Рішення № 79536696, 23.01.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3320/19

Справа №754/15998/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Дмитрієвій А.А.

у відсутності сторін

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.06.2018 року у справі №754/16798/158 скасовано судовий наказ за заявою ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електроенергію.

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго».

ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі». Між сторонами укладено договір від 11.12.2015 року №1242313803.

Відповідно до п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, визначити величину необлікованої електричної енергії.

Розмір необлікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

01.02.2017 року під час перевірки за адресою Відповідача виявлено порушення п.п. 9,18,32 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. самовільне підключення виконано кабелем від фази та нульової колодки на всі струноприймачі та освітлення квартири 38, про що складено акт порушень №37568.

Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення боржником ПКЕЕН, проведена за Методикою визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року № 562, комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕН та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними та становить 9088,57 грн. Станом на 01.10.2018 заборгованість не сплачено.

Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов'язання Відповідач не виконує, Позивач змушений звернутися до суду - за захистом порушеного права.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд - стягнути на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» з ОСОБА_1, 9088,57 грн., вартість не облікованої електричної енергії за актом про порушення та 1762 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.50-51).

Сторона позивача до судового засідання не з'явилась, представник позивача подав заву про розгляд справи у відсутності їх представника, вимоги позову підтримує та просить задовольнити. Не заперечував проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився. Відповідачу надіслана судова повістка відповідно до ст.128-130 ЦПК України за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи.

Поштова кореспонденція, надіслана відповідачу в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд вважає за можливе справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі ст. ст. 280 284 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.06.2018 року судовий наказ №754/16798/17-ц від 20.12.2017 року, виданий Деснянським районним судом м. Києва, за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію та судового збору - скасовано (а.с.15-16).

Крім того, судом встановлено, що 11.12.2015 року між ОСОБА_1, який проживає: АДРЕСА_2 (далі іменується Споживач) з одного боку та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі іменується Енергопостачальник) з іншого боку, укладено договір №12423103803 про користування електричною енергією (а.с.20).

За цим Договором Енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 5 кВт електроустановок Споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п.1 Договору).

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року №2019, який набув чинності 11 червня 2017 року, 13 листопада 2017 року загальними зборами акціонерів ПАТ «Київенерго» прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

Згідно п. 2.3. Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов'язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені частиною 13 Розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго».

За приписом ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.п.19, 21 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 р. №1357розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Пунктом 53 правил передбачено, у разі виявлення представником електропостачальника порушення споживачем "правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадення електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, визначити величину необлікованої електричної енергії.

Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного іняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.

01.02.2017 року під час перевірки за адресою Відповідача виявлено порушення п.п. 9.18,32 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від фази та нульової колодки на всі струмоприймачі та освітлення квартири 38, про що складено Акт порушень №37568 (а.с.23-27).

Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці, до яких, зокрема, відноситься самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно пунктів 3, 9 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, а споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається.

Пунктом 53 ПКЕЕН передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

На підставі акту енергопостачальник має право, відповідно до постанови «Про затвердження Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562 (далі - Методика), визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

На виконання зазначених положень ПКЕЕН акт про порушення Відповідачем правил користування електричною енергією було розглянуто утвореною позивачем комісією, рішення якої оформлено протоколом від 08.06.2017 року №1036. Встановлено, що споживач на об'єкті за адресою: АДРЕСА_2 порушив стст. 26,27 Закону України «Про електроенергію» п.п. 9,18,32 ПКЕЕН - самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковим засобом обліку без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від фазної та нульової колодок на всі струмоприймачі та освітлення кв. 38 (а.са.41).

Згідно з розрахунком, проведеним на підставі рішення комісії від 06.04.2017 року та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року №562 (зі змінами та доповненнями) - вартість не облікованої електричної енергії становить 9088,57 грн.

Відповідачем суду не надано доказів на спростування заявлених позовних вимог. Не здобуто таких доказів під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що самовільне підключення струмоприймача до електричної мережі без наявності договору з метою без облікованого споживання електроенергії, підтверджено належними та допустимими доказами, а працівники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» діяли в межах своєї компетенції та відповідно до вимог діючого законодавства при виявленні факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 509,526,610,625 ЦК України, ст. ст.81,280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1), що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, 9088,57 грн., вартість не облікованої електричної енергії за актом про порушення та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання №26032300128545 у ТВБВ №10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ - «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Стягнути на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1), що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, 1762 грн. - судового збору та зарахувати на розрахунковий рахунок та зарахувати на розрахунковий гачу нок № 26009300128545 у ТВБВ №10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: