Вирок № 7953878, 09.02.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-100

2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 лютого 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинська К.Л.,

з участю прокурора Амельченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 українця, громадянина України,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

області, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого,

зареєстрованого: АДРЕСА_3

проживаючого: Київська область, Васильківський

район, АДРЕСА_2,

раніше не засудженого, -

в скоєні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30.07.2009 року, приблизно в 02 години 50 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїжджаючи по Великій Кільцевій дорозі в напрямку до пр-ту Палладіна в м. Києві, на вимогу раніше не знайомого йому громадянина ОСОБА_2, навпроти будинку № 18 по вул. Зодчих в м. Києві зупинився щоб підвезти останнього за грошову винагороду.

Після цього ОСОБА_1 разом з громадянином ОСОБА_2 на вказаному автомобілі направились до найближчої АЗС «АНП», розташованої по вул. Верховинній, 77/13-А в м. Києві, для того щоб там заправити пальним даний автомобіль.

Знаходячись, приблизно в 03 години 00 хвилин 30.07.2009 року, на території вказаної АЗС, ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_2, вийшли з салону автомобіля, після чого в них виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_1, побачивши в руках громадянина ОСОБА_2 мобільний телефон, вирішив ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав чужу майно, вирвавши з рук громадянина ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокіа-Н73», ціною 1750 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного звязку «Лайф», ціною 25 гривень, на рахунку якої було 10 гривень, а всього майна на загальну суму 1785 гривень, після чого направився до свого автомобіля, щоб на ньому втекти з місця скоєння злочину.

Однак громадянин ОСОБА_2 з метою повернення свого майна став зупиняти ОСОБА_1 Тоді ОСОБА_1, з метою утримання викраденого ним мобільного телефону, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоровя, руками стиснутими в кулак, а також ліктем став наносити громадянину ОСОБА_2 удари по різним частинам тіла, чим заподіяв фізичний біль. Крім того, від отриманих ударів ОСОБА_2 втратив свідомість.

Заволодівши чужим майном, що належить громадянину ОСОБА_2, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік на своєму автомобілі.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 заподіяв громадянину ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: саден у лобній ділянці праворуч, на спинці, кінчику та правому крилі носа, на верхній губі праворуч та по центру, на підборідді праворуч, на передній поверхні правого колінного суглоба, на червоній каймі верхньої губи праворуч, на передній поверхні живота; крововилив та садна на слизовій оболонці верхньої губи праворуч, забійна рана на лівій брові, які згідно висновку СМЕ № 1498/е від 03.09.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя на строк більший за 6 діб, але менший за 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоровя).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України не визнав та пояснив, що 30.07.2009 року, приблизно о 02 годині 45 хвилин, їхав на своєму автомобілі по Кільцевій дорозі в м. Києві. Біля дороги побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2, який зупиняв автомобіль, тоді він зупинився і погодився підвести додому останнього. Побачивши, що у баку закінчується пальне, він заїхав на АЗС, що розташоване по вул. Верховинній, 77/13-А в м. Києві, щоб заправити автомобіль. Тоді він попросив ОСОБА_2 допомогти підштовхнути автомобіль до найближчої колонки, що останній і зробив. Однак, коли ОСОБА_2 штовхав машину, то в процесі подряпав праву дверці автомобіля, про що він сказав останньому. Однак ОСОБА_2 почав заперечувати, що подряпав автомобіль, і між ними виникла сварка, яка перейшла у штовханину, в ході якої у ОСОБА_3 випав мобільний телефон. Піднявши зазначений телефон він сказав ОСОБА_2, що візьме його в якості застави, поки останній не відшкодує йому збитки за пошкодження двері автомобіля. З даним мобільним телефоном він направився до свого автомобіля, та відкрив капот, щоб завести автомобіль. В даний момент на територію АЗС приїхали працівники міліції, які запитали в нього де знаходиться мобільний телефон ОСОБА_2, однак він не памятав де поклав телефон. Однак при огляді автомобіля, він знайшов даний телефон під капотом свого автомобіля та віддав працівникам міліції, які в подальшому його затримали.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному не визнав, однак його вина повністю підтверджується:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2, який під час судового слідства пояснив, що 30.07.2009 року, приблизно о 02 годині 45 хвилин, повертався із дня народження додому, знаходився на Кільцевій дорозі в м. Києві та зупиняв таксі. Зупинився автомобіль «Шевроле Авео», за кермом якого знаходився раніше не знайомий йому ОСОБА_1, який погодився підвезти його додому, а саме до вул. Г.Юри в м. Києві. Під час руху ОСОБА_1 заїхав на АЗС, що розташована по вул. Верховинній , 77/13-А в м. Києві, щоб заправити свій автомобіль, однак вона була зачинена. Тоді ОСОБА_1 попросив його підштовхнути автомобіль до найближчої колонки, що він і зробив. Коли вони доштовхали автомобіль до вказаного місця, ОСОБА_1 сказав йому, що він подряпав його автомобіль, і винен йому за це гроші. Однак він відповів ОСОБА_1, що машину не дряпав та грошей йому давати не буде, на що останній вирвав у нього із рук мобільний телефон, і сказав, що поверне телефон, коли він розрахується з ним за подряпину на автомобілі. Тоді він попросив працівників АЗС викликати міліцію, в цей момент ОСОБА_1 направився до свого автомобіля, а він вирішив зашкодити останньому поїхати з його мобільним до приїзду працівників міліції., і відштовхнув останнього від автомобіля. Після чого, ОСОБА_1 почав наносити йому удари по обличчю та животу, від чого він впав на землю та втратив свідомість. Через певний час, коли він прийшов до тями, то працівники міліції повернули йому мобільний телефон;

