Ухвала суду № 79540359, 30.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/652/19

Провадження № 1-кс/461/829/19

У Х В А Л А

про надання дозволу на арешт майна

30.01.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Мисько С.М., за участю слідчого Лапчук Н.В. розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 про надання дозволу на арешт майна, -

в с т а н о в и в :

старший слідчий слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12019140050000427, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, погодженим прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 про накладення арешту на золотий ланцюжок з хрестиком, вилучені протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28.01.2019 р.. Просив проводити розгляд клопотання без участі власника майна.

Подане клопотання мотивує тим, що вказаний золотий ланцюжок з хрестиком, в подальшому, можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення їх збереження, а також проведення відповідних експертиз з вказаними золотим ланцюжком та хрестиком, а також з метою запобігання можливих наявних ризиків щодо її пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, однак, вилучення вказаних речей є за своєю сутністю обмеженням права власності, котре за вимогами ст. 16 КПК України не може бути здійснено без судового рішення.

В судовому засіданні слідчий Лапчук Н.В. клопотання підтримав, просив задовольнити.

Враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливим провести судовий розгляд без участі власника вказаних предметів.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження №№ 12019140050000427, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3,28.01.2019 р. близько 20:00 год. перебуваючи на перехресті вулиць Огієнка-Городоцька у м.Львові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом ривка намагався відкрито викрасти в ОСОБА_4 золотий ланцюжок вагою 13 грам, із золотим хрестиком вагою 3 грами, загальною вартістю 15000 грн., однак, виконавши дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, такий не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками поліції.

На даний час виникла необхідність накладені арешту на золотий ланцюжок з хрестиком, вилучені протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28.01.2019, з метою збереження речового доказу та проведення товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукувані, пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що накладення арешту на майно проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також те, що вказане майно має важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки могли зберегти на собі його сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на золотий ланцюжок з хрестиком, вилучені протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28.01.2019 р..

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.Р.Волоско.