9 938,4 кВт/год – різниця між показниками у розрахунковому періоді (вересень 2014р.) та у попередньому періоді (серпень 2014р.) + 13 кВт/год втрата в трансформаторах та ЛЕП), з урахуванням змісту письмових пояснень позивача.

Відповідно до ч.7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.3 додатку №5 до договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів. Якщо на 5 день після отримання рахунку не надійде оплата, то на 7 день постачальник має право припинити електропостачання.

Відповідно до п.2.6 додатку №5 до договору у редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2006р. до нього споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунків або платіжних - вимог доручень, здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому постачальником електричної енергії.

Відповідно до п.1 додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до договору (у редакції додаткової угоди №1 від 11.01.2006р.) встановлено, що споживач зобов’язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії включно коштами на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання №26034333661693 в ГЇЇБ м. Слов’янськ. У платіжному дорученні або реєстрі централізованої оплати у графі призначення платежу споживач після слів «за споживання активної електроенергії», повинен зазначити таку інформацію: - період, за який проводиться розрахунок; - дата складання та № договору на електропостачання; - сума податку на додану вартість. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на рахунок постачальника електричної енергії.

Враховуючи дати отримання рахунків, граничним строком оплати відповідачем вартості спожитої активної електроенергії у серпні 2014р. є 19.08.2014р., у вересні 2014р. – 23.09.2014р., у жовтні 2014р. – 20.10.2014р., у листопаді 2014р. – 19.11.2014р., у грудні 2014р. – 18.12.2014р., у березні 2015р. – 19.03.2015р., у квітні 2015р. – 22.04.2015р., у травні 2015р. – 20.05.2015р., у червні 2015р. – 18.06.2015р., у липні 2015р. – 21.07.2015р., у серпні 2015р. – 20.08.2015р., у вересні 2015р. – 25.09.2015р., у жовтні 2015р.- 22.10.2015р., у листопаді 2015р. - 17.11.2015р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Як вбачається з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, наявної у справі банківської виписки від 31.12.2014р., письмових пояснень позивача, оплату рахунку за поставлену активну електроенергію за серпень 2014р. здійснено частково 30.12.2014р. у сумі 22 239,79 грн., залишок боргу за серпень 2014р. становить 2 935,90 грн.

Оплата вартості активної електроенергії, спожитої за період вересень 2014р. - грудень 2014р., березень 2015р.-листопад 2015р., відповідачем не здійснена.

Таким чином, загальний розмір боргу відповідача за активну електричної енергії за період серпень 2014р. - грудень 2014р., березень 2015р. - листопад 2015р. складає 48 335,43 грн.

Посилання відповідача на відсутність договірних відносин між сторонами у період серпень 2014р. - грудень 2014р., березень 2015р. - листопад 2015р. не прийняті господарським судом до уваги виходячи з того, що, по – перше, у п. 9.4 договору №3083 від 15.06.2004р. сторонами фактично не було встановлено граничного строку припинення правовідносин за договором, по - друге, дія договору №3083 від 15.06.2004р. та чинність зобов’язань сторін у спірний період підтверджується фактичним виконанням сторонами договору, про що свідчать рахунки, які прийняті відповідачем без зауважень та заперечень, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), у яких наявні посилання на договір №3083 від 15.06.2004р. та які підписані відповідачем та скріплені його печаткою; здійсненням відповідачем часткової оплати вартості спожитої електроенергії за серпень 2014р. по договору №3083 від 15.06.2004р.; укладенням додаткових угод № 1 від 11.01.2006р., б/н від 25.07.2011р. про внесення змін до договору №3083 від 15.06.2004р., додатків №13 до договору «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014-2015рр. до договору №3083 від 15.06.2004р.

Посилання відповідача щодо неповідомлення відповідача про зміну тарифів на електричну енергію також не прийняті господарським судом до уваги, з огляду на те, що інформування споживачів про рівні роздрібних тарифів публікуються в засобах масових інформації («Урядовий Кур'єр») за п’ять днів до введення їх в дію на розрахунковий місяць у коп. /кВт*год. з трьома знаками після коми.

Посилання відповідача на те, що підпис з боку споживача у додатковій угоді № 1 від 11.01.2006р. не належить керівнику відповідача є жодним чином недоведеними в порядку приписів ст. ст. 74, 76 – 80 ГПК України.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу за активну електроенергію, а отже і про їх задоволення.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за зобов’язаннями листопада 2014р.-грудня 2014р., березня 2015р.-листопада 2015р. за загальний період з 01.12.2014р. по 19.10.2017р., та згідно з яким розмір 3 % річних складає 1 903,12 грн., перевірений господарським судом, та встановлено, що розмір 3% річних становить 1 903,25 грн., тобто більшу суму, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем за зобов’язаннями листопада 2014р. - грудня 2014р., березня 2015р.-листопада 2015р. за загальний період з 01.12.2014р. по 30.09.2017р., та згідно з яким розмір інфляційних втрат складає 8 677,10 грн., перевірений господарським судом, та встановлено, що розмір інфляційних витрат становить 9 407,82 грн., тобто більшу суму, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 903,12 грн. та інфляційних втрат в розмірі 8 677,10 грн., тобто в межах заявленої до стягнення суми.

Посилання відповідача на неправомірність вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з огляду на приписи ст. ст. 2, 8 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не прийняті господарським судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» скасовано пеню за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електро- і теплоенергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Кошти, стягнуті з громадян України у вигляді пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, зараховуються у майбутні платежі за житлово-комунальні послуги.

В даному випадку, зобов’язання відповідача виникли за договором про постачання електричної енергії, а не кредитним договором або договором позики, відповідач не є громадянином України, який проживає у населеному пункті, визначеному у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, предметом спору у даній справі не є стягнення пені та/або штрафів, а тому положення ст. ст. 2, 8 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не підлягають застосуванню.

При цьому, 3% річних та інфляційні втрати відповідно до вимог ст.230 ГК України не є штрафними санкціями. Такі нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Крім того, чинним законодавством не вимагається надання (виставлення) вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, останні можуть бути заявлені при зверненні до суду з відповідним позовом без окремого попереднього надання (виставлення) вимоги.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» (84301, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 31083925) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька обл. м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8; код ЄДРПОУ 00131268) борг за активну електроенергію у розмірі 48 335 (сорок вісім тисяч триста тридцять п’ять) грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 1 903 (одна тисяча дев’ятсот три) грн. 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 677 (всім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 10 коп., судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 06.03.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва