Рішення № 79537580, 21.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44104/18-ц

Категорія 9

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бортницької В.В.,

при секретарі судових засідань - Бондаренко О.В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_2

заінтересована особа - Київська міська рада

про встановлення факту, що має юридичне значення,

представники заявника ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

06.09.2018 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, заявник) звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з лютого 2010 року по день його смерті. Обгрунтовуючи заяву, заявниця вказує, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року. 21.02.1961 її мати уклала шлюб з ОСОБА_4 , який з 9 років виховував заявницю як рідну дочку. ІНФОРМАЦІЯ_2 року її матір померла. У 2010 році в зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_4, заявниця забрала проживати його за адресою: АДРЕСА_1. Із зазначеного часу ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_4 однією сім'єю, забезпечуючи останньому належне піклування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, а також із заявою про видачу права на спадщину від 05.09.2018. Постановою нотаріуса від 05.09.2018 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заявницею не надано документів, які свідчать про родинні стосунки між нею та ОСОБА_4, або документів, що підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем. За цих підстав, заявниця просить встановити факт проживання ОСОБА_4 однією сім'єю з ОСОБА_2.

11.09.2018 ухвалою судді заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без руху.

Ухвалою від 16.10.2018 відкрито провадження за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення

У клопотанні поданому до суду представник Київської міської ради зазначив, що заявник права на спадкування після померлого не має, а в разі задоволення заяви, Київська міська рада буде позбавлена можливості визнати спадщину відумерлою, відтак, наявний спір про право і заява має бути залишена без розгляду.

В судовому засіданні представник заявник вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Заслухавши представника заявника, дослідивши докази, надані заявником в обґрунтування своїх вимог,суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 про, що в Книзі реєстрації народжень 21.05.1952 зроблено відповідний актовий запис №157, що стверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3.

Згідно зазначеного свідоцтва батьками заявниці є ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

21.02.1961 між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, про що Консульським відділом Посольства СРСР в Угорській Народній Республіці складено актовий запис про укладення шлюбу №25 від 21.02.1961. Зазначені обставини стверджуються Довідкою про укладення шлюбу №120, виданою 18.08.2017Після укладення шлюбу матір'ю заявниці ОСОБА_8 з ОСОБА_4 ОСОБА_2проживала разом з ними спільно однією сім'єю до часу одруження заявниці.

16.07.1974 у між заявницею та ОСОБА_9 укладено шлюб, про що Палацом одруження в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №3010, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_4. Після укладення шлюбу змінено прізвище заявниці на ОСОБА_2. Після укладення шлюбу заявниця почала проживати окремо від батьків

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір заявниці - ОСОБА_8. Після цього, ОСОБА_4 залишився проживати один за адресою: АДРЕСА_2. Зазначені обставини стверджуються Довідкою № 97 від 24.01.2007, виданою Житлово-експлуатаційною конторою № 301.

В подальшому заявниця переїхала проживати до м. Київ. У 2010 році у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_4 заявниця забрала ОСОБА_4 на проживання однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що 20.07.2016 Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління у місті Києві було складено актовий запис №11824. Організація поховання ОСОБА_4 здійснювалось заявницею, що стверджується: заявою заявниці завідувачу Лісового кладовища, договором-замовлення № 15.10672П, накладною від 20.07.2016, довідкою про поховання померлого громадянина ОСОБА_4 на кладовищі м. Києва,

Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук З М. із заявою про прийняття спадщини від 25.10.2016 року, а також заявою про видачу права на спадщину від 05.09.2018, яка відкрилась після померлого ОСОБА_4

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, оскільки заявницею не надано нотаріусу документів, які свідчать про родинні стосунки між нею та ОСОБА_4, або документів, що підтверджують факт постійного проживання зі спадкоємцем, ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Спадкування за законом здійснюється почергово.

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як роз'яснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду У країни від 20 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною два цієї статті передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, встановлення факту проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_4 в період з 19.07.2011 по ІНФОРМАЦІЯ_1 є необхідними з метою забезпечення права на спадкування заявниці, а докази, що були надані на підтвердження вказаних обставин є достатніми, тому наявні обґрунтовані підстави для задоволення заяви.

Щодо клопотання представника Київської міської ради про залишення позову без розгляду, оскільки між заявницею та Київською міською радою виник спір про право власності, в порядку спадкування, який має вирішуватись в порядку позовного провадження слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Законодавство, що регулює спадкові відносини не встановлено, що територіальна громада є спадкоємцем у чергах спадкоємців за законом. Отже, визнання права власності на спадщину, яка визнана відумерлою, направлено на уникнення ситуацій, за яких майно після смерті власника не переходить у власність жодного зі спадкоємців, що може мати наслідком залишення майна без власника або відсутність зацікавленої особи щодо заволодіння спадковим майном.

Таким чином, посилання представника на те, що між заявником та територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради має місце спір про право на спадщину не ґрунтується на вимогах закону, оскільки територіальна громада не є спадкоємцем майна померлого, а може набути право на майно в спеціально визначеному законом порядку, який реалізується поза межами процедури спадкування спадкоємцями. спадщину, зважаючи на законодавчі особливості визнання спадщини відумерлою, яка по своїй суті є особливою, відмінною від спадкування підставою набуття прав власності територіальною громадою є необґрунтованими. Ці обставини свідчать, що відсутність спору про право. Тому суд відхиляє клопотання з підстав його необґрунтованості.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 223, 264, 265, 273 293, 294, 315, 317, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, однією сім'єю з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в період з 19.07.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Бортницька