Ухвала суду № 79537607, 28.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3580/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_2, захисника Колесникова І. В., прокурора Юсубова К. В.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жураківського Григорія Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42017160000000054 від 20 січня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

28.01.2019 Старший слідчий в особливо важливих справах шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жураківський Григорій Олександрович звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Антонець О. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 205 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017160000000054 від 20.01.2017 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 205 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Так, у 2014 році невстановленою на даний час особою у м. Вінниця створено стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до складу якої увійшов ОСОБА_7, ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час службові особи органів ДФС, а також наближені до них засновники та службові особи суб'єктів господарської діяльності, серед яких ОСОБА_2 Вказані особи за попередньою змовою зорганізувались для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме: зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам; ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) в особливо великих розмірах, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. Учасники вказаної злочинної організації були об'єднані спільним злочинним умислом та діяли відповідно до планів і завдань, визначених її керівниками.

Виходячи з матеріалів клопотання, восени 2015 року, перебуваючи у м. Вінниці, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та інші учасники злочинної організації запропонували ОСОБА_2 прийняти участь у злочинах, вчинюваних цією організацією за розробленим планом, кінцевою метою якого було отримання доходу від продажу на експорт продукції без сплати податків та легалізація грошових коштів, одержаних злочинним шляхом.

Так, слідчий зазначив, що ОСОБА_2 з корисливих мотивів погодився на участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, та відповідно до раніше досягнутих з учасниками злочинної організації домовленостей погодився стати засновником та директором ТОВ «Фармтрейдінвест», ТОВ «Укрторгплюс», ТОВ «Екоекспрес», ТОВ «Омегаплюс».

В матеріалах клопотання зазначено, що ОСОБА_2, діючи під керівництвом ОСОБА_7, ОСОБА_6 та інших учасників злочинної організації, здійснював господарську діяльність цих підприємств без відображення в бухгалтерському і податковому обліках фінансово-господарських операцій з метою отримання доходу від продажу на експорт продукції без сплати податків. При цьому учасники злочинної організації - співробітники органів ДФС України, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_8, забезпечували безперешкодну діяльність ТОВ «Фармтрейдінвест», ТОВ «Укрторгплюс», ТОВ «Екоекспрес», ТОВ «Омегаплюс» шляхом недопущення вжиття органами ДФС України контрольно-перевірочних заходів щодо указаних підприємств. Сукупний дохід, отриманий цими суб'єктами господарювання у 2015-2017 роках, складає 360 253 729 грн.

Слідчий в клопотанні зазначив, що всього ОСОБА_2 як директор указаних суб'єктів господарювання у 2015-2017 роках отримав готівкою кошти з рахунків цих підприємств на загальну суму 55 044 852 грн.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 25.01.2019.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши, що він не є суб'єктом кримінального правопорушення відповідно до статті 191 КК України, також зазначив, що ризики відсутні та, що перебуваючи в статусі підозрюваного процесуальні обов'язки не порушував.

Адвокат Колесников І.В. заперечував щодо задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказав, що підозра є необґрунтованою, ризики жодним чином не доведені.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

01.08.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2018, залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.08.2018, застосовано запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання його під вартою до 25.09.2018 з визначенням застави у розмірі 50 000 000 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2018 застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.12.2018, з визначенням застави у сумі 40 000 000 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2018 застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому з 20 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги.

Цією ж ухвалою суду покладено на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 січня 2019 року, включно.

Постановою Генерального прокурора України від 14.09.2018 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 12 місяців, а саме до 15.07.2019.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Укрторгплюс» від 17.02.2016 про вступ до складу товариства ОСОБА_2 та призначення його директором;

- наказом № 1 від 18.02.2016 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ТОВ «Укрторгплюс»;

- протоколом № 1 загальних зборів засновників ТОВ «Омегаплюс» від 20.09.2016 про створення товариства та призначення його директором ОСОБА_2;

- наказом № 1 від 21.09.2016 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ТОВ «Омегаплюс»;

- протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Екоекспрес» від 11.04.2016 про створення товариства та призначення його директором ОСОБА_2;

- наказом № 1 від 12.04.2016 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ТОВ «Екоекспрес»;

- протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Фармтрейдінвест» від 02.11.2015 про створення товариства та призначення його директором ОСОБА_2;

- наказом № 1 від 04.11.2015 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ТОВ «Фармтрейдінвест»;

- статутом ТОВ «Омегаплюс»;

- статутом ТОВ «Фармтрейдінвест»;

- податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за звітній період 2016 року ТОВ «Омегаплюс»;

- податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за звітній період 2015 року ТОВ «Фармтрейдінвест»;

- висновком комісійної судово-економічної експертизи № 06/06/18-1 від 06.06.2018;

- протоколом обшуку помешкання ОСОБА_2 від 05.10.2017;

- протоколом огляду матеріалів кримінального провадження від 28.09.2018;

- протоколом огляду узагальненого матеріалу Держфінмоніторингу від 14.03.2018;

- протоколом огляду матеріалів НСРД від 20.08.2018;

- довідкою спеціаліста - Державної аудиторської служби України від 05.10.2018;

- актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Екоекспрес» № 241/25-15-14-07-02-10/40423104 від 02.10.2018;

- актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрторгплюс» № 240/26-15-14-07-02-10/40180392 від 02.10.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.08.2018;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2018;

- іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому з 20:00 год. по 07:00 год. наступної доби залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42017160000000054, тобто до 28 березня 2019 року включно.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити старшому слідчому в особливо важливих справах шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жураківському Григорію Олександровичу у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому з 20:00 год. по 07:00 год. наступної доби залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 березня 2019 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.

Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Проголошення повного тексту судового рішення відбудеться о 17:55 год. 01 лютого 2019 року.

Слідчий суддя І. В. Литвинова