Ухвала суду № 79537012, 29.01.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18216/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Степаненко І.Б., розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області Стельмаша Р.М. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22018101110000226 від 12 листопада 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області Стельмаш Р.М., за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва Процишеним В.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_1.

Клопотання мотивовано тим, що 24 вересня 2018 року від імені державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_5 на підставі протоколу № 1 від 28 серпня 2018 року загальних зборів учасників ТОВ «Дніпро-квартал-2», акта від 04 вересня 2018 року оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу цього товариства, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості щодо реєстрації за ТОВ «Дніпро-Квартал-2» (код ЄДРПОУ: 42450480) прав власності на: квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_1.

Проте вказані квартири до 24 вересня 2018 року були і фактично дотепер є власністю ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які ніяких взаємовідносин із ТОВ «Дніпро-квартал-2» ніколи не мали.

28 січня 2019 року постановою слідчого об'єкти нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_3 та квартира АДРЕСА_1, визнано речовими доказами.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №22018101110000226 від 12 листопада 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що майно на яке слідчий за погодженням із прокурором просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно частини другої цієї статті КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у наведених випадках, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно за сукупності даних розслідуваного злочину, відповідає вимогам ст. 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Постановою слідчого від 29 січня 2019 року визнано речовим доказом вищевказані об'єкти нерухомого майна.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, ст. 175, ст. 309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області Стельмаша Р.М. - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_1.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури міста Києва Процишена В.М.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: В.Б. Левко