Рішення № 79541049, 23.11.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/3852/18

2/465/2276/18

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах Львівської міської ради, до ОСОБА_1, про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

встановив :

Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 в інтересах Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що вироком Франківського районного суду м.Львова від 28.02.2017 року у справі №465/4621/16-к ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (три тисячі чотириста гривень) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортним засобом. В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.11.2017 року вищевказаний вирок залишено без змін, а апеляційну скаргу МТСБУ без задоволення. Як вбачається з довідки Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 14.111.2017 року за №87, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував у стаціонарному лікуванні в КМК ЛШМД у 2-травматологіному відділенні в період часу з 15.06.2016 року по 18.07.2016 року, а вартість його лікування становить 4 069 грн. 79 коп. З огляду на вказане, беручи до уваги, що вина відповідача у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, то останній зобов’язаний відшкодувати витрати Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в розмірі 4069,79 грн. які понесені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Заслухавши прокурора, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов’язок представництва інтересів держави в суді.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Витрати, які з вини ОСОБА_1 здійснені Комунальною міською клінічною лікарніею швидкої медичної допомоги на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, негативно впливають на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров’я та забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурором в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Підставою позовних вимог прокурора є обставини, викладені у вироку Франківського районного суду м.Львова від 28.02.2017 року, яким відповідач ОСОБА_1 засуджений за злочин, передбачений ч.1ст.122 КК України.

Внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував у стаціонарному лікуванні в КМК ЛШМД у 2-травматологіному відділенні в період часу з 15.06.2016 року по 18.07.2016 року, вартість його лікування становить 4 069 грн. 79 коп

Наведені докази позивача не викликають сумнівів у їх правильності.

При розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України цивільний позов про відшкодування заподіяної шкоди позивачем не заявлявся.

Згідно ч.7ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Позов пред’явлено в інтересах держави в особі Львівської міської ради, оскільки ненадходження чи несвоєчасне надходження коштів за витрати, в цілому завдають суттєвої шкоди медичному закладу.

Держава зацікавлена у дотриманні законів та інших нормативно-правових актів всіма фізичними та юридичними особами, їх посадовими особами.

Звернення місцевої прокуратури до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - відшкодування витрат за лікування потерпілого від кримінального правопорушення, яке вчинив відповідач.

З огляду на те, що Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги відноситься до установ комунальної власності, а кошти, які надаються на лікування хворих, надходять з місцевого бюджету, відтак Львівська місцева прокуратура №3 підставно звернулася з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Згідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Пунктом 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 (надалі - Порядок), встановлено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

На підставі ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною 2 ст. 1191 ЦК України передбачено, що держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідач вчинив злочин, внаслідок якого потерпілий ОСОБА_3 перебував на лікуванні в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги що підтверджується матеріалами справи та наданими доказами, на що було витрачено 4069 грн. 79 коп. бюджетних коштів.

Відповідно до п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих у наслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,89,141, 247, 259,263-265,280-282ЦПК Українисуд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Стрийська, 71а/34, м.Львів) на користь Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 04055896) до місцевого бюджету міста Львова (банк отримувача – ГУДКСУ у Львівській області, МФО – 825014, рахунок №31413544700004, код платежу – 24060300) понесені Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в розмірі 4 069 грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Стрийська, 71а/34, м.Львів) в користь держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдсят) коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Франківський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ванівський Ю.М.