-показаннями свідка ОСОБА_4, який під час судового слідства пояснив, що працює на АЗС « АНП. В ніч з 29.07.2009 року на 30.07.2009 року перебував на зміні. Побачив двох чоловіків, які штовхали машину до колонки.Потім вони почались штовхати між собою, сварились.Потім підсудний забрав телефон в потерпілого. Потім підсудний вдарив потерпілого, від чого той впав. Потім приїхали працівники міліції та швидкої медичної допомоги.

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_5.

-показаннями свідка ОСОБА_6, який під час судового слідства пояснив, що з 29.07.2009 року по 30.07.2009 року перебував на добовому чергуванні МВС СВ УДСО України в м. Києві Святошинського району.Приблизно в 3 годині надійшов виклик від оперативного чергового, що на АЗС « АНП», розташованій по вул.. Верховинній,77/13-А в м. Києві бійка.По прибуттю за вказаною адресою, працівник АЗС повідомив, що гр.-на ОСОБА_2 побив гр.-н ОСОБА_1. Опитавши ОСОБА_2, стало відомо, що його мобільним телефоном заволодів ОСОБА_1Одразу був затриманий ОСОБА_1 і доставлений до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Через де-який час останній погодився показати, де він залишив мобільний телефон потерпілого. Після цього з ОСОБА_1 направились до АЗС. Там ОСОБА_1 відчинив капот свого автомобіля та з моторного відсіку дістав мобільний телефон, який він забрав у ОСОБА_2

-протоколом огляду місця події від 30.07.2009 року, згідно якого оглянуто територію АЗС «АНП», розташованої по вул. Верховинній, 77/13-А в м. Києві (а.с. 12-15);

-протоколом огляду і вилучення від 30.07.2009 року, згідно якого у ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон «Нокіа Н73», який йому надав ОСОБА_1, яким останній незаконно заволодів у ОСОБА_2 (а.с. 28);

-протоколом очної ставки від 21.08.2009 року проведеної між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_8, в ході якої потерпілий ОСОБА_2 підтвердив покази дані ним в ході досудового слідства (а.с. 67-70);

-висновком судово-медичної експертизи № 1498/е від 03.09.2009 року, згідно якої у громадянина ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден у лобній ділянці праворуч, на спинці, кінчику та правому крилі носа, на верхній губі праворуч та по центру, на підборідді праворуч, на передній поверхні правого колінного суглоба, на червоній каймі верхньої губи праворуч, на передній поверхні живота; крововиливу та садна на слизовій оболонці верхньої губи праворуч, забійної рани на лівій брові, які спричинені тупими предметами, могли утворитись 30.07.2009 року, та які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя на строк більше 6 діб, але менший за 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоровя) (а.с. 83-86);

-протоколом огляду мобільного телефону «Нокіа Н-73» від 18.08.2009 року (а.с. 89-90);

-постановою про прилучення речових доказів від 18.08.2009 року (а.с. 92).

Покази підсудного про те, що він не забирав мобільного телефону потерпілого, а тільки його підняв, коли той випав, на думку суду не відповідають дійсності , оскільки спростовуються показами потерпілого, сукупністю інших доказів.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 187 ч.1 КК України вірна, оскільки він, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоровя, скоїв розбійний напад, з метою заволодіння чужим майном.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66,67 КК України, помякшуючих та обтяжуючих обставин покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено. На підставі чого суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, в звязку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Цивільний позов заявлений Київською міською лікарнею № 6 на суму 896 гривень 50 копійок задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобовязати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін підписку про невиїзд.

Цивільний позов заявлений Київською міською лікарнею № 6 задовольнити, стягнувши із засудженого ОСОБА_1 896 гривень 50 копійок матеріальної шкоди на користь останньої. (р/р 35425002001353 в ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код: 25680355).

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа Н73», із сім-картою оператора мобільного звязку «Лайф», який був переданий на зберігання громадянину ОСОБА_2 залишити у останнього; ксерокопії гарантійного талону та товарного чеку на даний телефон залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.

СУДДЯ: