Вирок № 79541212, 31.01.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/501/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Свірідової В.В.

секретаря Шаповалової Ю.О.

з участю прокурора Ліховина І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12018140090004804 від 24.12.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого, востаннє: вироком від 31.10.2018 Франківського районного суду м. Львова за ст. 15 ч.2 - ч.3 ст. 185,185 ч.3,70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 3 роки 1 місяць, за ст.72 ч.5 КК України зараховано термін попереднього ув"язнення з 06.01.2017 по день набрання вироком законної сили,звільнено по відбуттю покарання 31.10.2018, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1, 22.12.2018 року приблизно о 18 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо» TOB «Сільпо-Фуд», який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 11, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із прилавку 4 шоколадки «Milka», дві упаковки батончиків «Snickers» та «Ковбаски Алан Мисливські» в кількості 1 пгг., після чого покинув приміщення магазину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив TOB «Сільпо-Фуд» шкоди на загальну суму 279 грн. 88 коп. без ПДВ.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив, що він дійсно 22.12.2018 року приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо» TOB «Сільпо-Фуд», який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 11, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав із прилавку 4 шоколадки «Milka», дві упаковки батончиків «Snickers» та «Ковбаски Алан Мисливські» в кількості 1 пгг., після чого покинув приміщення магазину, чим спричинив TOB «Сільпо-Фуд» шкоди на загальну суму 279 грн. 88 коп. без ПДВ. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.

Оцінюючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю і об'єктивно доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При обранні виду та строку покарання обвинуваченому суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи наслідки та обставини вчиненого ним злочину.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше судимий, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі.

З врахуванням обставин справи, особи ОСОБА_1, суд вважає, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства та застосувати до ОСОБА_1 статтю 75 КК України, звільнивши останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Речовий доказ по справі, а саме: DVD-R диск з камер відеоспостереження супермаркету «Сільпо», що по вул. Мазепи, 11 у м. Львові, який визнано речовим доказом - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12018140090004804 від 24.12.2018 року.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 ч. 1 п.п. 1, 2 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки, а саме:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до вимог ст. 76 ч. 3 п. 2 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу ухвалення вироку.

Речовий доказ по справі, а саме: DVD-R диск з камер відеоспостереження супермаркету «Сільпо», що по вул. Мазепи, 11 у м. Львові, який визнано речовим доказом - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12018140090004804 від 24.12.2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя В. В. Свірідова